Структура складеного номінативного підмета

При з’ясуванні структури складеного номінативного підмета, окресленні його меж можна послуговуватися такими критеріями:

1. Запам’ятовування груп інформаційно недостатніх слів, які здатні утворювати семантично нерозкладні єдності.

2. Перетворення складених підметів-словосполучень у прості та з’ясування семантичних відмінностей вихідних і трансформованих конструкцій.

Інформаційно недостатні лексеми у складеному номінативному підметі виступають стрижневими компонентами словосполучення, що вносять додаткові відтінки у значення залежного формально, але головного семантично компонента.

Групи інформаційно недостатніх слів та їх супровідні значення в складеному номінативному підметі подаються в таблиці:

Інформаційно недостатні слова
у складеному номіна­тивному підметі

Форма складеного номінативного підмета Супровідне значення інформаційно недостатнього слова
1. Кількісні та збірні числівники: три, десять,...; багато, мало, кілька, чимало, стільки,...; двоє, троє,...
а) числівник + іменник у родовому або називному відмінку множини, напр.: Минуло чотири хвилини (М. Коцюбинсь­кий); На підлозі бавилося двоє діток (Ірина Вільде); Багато справ ще у моєї долі (Л. Костенко); Чимало літ перевернулось (Т. Шевченко); Було у цьому стільки гіркоти (Л. Костен­ко). Кількісна конкретизація. Порівняй: Минули хвилини. На підлозі бавилися дітки. У моєї долі ще справи. Літа перевернулись. У цьому була гіркота.
Примітка. До складу подібних сполучень можуть входити так звані ґатункові лічильні іменники з послабленим лексичним значенням: осіб, душ, чоловік (чоловіка), штук, пар, голів і т.п.: На вулиці стояло чоловік вісімсот робітників.
б) прийменник + числівник у родовому або знахідному відмінку + іменник у родовому відмінку. У подібних сполученнях вживаються прийменники: — понад: Понад сто козаків стоять озброєні коло дверей;   — до, біля, близько, з: Зібралося з десять чоловік. Працювало близько п’яти тисяч робітників;     — по: В обох сестер по п’ять синів.       Кількісна конкретизація + «понад дану кількість», порівняй: Озброєні козаки стоять біля дверей. Сто озброєних козаків стоять біля дверей. Кількісна конкретизація + «приблизна кількість», порівняй: Зібрались люди. Зібралось десять чоловік./ Працювали робітники. Працювало п’ять тисяч робітників.     Кількісна конкретизація + «розподільність», порівняй: В обох сестер є сини. В обох сестер п’ять синів (введення прийменника по конкретизує остаточно зміст речення).
2. Іменники кількісного значення: десяток, сотня тощо.
Іменник кількісного значення + іменник у родовому відмінку, напр.: П’ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів (А. Малишко); Четверня добрих коней несла легенький фаетон ніби на руках (І. Нечуй-Левиць­кий); Половина саду цвіте, половина в’яне; Більшість його оповідань побачила світ. Кількісна конкретизація, порівняй: Сиві плотарі сиділи в тінях яворів.   Добрі коні несли легенький фаетон ніби на руках. Сад цвіте. Його оповідання побачили світ.
3. Іменники-назви величин та їх еквівалентів: кілограм, пляшка, склянка, мішок, клунок, торба тощо.
Іменник на позначення міри + іменник у родовому відмінку, напр.: Кількісна конкретизація, вияв речовини у конкретній формі, порівняй:
Мішок цукру був схований у коморі. Цукор був схований у коморі.
У мисці було дві склянки муки, склянка цукру, три ложки масла і п’ять жовтків. У мисці були мука, цукор, масло і жовтки.  
4. Іменники зі значенням групи, сукупності: табун, отара, група, колона, загін, зграя тощо.
Іменник зі значенням групи, сукупності + іменник у родовому відмінку, напр.: Неозначена кількість, груповий вияв, порівняй:
Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря степів (П. Мирний); Коні, скот, вівці оголошують своїм гуком вільне повітря степів.
Гурт хлопців підійшов до столу (О. Гончар). Хлопці підійшли до столу.
Примітка. Перед іменником, що має значення сукупності, можуть уживатись прикметники на зразок повен, цілий, які виконують підсилювальну функцію, напр.: Червоніло ціле море колосків пшениці (М. Коцюбинський); Ціле море дерев у цвіту... м’якими хвилями котиться навкруги (М. Коцюбинський); [Старенька груша дихає на пальці,] їй, певне, сняться повні жмені груш (Л. Костенко).
5. Іменники фазового значення: початок, середина, кінець тощо.
Іменник фазового значення + іменник часової семантики у формі родового відмінка, напр.: Конкретизація фази дії, стану, процесу, порівняй:
Кінець дня минув у напруженій роботі (М. Трублаїні); День минув у напруженій роботі.
Середина літа видалася дощовою. Літо видалося дощовим.
6. Іменники зі значенням частини, межі: край, кусок, скибка, решта, залишок тощо.
Іменник зі значенням частини, межі + іменник у родовому відмінку, напр.: Конкретизація вияву предмета, речовини, окреслення форм, порівняй:
Край неба жеврів рожевим вогнем (П. Мирний); Небо жевріло рожевим вогнем.
Ледь бовваніють край степу обриси випростаних тополь (О. Гончар). Ледь бовваніють край степу випростані тополі.
7. Іменники з класифікаційним значенням: вид, ряд, розряд тощо.
Іменник з класифікаційним значенням + іменник у родовому відмінку, напр.: Класифікаційна конкретизація, порівняй:
Ряд дерев не можуть прижитися в цій зоні (М.Чабанівський). Дерева не можуть прижитися в цій зоні.
8. Неозначені займенники: щось, хтось.
Неозначений займенник + субстантивований прикметник у називному відмінку, напр.: Актуалізація невизначеності як результату тих чи інших перешкод під час номінації, порівняй:
[Десь голос мій шукає моїх друзів, і] хтось чужий кричить мені: ау! (Л. Костенко); Чужий кричить мені: ау!
І хмариться в природі щось людське, І щось природнє світиться в людині (І. Жиленко). В природі хмариться людське, в людині світиться природнє.
9. Числівники та займенники з семантикою вибірковості.
Числівник (займенник) у називному відмінку + іменник або займенник у формі родового відмінка з прийменником з, напр.: Відтінок обмеження кола осіб, предметів, який конкретизується залежно від типу інформаційно недостатнього числівника чи займенника:
а) кількісні та порядкові числівники:   — обмеження + визначена / невизначена кількість, порівняй:
  Один із візників ... підійшов до гурту (Ю. Збанацький); Візник підійшов до гурту.
  А тут уже з саду сипнули перші з найпрудкіших(А. Головко); А тут уже з саду сипнули найпрудкіші;
б) питальні займенники: — обмеження + питальна характеристика, порівняй:
  — Є в нас хто з залізничників? (В. Коза­ченко); Є в нас залізничники?;
в) означальні займенники кожний, кожен, всякий та неозначені займенники будь-хто, будь-який: — обмеження + тотальність, порівняй:
  Кожен з нас має в серці заряд, силу любові і ніжності, що виведе нас до мети (О. Гончар). Ми маємо в серці заряд, силу любові і ніжності;
г) заперечні займенники ніхто, ніщо: — обмеження + заперечення, негація, порівняй:
Ніхто з людей не створював землі, ніхто з людей і не повинен привласнювати землю (М. Стельмах). Не люди створювали землю, і не люди повинні привласнювати землю.
10. Іменники з метафоричним значенням.
Іменник у переносному значенні + іменник у прямому значенні, вжитий у формі родового відмінка, напр.: Образна характеристика особи, предмета на основі подібності з ким-чим-н., порівняй:
Полин снігів повзе до видноколу (В. Симо­ненко); Сніги повзуть до видноколу.
Через душі, мов через вокзали, гуркотять состави почуттів (В. Симоненко). Через душі, мов через вокзали, гуркотять почуття.
         

