Реакція споживача на зміну його доходу.

Якщо вважати, що товар X вибирається з цілої множини інших товарів, то в цьому випадку розширене бюджетне обмеження матиме такий вигляд:

I=PxX+EPy1Y1                                                                        (4.1)

За цих умов дещо інакшим буде зміст лінії бюджетних обме­жень. Адже на графіку, з одного боку, буде кількість товар X, яку може придбати споживач, виходячи з його доходу, а з іншого — витрати в грошовій формі на придбання всіх інших товарів (рис. 4.1).

Бюджетна лінія перетинає вісь У у точці, що відповідатиме загальному рівню доходу споживача І, адже витрати на товар X

 

Нахил цієї лінії буде постійним і дорівнюватиме тангенсу кута а: tg a = 1/X=Px

Побудуємо криву байдужості з урахуванням нових припущень (рис 4.2). У цьому випадку цінність усіх інших товарів (відобажених на осі У) для споживача набуває грошового виразу.

У попередній темі було доведено, що МRSxy = -МUx/МUy. Якщо припустити, що гранична корисність грошей (ЗУШУ) для спожи­вача залишається незмінною, то гранична норма заміщення у кожній точці кривої байдужості буде дорівнювати граничній корисності то­вару X, вираженій у грошовій нормі (МК8ХРУУ = -МІІХ). Тому нахил кривої байдужості (гранична норма заміщення МRSx руу =MUx) збігатиметься з нахилом лінії бюджетного обмеження (Рх) у тій точці, де гранична корисність товару Т, виражена в грошах, збігатиметься з ціною товару X. Тобто рівновага споживача досягатиметься за умови рівності цінності товару для нього та витрат на його придбання:МUx = Рx.       (4.3)

Оптимальна кількість блага, яку хоче придбати споживач, характеризується тим, що гранична корисність для цієї кількості збігається з ціною блага. При менших обсягах закупок товару його гранична корисність буде більша, ніж ціна, що спонукає до збільшення кількості товару Х. Якщо закупки будуть більшими, ніж рівноважний обсяг, то ціна товару перевищить його ко­рисність, що підштовхуватиме споживача до зменшення закупок. Рівновага буде досягатися тоді, коли гранична корисність товару, виражена в грошах (максимальна сума грошей, від якої споживач хотів би відмовитися задля отримання додаткової одиниці товару), зрівняється з його ціною.

Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань та переваг, але й від рівня доходу. Відомо, що збільшення доходу при­зводить до переміщення бюджетних ліній праворуч і вверх. Відпо­відно точки рівноваги будуть знаходитись далі від початку коорди­нат, що забезпечуватиме більшу корисність вибраного набору благ.

Якщо зобразити на рисунку відповідний графік, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях його доходу, та про­вести лінію, що проходить через ці точки, то отримаємо криву Дохід - споживання" (рис. 4.3). Ця крива дає інформацію про залежність обсягу споживання блага від рівня доходу (і лише доходу) споживача.

Характер кривої "дохід ^ споживання" буде залежати від оцінки товару споживачем.

Нормальні товари — це такі товари, які людина споживає у більшій кількості, коли зростає її дохід.

Неякісні товари (товари из низької споживчої цінності) — це, такі товари, споживання яких змен­шується за умови зростання доходу споживача.

 

Рис. 4.3. Крива Належність товару до тієї чи іншої групи залежить не стільки від

"дохід - споживання" його специфічних властивостей, скільки від сприйняття цього товару споживачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший оцінюватиме як не­якісний.

Крім того, оцінка товару змінюється залежно від доходів спо­живача. Так, при певному рівні доходу користування міським транс­портом буде сприйматися як нормальний товар. Проте, коли доходи зростуть до певного рівня, споживач віддаватиме перевагу таксі або власному автомобілю, а тому поїздка на автобусі чи трамваї перетво­риться у неякісний товар.

Тому для нормальних товарів крива "дохід - споживання" ма­тиме зростаючий характер, а для неякісних — спадний.

Разом з тим, є група товарів, яка не належить ні до нормаль­них, ні до неякісних. Обсяги їх споживання не залежать від рівня до­ходу споживача. Це порівняно дешеві товари, які не мають ефектив­них субститутів. Малоймовірно, що хтось у разі зростання доходу збільшить чи зменшить споживання, наприклад, солі. Отже, крива "дохід - споживання " для цієї групи товарів матиме вигляд верти­кальної прямої лінії (рис. 4.4).

Від кривої "дохід - споживання" легко перейти до, так званих, кривих Енгеля. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факто­рів, що впливають на попит (рис. 4.5).

 

 

Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, тобто певний приріст доходу

спричиняє мен­ший приріст споживання товару X. Це по­яснюється дією закону спадної граничної корисності.

Однак для певної групи товарів крива Енгеля може зростати з прискорен­ням. До цієї групи належать предмети розкоші, споживання яких зростає швид­ше, ніж зростає дохід споживача. Ці за­лежності ввійшли в мікроекономіку як закон Енгеля:

1.При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюдже­ту, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до змен­шення за умови зростання доходів сім'ї.

2.Споживання освітніх, медичних, юридичних послуг і по­слуг, пов'язаних з відпочинком, має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи.