Організація і управління виробництвом

Конспект лекцій

для студентів технічних спеціальностей

Денної та заочної форм навчання

Редакційно-видавничий відділ

Луцького національного технічного університету

Луцьк  201 2

 

УДК 658 (07)

ББК 65.9 (2) 23 я 7

 П 64

 

Організація і управління виробництвом: Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форм навчання / Потьомкіна О.В. – Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2012. – 88 с.

 

      Укладач:                                                  Потьомкіна О.В.

 

       Рецензент:                                                Корецька Н.І.

 

Відповідальний за випуск:                        Різник Н.С.

 

Затверджено на засіданні науково-методичної ради ЛНТУ,

протокол №  від «» грудня 2012 р.

 

 

Схвалено радою факультету обліку та фінансів,                                                          

протокол №   від «» грудня 2012 р.

 

 

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри банківської справи,

протокол № від «» грудня 2012 р.

Зміст.

   Вступ                                                                                      4

1.	Предмет і зміст курсу “Організація і управління виробництвом”.	5
2.	Промислове підприємство як об’єкт організації	8
3.	Організація і планування створення та освоєння нових машин.	25
4.	Організація виробничого процесу.	31
5.	Виробничий процес у просторі і часі.	34
6.	Виробнича структура підприємства. Типи виробництв.	37
7.	Організація потокового виробництва.	42
8.	Управління якістю продукції.	49
9.	Організація трудових процесів.	61
10	Організація технічного обслуговування на підприємствах масового виробництва.	71
11.	Планування і управління підприємством.	78
	Перелік запитань до самоперевірки	84
	Список використаної літератури	87

Вступ

 

Розвиток ринкових відносин, перебудова та вдосконалення господарського механізму змінюють вимоги до економічних методів управління, підвищують роль окремого спеціаліста-інженера – майбутнього організатора виробництва.

Метою вивчення дисципліни є оволодіння студентами загальних принципів і положень організації і планування виробництва, які базуються на існуючих формах власності. На цій основі отримати спеціальні знання з організації і планування виробництва.

Завданням дисципліни є вивчення прояву економічних закономірностей в організації і плануванні виробництва, при створенні і освоєнні нової продукції, в організації виробничого процесу, щодо нормування і оплати праці, управління виробництвом.

Конспект лекцій охоплює комплекс теоретичних положень та перелік запитань до дисципліни, які дадуть можливість студентам самостійно вивчати даний предмет, за допомогою запитань здійснювати самоперевірку знань дисципліни.

Методичне видання розраховане на вивчення теоретичних аспектів дисципліни, розроблене для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форм навчання. Також може бути використане інженерами різних галузей виробництва та іншими спеціалістами, які займаються питаннями ефективної організації, планування і регулювання діяльністю промислових підприємств.

Тема 1. Предмет і зміст курсу “ Організація і управління виробництвом”

Предмет науки про організацію виробництва.

Розвиток науки про організацію виробництва та формування економічного мислення у сучасного спеціаліста-інженера.

Основні завдання машинобудівного виробництва на сучасному етапі.

Література: 1, 2, 12, 13.

 

1. Розвиток промислового виробництва вимагає розробки певних правил впровадження процесу створення готових виробів, підготовки відповідних спеціалістів, які б знали і вміли застосовувати ці правила. Тому відокремилася спеціальна галузь знань, склалася і розвивається наука про організацію виробництва.

Виробництво – це процес споживання засобів виробництва і робочої сили. Здійснення його можливе за наявності трьох елементів: засобів праці, предметів праці і самої праці, носієм якої є робоча сила. Організувати виробництво – це означає створити науково обґрунтовану систему функціонування всіх елементів виробництва, різноманітної інформації, скоординувати зусилля всіх підрозділів підприємства для отримання максимальних результатів при мінімальних затратах. В курсі “організація виробництва” розкриваються закономірності поєднання і взаємодії вищезазначених елементів цієї системи.

Предметом науки про організацію виробництва є вивчення принципів побудови виробничих підрозділів, впровадження процесу виробництва та управління ними.

Організація виробництва передбачає цілеспрямовану координацію всіх елементів і ресурсів виробництва для досягнення поставленої мети. Організація виробництва є невід’ємною частиною будь-якого способу виробництва, вона удосконалюється і змінюється разом з ним з економічної точки зору. Умови існування виробничого процесу:

· зжосередження необхідних засобів праці і робочої сили відповідно до кваліфікації і спеціальності на даному підприємстві (виробничий підрозділ);

· відповідна побудова і регулювання процесу споживання готової продукції (виробничий процес);

· управління виробничими підрозділами і виробничим процесом.

Виробництво на підприємстві ділиться на: виробничі підрозділи, виробничі процеси й управління ними.

Наука про організацію виробництва вивчає:

1) найбільш ефективні форми і способи організації і планування діяльності підприємств на основі врахування останніх досягнень науки і техніки;

2) шляхи і способи підвищення продуктивності праці, наукової організації праці і заробітної плати;

3) шляхи і способи зниження собівартості, продуктивності і, як наслідок, підвищення рентабельності підприємства.

2. Перші наукові розробки про організацію виробництва виникли в кінці 18 ст.в Англії. Був розроблений фабричний кодекс, який передбачав систему штрафів при порушенні дисципліни, а також суворий казармний режим робітників на підприємстві.

Особлива роль при розробці організації виробництва належить Тейлору. Основні елементи системи Тейлора такі:

· розробка і вивчення елементів робочого часу;

· встановлення щоденних завдань;

· розробка преміальних систем ЗП;

· розробка технічної документації на виготовлення продукції;

· підбір і підготовка кадрів;

· календарне планування виробництва;

· організація постачання.

Послідовником Тейлора були: Генрі Ганг – розробив систему обліку на виробництві, Гільберт – розробив систему наукової організації праці; А.Файоль – розробив систему управління виробництвом. Особливе місце в науці про організацію виробництва займає Г.Форд. Він вперше описав і запровадив методи організації безперервного потокового виробництва в машинобудуванні.

Спроби теоретичного узагальнення організації виробництва мали місце з моменту її виникнення. У 1924 році був створений центральний інститут праці.

Отже, сьогодні є потреба розвивати у майбутніх інженерів сучасне економічне мислення, тобто завданням сучасного інженера є: перевірка кожного технічного або господарського рішення на відповідність народногосподарським і особистим інтересам.

 

3. Машинобудівне виробництво має деякі особливості, які ставлять спеціальні вимоги до його організації і планування.

Головні з них такі:

- організація процесів виготовлення деталей високого класу точності, проектування спеціальних опе­рацій складання;

- використання спеціалізованого, складного устаткування і технологічної оснастки;

- чітка органі­зація і планування виробництва, матеріально-технічного постачання і збуту продукції галузі;

- гнучкість та чітка організація і структура виробництва, що дає змогу переходити на нові моделі виробів у короткі терміни і з міні­мальними затратами;

- для галузі характерна висока питома вага спеціального технологічного устаткування (так званого нестандартного), що впливає на рентабельність роботи підприємства.