Складений іменний присудок з контекстуальним дієсловом-зв’язкою та простий дієслівний присудок


Окремий випадок в аналізі складеного іменного присудка становлять конструкції на зразок [Луска зробилась тьмяною, твердою.] Плавцілежатьважкі і нерухомі (Л. Костенко); Яйшовостаннім і думав про діда Платона (О. Довженко); А Марта все сиділа непорушна та колотила холодний чай (І. Нечуй-Левицький).

У наведених реченнях складені іменні присудки — лежать важкі і нерухомі; йшов останнім; сиділа непорушна — відрізняються від типових складених іменних присудків на зразок [луска] зробилась тьмяною, твердою способом вираження допоміжної частини.

Так, дієслова-зв’язки лежать, йшов, сиділа усвідомлюються як повнозначні дієслова із самостійним лексичним значенням, тобто такі, що можуть виконувати роль простого дієслівного присудка. Порівняй: Плавці лежать. Я йшов і думав про діда Платона. А Марта все сиділа та колотила гарячий чай. Однак у певному контексті, поєднуючись з іменним компонентом (див. важкі і нерухомі; останнім; непорушна), ці дієслова певною мірою знецінюють своє лексичне значення і починають виконувати роль зв’язки, виражаючи в основному лише граматичне значення речення. Відповідно з огляду на зазначену особливість такі дієслова кваліфікують як повнозначні, або контекстуальні, дієслова-зв’язки.

Для того щоб не помилитись у визначенні складених іменних присудків із контекстуальними дієсловами-зв’язками, потрібно брати до уваги такі їх особливості:

1. У ролі повнозначних (контекстуальних) зв’язок можуть виступати лише чітко окреслені лексико-семантичні групи дієслів. Вони позначають:

а) рух, просторове переміщення, зміну положення: йти, бігти, ходити, брести, їхати, мчати, скакати, тікати, повертатись, зупинятись, падати тощо, напр.:

Партизаниввійшли на подвір’я втомлені (М. Стельмах); Вороний Флореда із сідлом примчав розгублений і ображений(Ю. Яновський); Пилипкрокував першим (О. Палажченко);

б) тимчасове перебування у стані: сидіти, стояти, спати, лежати, напр.:

Устина, увільнившись від життєвих пут, стояла перед ним задоволеною(О. Довженко); Настаслежав заворожений коло пня (І. Білик); Олесясиділа нерухома край стола і дивилась на подушку, на слід Василевої голови (О. Довженко);

в) життєдіяльність, перехід із одного стану в інший: родитися, рости, зістарітися, прокинутися, вмерти, напр.:

Вінзроставсиротою (Ю. Яновський); Доркавиросла душею села (Ю. Яновський);

г) діяльність, існування: жити, працювати, служити, напр.:

[Мати з радощів пригорне доню до серця, поцілує, і] знову житимутьвонивеселі та щасливі (М. Коцюбинський); Вінпрацював інженером на заводі і кожного літа приїздив у гості до свого брата (Ю. Збанацький);

ґ) процеси мовлення: сказати, заговорити, промовити, доповідати тощо, напр.:

Маріязаговорила першою (В. Яворівський).

2. Конструкції зі складеним іменним присудком з контекстуальною зв’язкою можна розкласти на два речення: перше — з простим дієслівним присудком, друге — зі складеним іменним присудком з абстрактною зв’язкою. При цьому у позиції простого дієслівного присудка знаходитиметься контекстуальна зв’язка, яка набуває ознак повнозначного дієслова. У другому реченні основна частина складеного іменного присудка буде представлена тою ж лексемою, що й у вихідному реченні. Підмет в утворених реченнях буде одним і тим же. Наприклад:

1) Надвечір мати прийшла у задумі і покликала мене (А. Головко).

Надвечір прийшламати і покликала мене. + Матибула у задумі.
         

2) Явийшов з човна на берег абсолютно спустошений (О. Довженко).

Явийшов з човна на берег. + Я був абсолютно спустошений.
         

Завдання

Спишіть речення, підкресліть граматичні основи. З’ясуйте семантику дієслівних лексем, що виконують роль зв’язок у структурі складених іменних присудків: а) рух, переміщення у просторі; б) тимчасове перебування в стані; в) діяльність; г) існування тощо.

1. Мирослава стояла біля будинку сумна, задумана (М. Стельмах). 2. Кость Григорович причвалав з роботи сердитий і насуплений. 3. Черешні тут росли високі і розкішні. 4. Ми вже уявляємо, як всі повернемось у слободу в брилях, житніх, нових, що, як сонце, блищать (З тв. О. Гончара). 5. Засунувши рушницю в примітну копицю на полі, Степан вільним громадянином мандрував шляхом. 6. Серед родинної брехні й батькової розгубленості Дмитрик виростав нервовий, задуманий (З тв. В. Підмогильного). 7. Я ходжу тихий, покірний, увічливий (С. Васильченко). 8. Соломія сиділа мовчазна, замислена. 9. Доктора він зустрів похмурий, нерадісний (З тв. М. Коцю­бинського). 10. Ілько лежав білий, змарнілий (В. Винниченко). 11. На вечорниці дівчата прибігли радісні, усміхнені. 12. Бабуся прийшла весела і добра (З тв. М. Вовчка). 13. Марко, оглянувшись, стоїть сумний. 14. Сава підвівся перший і став коло нього мовчки (З тв. О. Кобилянської). 15. Лучники Третича першими кинулись до бою (Б. Лепкий). 16. Мелодії лились сумні, як зимовий вечір, як жаль про щось загублене і незабутнє (Л. Українка). 17. Надвечір мати прийшла у задумі і покликала мене (А. Головко). 18. Я приїхала до вас за вчительку (О. Кобилянська). 19. Одного вечора [, коли сонце, схилившись уже до обрію, вигравало на блискучому просторі лиману своїм жовтогарячим промінням,] на призьбі найближчої до лиману хати сидів з люлькою в зубах власник одного з зимівників Дмитро Балан (А. Ка­щенко). 20. На весілля приїхала бабусечка жива і здорова, у темній хустці, у темній юпчині, біленька на виду, невеличка зростом, з смутненьким поглядом (М. Вовчок).









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь