Сукупна та гранична корисність.

Корисність — це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від будь-якої діяльності. Термін "корисність" ввів англійський вчений Ієремія Бентам. Корисність — поняття виключно індивідуальне: те, що для одного споживача може мати високу корисність, іншим може сприйматися як анти благо.

Сукупна корисність — це загальне задоволен­ня, яке отримує споживач від спожитих ним тошрів чи послуг. Су­купна корисність зростає у процесі споживання, але вона зростає все меншими і меншими темпами (див. рис. 2.3, а).

Гранична корисність — це приріст ко­рисності від споживання кожної додаткової одиниці товару чи послу­ги (див. рис. 2.3, б).

Згідно із законом спадної граничної корисності (закон Госсена) величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися із збільшенням кількості товару, що споживається.

Із розглянутого вище закону спадної граничної корисності є деякі винятки1. Для антиблаг максимальна корисність спос­терігається за їх відсутності, а функція корисності є монотонно спад­ною (рис. 2.4).

Іноді трапляються випадки, коли гранична корисність може бути зростаючою (люди, що перебувають у полоні сильних пристра­стей: колекціонери, наркомани, алкоголіки і т. д.) (рис. 2.5). Зростаю­ча гранична корисність може спостерігатись інколи лише у певному інтервалі споживання блага (алкоголь).Є блага з додатною ко­рисністю, які при надмірному спо­живанні можуть бути антиблагами, наприклад, ліки.

Корисність ліків полягає в суворому дозуванні. Подібно, надмірне перебування на сонці мо­же призвести до опіків та захворю­вання шкіри.

Рівновага споживача.

Рівновага споживача — це оптимальний набір товарів, що максимізує корисність при певному обмеженому рівні бюджету (до­ходу) споживача. Така рівновага передбачає: як тільки споживач от­римує даний набір товарів — у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший.

 Якщо споживач не заощаджує частину своїх доходів, не бере та не дає в борг, то бюджет споживача можна  виразити через його ви­трати:  І = PxX+PyY+…+PzZ, (2.2.) де І — бюджет споживача; X,Y..Z— споживчі товари; Рx, Рy…Рz— ціни відповідних товарів. Рівність 2.2 називають бюджетним обмеженням.

Загальна умова рівноваги споживача означає, що спожи­вач розподіляє свій бюджет (дохід) на всі товари таким чином, щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одини­цю, яка витрачається на кожний товар. Очевидно, що при цьому покупець не досягає максимуму за­доволення. Він може скоротити споживання товару Y на 1 кг, втра­тивши 50 ютилів. Але на зекономлені 4 грн. можна купити 2 кг това­рy X, що дасть додатково приблизно 80 ютилів. Чистий виграш становитиме приблизно 80 - 50 = 30 ютилів. Із зменшенням споживання товару В збільшується його гранична корисність і, навпаки, із збільшенням споживання то­вару X зменшується його гранична корисність. Тому різниця між MUx/Px і MUy/Py буде зменшуватися. Перерозподіл витрат буде три-до тих пір, поки відношення граничної корисності до ціни для юго, реально спожитого товару не стане однаковим: MUx/Px= MUy/Py=MUz/Pz. Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме то-таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на 1грн. ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржинальним принципом.

Другий закон Госсена.

Відношення MUx/Px показує приріст загальної корисності в гаті збільшення витрат на товар X на 1 грн. Кожне відношення із рівності MUx/Px=MUy/Py=MUz/Pz=A1 (2.3.)можна вважати граничною корисністю грошей ііше, 1 гривні). Величина  А. показує, на скільки ютилівшується загальна корисність при збільшенні доходу споживача НІ 1 грн.

Нерівності MUм/ Pм<A1, MUN/ PN< A1….показують, що, якщо вже перша гривня, вит­рачена на придбання товару 2, приносить споживачу недостатньо ви соку корисність, то він взагалі відмовляється від споживання цього товару.

Рівність (2.3) показує, що у стані рівноваги (максимум корис­ності при заданих смаках споживача, цінах та доходах) корисність, отримана від останньої грошової одиниці, витраченої на придбання будь-якого товару, однакова незалежно від того, на який товар вона витрачена. Це положення отримало назву другого закону Госсена. З формули (2.3) також випливає, що ціна обернено про­порційно впливає на обсяг попиту на певний товар. Дійсно, із збільшенням ціни на товар А зменшується перше відношення рівності (2.3), щоб встановити втрачену рівність та максимізувати за­гальну корисність, споживачеві необхідно зменшувати споживання товару А. Отже, із збільшенням ціни на певний товар зменшується „попит на нього. Рівність MUx/Px= MUy/Py=MUz/Pz. можна трансформувати в MUx/MUy=Px/Py. Цю рівність називають рівнянням рівноваги з карди­нал істських позицій.