Складений дієслівний присудок та інші поєднання відмінюваних дієслів з інфінітивами — другорядними членами речення


Не кожне сполучення відмінюваної форми дієслова з інфінітивом становить собою складений дієслівний присудок. Тому однією з проблем, які виникають під час аналізу складеного дієслівного присудка, є його розрізнення з простим присудком у реченні з інфінітивом у ролі другорядного члена. При цьому інфінітив при відмінюваному дієслові може виконувати функцію або додатка, або обставини мети. Порівняй:

Речення зі складеним дієслівним присудком Речення з простим дієслівним присудком та інфінітивом — другорядним членом речення
Тепер яне можу без тебе прожити й хвилини (Л. Костенко). Вернувшись до брички, казавстарий дякові вийняти ящик з ковбасами та пляшечку горілки і розіслались під деревом закусювати (А. Свидниць­кий).

Для того щоб не сплутувати складений дієслівний присудок з іншими поєднаннями дієслівних форм та інфінітива, необхідно усвідомити, що допоміжне відмінюване дієслово у складеному дієслівному присудку має специфічну семантику: виражає фазове або модальне значення. Відповідно коло відмінюваних допоміжних дієслів у складеному дієслівному присудку обмежене фазовими та модальними лексемами.

Так, порівняй присудки у наведених реченнях:

не можу прожити — складений дієслівний присудок, відмінюване дієслово не можу в допоміжній частині присудка виражає супровідне модальне значення неможливості стану, позначеного інфінітивом, у зв’язку з чим не може самостійно вживатись у реченні;

казав і розіслались — прості дієслівні присудки, оскільки повнозначні лексеми казав, розіслались здатні функціонувати в реченні самостійно, без інфінітива (див.: Старий щось казав дякові. Вонирозіслались під деревом).

Таким чином, якщо у присудковій позиції виступає не інформаційно недостатнє фазове або модальне дієслово, а повнозначна дієслівна лексема, то інфінітив при ній виконує функцію другорядного члена речення: а) додатка; б) обставини мети. Наприклад:

 

а) б)
Любить людей мене навчиламати (В. Симоненко); Київ! Це те велике місто, куди вінїде учитись і жити (В. Підмо­гильний);
Магічна силалісусилувала мряку клубитися над його понурим верхом (О. Кобилянська); В хаті — повно людей: прийшли виряджати київських гостей (С. Ва­сильченко);
Шахайнаказав підвести коня (Ю. Яновський). Климкобігав у той день з висілковими хлопчиками за балку дивитися збитий наш яструбок... (Г. Тю­тюн­ник).

Для правильного визначення функції інфінітива біля відмінюваних дієслів можна послуговуватись певними критеріями.

Щодо інфінітива у ролі додатка:

1. Виконуючи роль додатка, інфінітив сполучається з дієслівними лексемами, що позначають:

а) наказ, побажання, прохання, дозвіл: наказати, умовити, примусити, загадати, заставити; просити, запросити; дозволити тощо, напр.: Шахайпогодився і наказав Остапові віддати Марченкові те, [що той просив] (Ю. Яновський); Потужний струміньзакликає взяти участь у сьогоднішньому кросі здоров’я (В. Яворівський); [І як се ти подумати не могла, що] я тебе просила проводжати мене на сходини (Л. Українка);



б) процеси навчання, повчання: вчити, навчати, наставляти, радити тощо, напр.: Співать пісні мене навчиланеня (А. Малишко); — Будь здорова, дівчино. Мивчили вас жити чесно і трудитися для людей (О. Довженко).

2. Дії, стани, процеси, позначені інфінітивом-додатком, стосуються іншої субстанції, ніж та, якої стосуються дії, стани, процеси, позначені відмінюваним дієсловом-присудком. Наприклад:

Казавстарий дякові вийняти ящик з ковбасами (А.Свидницький).

Діяч, що йому належить дія «виймати», — дяк (не підмет). Отже, виймати не входить до складу присудка. Порівняй: «Старийказав, а виймати ящик з ковбасами будедяк».

Співать пісні мене навчиланеня (А. Малишко).

Дія «співати» належить не підмету (не матері), а іншій особі. Отже, співати не входить до складу присудка. Порівняй: «Ненявчила, а співатибудуя».

Шахай... наказав Остапові віддати Марченкові те, [що той просив] (Ю. Яновський).

Дія «віддати» належить не підмету (не Шахаєві), а іншій особі (Остапові). Отже, віддати не входить до складу присудка.

У реченні зі складеним дієслівним присудком інфінітив та відмінювана дієслівна форма позначають дії, стани, процеси, що стосуються однієї і тієї ж субстанції, тобто підмета. Див. у реченні Тепер яне можу без тебе прожити й хвилини (Л. Костенко) — «я не зможу» і «я не проживу».

3. Речення з інфінітивом-додатком можна перетворити у складнопідрядне з’ясувальне речення. При цьому відмінюване дієслово залишається присудком у головній частині, а роль присудка у підрядній частині виконує дієслово, утворене з інфінітива. Щодо підметів, то вони різні в головній та підрядній частині. Наприклад:

Казавстарий дякові вийняти ящик з ковбасами (А. Свидницький). ® Старийказав, щоб дяквийняв ящик з ковбасами.

Процес перетворення ще раз підтверджує той факт, що у дієслів казати і вийняти різні ролі: вони позначають дії, що стосуються різних осіб, а отже, не можуть утворювати один член речення.

4. Іноді інфінітив-додаток можна перетворити у дієслівний іменник, для якого функція додатка є типовою. Наприклад:

Сивинанавчила поважати кожну мить. ® Сивинанавчила поваги до кожної миті.

Щодо інфінітива у ролі обставини мети:

1. Виконуючи роль обставини мети, інфінітив поєднується з дієслівними лексемами, що позначають:

а) рух: йти, піти, поїхати, відправитись, везти, нести, приїхати, з’явитися тощо, напр.: Ночувати господарпішов у кошару (О. Гончар); Увечері йдеОлеся дружок збирати (М. Вовчок); Уже статечним командиром вінприїздив поховати матір (Ю. Яновський);

б) відмову від переміщення або припинення руху: затриматись, залишитись, зупинитись, сісти тощо, напр.: Піснівернулись плакать на могилі Палкого серця, що носило їх (Л. Українка); Посідалилюди на горбах трапезувати і поминати родичів (Г. Квітка-Основ’яненко); Близько опери вінспинився ще послухати українських пісень у виконанні двох жінок і сліпого дідуся (В. Підмогильний).

2. Речення з інфінітивом зі значенням мети можна перетворити у складнопідрядне речення мети. При цьому відмінюване дієслово залишається присудком у головній частині, а роль головного члена в підрядній частині виконуватиме інфінітив. Наприклад:

Уже статечним командиром вінприїздив поховати матір (Ю. Яновський). ® Вінприїздив уже статечним командиром, для того щоб поховати матір.
Близько опери вінспинився ще послухати українських пісень у виконанні двох жінок і сліпого діда (В. Під­могильний). ® Близько опери вінспинився, аби ще послухати українських пісень у виконанні двох жінок і сліпого діда.

Завдання

Спишіть речення. Підкресліть граматичні основи. Визначте, коли неозначена форма дієслова входить до складу присудка (вкажіть тип присудка), а коли виступає другорядним членом речення (назвіть, яким саме).

1. Один ще змалку вдатний Шпак у Щиглика співать навчився (Л. Глібов). 2. Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — любити пісні (П. Воронько). 3. Прошу читача незлобливо виправити мене своєю доброю порадою. 4. Потім він сказав подати їм бокали вина й звелів поцілуватись. 5. Любив я, їдучи на возі з лугу, дивитися, лежачи, на зоряне небо (З тв. О. Довженка). 6. Я не міг одірватись од великих руїн, я не міг зрозуміти їх (Г. Михайличенко). 7. Завжди, завжди тобі, мій краю, я буду піснею служить (В. Сосюра). 8. Старенькій матері звелю покрапати навколо запашними квітами (А. Головко). 9. Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свіжий поруб (Л. Костенко). 10. Вночі старий Терешко ходив на кручу при самій воді дніпровій дивитися, як місяць прокладає довгий червоний місток через воду. 11. Ввечері крізь сон благав матір розповісти казку про Івасика-Телесика (З творів Г. Тютюнника). 12. Зійшовши на Поділ, він звернув до Дніпра скупатися (В. Підмогильний). 13. Тим часом ректор справді пойняв віри Воздвиженському і, закликавши до себе, почав намовлять його постригтись у ченці (І. Нечуй-Левицький).

Складений іменний присудок

Функціонування складеного іменного присудка у двоскладному реченні можна простежити на прикладі таких конструкцій: ДубиÆповажні, а ясен, клен і явірÆгордовиті (Л. Українка); Її скромність і працьовитістьбули у цілому селі знані (О. Кобилянська); Кіндратзробився серйозним, пильним (В. Винниченко); Соломіясиділа мовчазна, замислена (М. Ко­цю­бинський); [За місяць часу відбудуться маневри, і] він до того часу мусить бути цілком здоровий (О. Кобилянська).

У процесі аналізу складеного іменного присудка простежуються такі проблемні ситуації:

1. З’ясування структури складеного іменного присудка.

2. Розмежування складеного іменного присудка з контекстуальним дієсловом-зв’язкою та простого дієслівного присудка.

3. З’ясування функціонального навантаження дієслова-зв’язки стояти у структурі складеного іменного присудка.

4. Окреслення меж ускладнених форм складеного іменного присудка.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь