Аналіз інвестиційних рішень. Поняття дисконтованої величини.

Сума, надана під процент, і через і років становитиме: де РУ - майбутня вартість; У — теперішня вартість. Наприклад, вкладені в банк під 10% 1000 грн. через рік ста­новитимуть 1100 грн.:

(1000 + 1000 х 0,1 = 1000 (1 +0,1) = 1100 грн.). Ця ж сума, вкладена на 2 роки під той же відсоток, становитиме 1210 грн.:

1100 + 1100 х 0,1 = 1100 (1 + 0,1) = 1000 (1 + 0,1) (1 + 0,1) = 1000(1 + 0,1)2= 1210.

Отже, гривня, вкладена сьогодні в банк, через ї років ста­новитиме більшу суму: (1+і)1, або навпаки, гривня, що може бути отримана через років, сьогодні коштуватиме менше, а саме: 1/(1+і)'.

Звідси два різних підходи до оцінки грошей у динаміці:бухгалтерський: 1 грн. сьогодні дорівнює 1 грн. через І років; економічний: 1 грн. сьогодні не дорівнює (вона більша) 1 грн. через і років.

Вартість, яку матимемо в майбутньому, розраховану (дискон­товану) на даний момент, називають теперішньою вартістю (РУ) або дисконтованою на даний момент вартістю. Вартість, яку ми маємо сьогодні, розраховану на певний момент в майбутньому, називають майбутньою вартістю на момент І.

Приймаючи рішення про інвестування деякого проекту, інве­стор порівнює витрати й очікуваний прибуток. При цьому потрібно враховувати, що гроші можна було покласти в банк і отримати пев­ний альтернативний дохід. Тому, оцінюючи сьогоднішню вартість очікуваних у майбутньому доходів, потрібно їх зменшити на величи­ну доходу, що міг бути отриманий від депозиту в банку, тобто майбутній дохід потрібно продисконтувати на теперішній момент. На­приклад, фірма вирішує купити ще один комп'ютер вартістю 5000 грн. Очікуваний дохід від його використання — 9000 грн. Через 3 ро­ки фірма зможе продати його за 1000 грн. Банківський відсоток: а) 20%; б) 30%.

Чи вигідна фірмі така покупка?

1) 9000 + 1000 = 10000 грн. (майбутній дохід РУ);

20РУ - РУ / (1+і)' = 10000 / 1,23= 10000 / 1,728 = 5787 > 5000;

3)РУ = РУ / (1+і)' = 10000 /1,33= 10000 / 2,197 = 4552 < 5000. Отже, при банківському відсотку 20% вигідно купувати

комп'ютер, а при відсотку 30%) — невигідно, бо для того, щоб отри­мати аналогічний прибуток (10000 грн.), достатньо вкласти в банк 4552 грн., а не 5000 грн.

Цю ж задачу можна розв'язати іншим методом: перевести те­перішню вартість (5000 грн.) у майбутню і порівняти.

РУ = РУ (1+і> = 5000 (1 + 0,2)з= 5000 х 1,728 = 8640 < 10000; РУ = РУ (1+і>= 5000 (1 + 0,3)з= 5000 х 2,197 = 10985 > 10000.

Висновок отримаємо аналогічний: вклавши 5000 грн. у банк під 20%о річних на три роки, отримаємо 8640 грн., що значно менше ніж 10000 грн., тобто в банк у даному разі невигідно вкладати гроші, краще купити за них комп'ютер. А при 30%> 5000 грн. перетворяться в банку у 10985 грн., що вигідніше ніж інвестувати в комп'ютер і от­римати 10000 грн. доходу.

Аналогічно можна аналізувати будь-які інші інвестиції (будівництво і продаж будинку, купівлю цінних паперів і т. д.).

89. =90. Особливості функціонування ринку землі.

Механізм формування ренти.

Обсяг землі, що пропо­нується на ринку, обмежений і не змінюється із зміною її ціни, тому пропозиція землі є зовсім нееластичною (рис. 15.3). Так само бу­дується крива пропозиції інших обмежених природних ресурсів (родовища корисних копалин, при­вабливі для туризму території, при­родні водойми, ріки тощо).

Рента — це ціна, що сплачується за використання землі та інших природних ресурсів, кількість яких жорстко обмежена. Ос­кільки пропозиція землі абсолютно нееластична, то єдиним дійовим фактором визначення ренти є попит на землю. Він залежить від ціни продукції, що вирощується на землі, продуктивності землі та цін на ресурси, що використовуються разом із землею (добрива). Відповідно крива попиту переміщується вправо і вліво.

Оскільки земля має різну природну родючість, то власник ро­дючішої землі отримуватиме додатковий економічний прибуток. Він називається диференційною рентою. Власники кращих земель мо­жуть отримувати диференційну ренту навіть у довготривалому періоді, тому що кількість землі обмежена і хтось вже користується родючою землею, а диференційна рента не може бути ліквідована за рахунок перетікання капіталу.

Однак родючість землі може змінюватися внаслідок еко­номічної діяльності людини. Економічна родючість землі може також приносити диференційну ренту. Але відмінності економічної родю­чості менш стабільні і можуть бути ліквідовані, якщо конкуренти пе­рейдуть до аналогічного використання землі. З величиною ренти пов'язана ціна землі: P=R/r, де P – ціна землі; R – рента; r – банківський відсоток.