Місце і роль Центрального району в економіці України

До складу Центрального економічного району входять Київська й Черкаська області та місто Київ. Його площа стано­вить 49,8 тис. км² (8,3 % від площі України). ^

Район розташований у зоні Полісся і Лісостепу. Його терито­рія характеризується невеликою заболоченістю, помірно-конти­нентальним кліматом, високою природною родючістю ґрунтів. Район знаходиться на перехресті важливих залізничних та авто­мобільних магістралей. Тут протікає Дніпро — головна водна ар­терія України.

Природно-ресурсний потенціал. Клімат і ресурси Центрального економічного району досить сприятливі для роз­міщення промислових підприємств, розвитку шляхів сполучення, а рівнинний характер рельєфу — для механізованого сільського господарства. Природно-кліматичні умови допомагають і рекре­аційній діяльності — лікуванню і відпочинку на базі річок, озер, лісів, підземних мінеральних вод тощо.

В мінерально-сировинній базі район виділяється, насамперед, запасами бентонітових глин, суглинків та каолінів як формовоч- них матеріалів металургії і виробництва стінової кераміки, буді­вельного каменю, пісків для будівництва тощо.

Водні ресурси (поверхневий стік та підземні джерела) достатні для розвитку різних видів економічної діяльності як виробничої, так і соціально-побутової та транспортної. Значними є запаси лісових ресурсів, серед яких переважають дуб, береза, сосна і вільха.

У загальнонаціональному господарському комплексі Центральний економічний район виділяється машинобудуванням і металообробкою, промисловістю будівельних матеріалів, хар­човою, хімічною й нафтохімічною галузями.

Паливно-енергетичний комплекс характеризується, насампе­ред, електроенергетикою, частка якої становить понад 23 % у за­гальному виробництві електроенергії в країні. Вінпредставленйй Київськими ГЕС та ГАЕС, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, Трипільською ДРЕС, Чорнобильською АЕС (виведена з експлуатації у 2000 р.), Канів­ською і Кременчуцькою ГЕС та дрібнішими гідроелектростанці­ями. У територіальній структурі перше місце з виробництва елек­троенергії належить Київській області.

Хімічна і нафтохімічна галузі промисловості спеціалізуються на випуску пінополіуретану, автомобільних шин, полімерної плів­ки, виробів з пластмас, біотехнічних (Біла Церква, Бровари, Не- мішаєво) та хіміко-фармацевтичних препаратів, хімічних реакти­вів, барвників, побутової хімії (Київ), азотних добрив, хімічних реактивів, фарб (Черкаси).

Провідною галуззю економіки району є також машинобуду­вання і металообробка. Підприємства цієї галузі спеціалізуються на виробництві наукомісткої і високотехнологічної техніки — авіабудування, електротехнічних машин та апаратури, радіоелек-

троніки, приладобудування (Київ); на виробництві машин для сільського господарства, устаткування і машин для хімічної, хар­чової промисловості, побутової техніки (Біла Церква, Ставище, Ірпінь, Переяслав-Хмельницький), транспортного машинобуду-/ вання (тролейбуси, мотоцикли — Київ), автомобілебудування,) (З устаткування для харчової, текстильної, хімічної галузей проми-(* словості, верстатів тощо (Київ, Черкаси).

Харчова промисловість за питомою вагою в галузевій структурі промисловості району є однією з провідних. Вона представлена цук­ровою, молочною, маслосироробною, спиртовою, плодоовочевою галузями, виробництвом безалкогольних напоїв. Київська область виділяється серед інших виробництвом цукру, консервів, тваринно­го масла, ковбасних виробів, м’яса.

Галузі легкої промисловості спеціалізуються на випуску тка­нин (Черкаси, Богуслав, Березань), трикотажних (Біла Церква, Сквира, Черкаси).

Сільськогосподарська ланка зернопромислового комплексу спеціалізується на вирощуванні озимої та ярої пшениці, жита, ячменю, вівса, проса, кукурудзи. Вагоме місце в структурі посів-

них площ займають також кормові, технічні, картопле-овоче- баштанні культури. Садівництво традиційно розвиває такі галузі, як вирощування яблук, груш, слив, абрикос, вишень, черешень.

У тваринництві основне значення належить молочно-м’яс­ному скотарству, свинарству та птахівництву.

Транспортний комплекс району включає всі види транспор­ту — залізничний, трубопровідний, річковий та авіаційний.