Своєрідним підказуванням у з’ясуванні структури складеного номінативного підмета виступає перетворення конструкцій зі складеним підметом у речення з простим підметом. Для цього потрібно вжити залежне слово (як правило, це словоформа у родовому відмінку) у формі називного відмінка. У результаті залежне слово починає самостійно виконувати роль підмета (простого). Що стосується головного слова, то воно, як інформаційно недостатнє, вилучається з речення без відчутної шкоди для загального змісту конструкції. Наприклад: На східцях ґанку сиділо три санітари і щось розмовляли (Т.Осьмачка) — порівняй: На східцях ґанку сиділи санітари і щось розмовляли. Залежний компонент санітари може трансформуватись у форму називного відмінка, яка традиційно вважається підметовою. З іншого боку, пропуск словоформи санітари веде до порушення змістової цілісності речення. Порівняй:* На східцях ґанку сиділи три і щось розмовляли. Це свідчить про неможливість виконання лише одним головним словом (див. числівник три) функції підмета. Тим самим доводиться правомірність уведення залежного компонента (див. форму іменника санітари) у структуру складеного підмета, як такого, що виражає в ньому основну інформацію.



Завдання

1. У наведених реченнях знайдіть підмети-словосполучення. З’ясуйте їх семантику та запишіть у такій послідовності:

а) словосполучення з кількісним значенням;

б) словосполучення зі значенням міри, об’єму;

в) словосполучення зі значенням сукупності;

г) словосполучення зі значенням вибірковості;

ґ) словосполучення зі значенням невизначеності;

д) словосполучення з метафоричним значенням.

Охарактеризуйте способи морфологічного вираження складених підметів.

1. Хтось із нас (не знаю вже, з якого приводу) згадав, як він колись гагару стріляв (О. Вишня). 2. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче... (І. Нечуй-Левицький). 3. Біля Андрія зупинилась купка людей. 4. Щось нове бриніло в його співі (З творів С. Васильченка). 5. Зібралося там до гурту, крім Петра та дядька, і мисливців чимало (М. Старицький). 6. В невеличкім, чистенькім і зі смаком прибранім салоні дві дами зайняті живою розмовою (І. Франко). 7. Місто жило своїм особливим інтенсивним життям, а коли на світанку починали ворошитись люди, кожен з будинків знов ставав на своє місце і німів (Г. Михайличенко). 8. Сто дзеркал спрямовано на мене, в самоту мою і німоту (В. Стус). 9. Пустотливий парус сонця зупиняється в зеленій гущавині (М. Коцюбинський). 10. Вийшли назустріч обидва сини, Андрій і Лев (А. Лотоцький). 11. Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги і від стужі (Л. Дмитерко). 12. Ах, скільки струн в душі дзвенить! (О. Олесь). 13. Один із школярів підвівся. 14. Стояв цілий збір учеників, учителів, інспектор, директор. 15. Цілий ряд палат, будинків, мов низка білих зубів, виставилися на горі (З тв. П. Мирного). 16. З вул. Революції широкими сходами до Дніпра котилась барвиста хвиля юнаків. 17. Грабований будинок оточила юрба цікавих (З тв. В. Підмогильного). 18. Біжать алеї звуків, саджених у гами (Б.-І. Антонич). 19. Не знав, не передчував автор «Люборацьких», що ціла шеренга недоброзичливців зробить покійником його рукопис ще при житті його (А. Мацевич). 20. Хтось простий сопілкою у полі Дзвінке срібло піснями розсипає (Б. Кравців). 21. Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють (Б.-І. Антонич). 22. Крапля води пробиває камінь, корінь тонкої травиці підіймає велику земляну вагу... (І. Пільгук).

2. Спишіть речення. Виділіть граматичні основи. Охарактеризуйте підмети-слово­сполу­чення з кількісним значенням.

1. А на дворі, коло високого рундука, стоїть купка молодих сердюків — дітей значних українських панів (Д. Мордовець). 2. Дві темні стіни дерев стояли по обидва боки дороги (І. Нечуй-Левицький). 3. А йдіть лишень сюди; та йдіть обоє (Т. Шевченко). 4. Двоє нубійських невільників відхилили завісу (Ю. Опільський). 5. Обидва відчули холод (М. Трублаїні). 6. Ледве прибились обидва воїни до шатра (Ю. Опільський). 7. Майнули в повітрі десятки крил — і голубина зграя знялась у блакить (О. Донченко). 8. Кілька чоловік знали арабську мову (Ю. Логвин). 9. П’ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів (А. Малишко). 10. Пройшло багато літ (В. Сосюра). 11. Впало наших галицьких дружинників понад триста п’ятдесят людей, бо був бій завзятий, — говорив воєвода (А. Лотоцький). 12. На дев’яти возах везли [посаг], і в кожному возі по чотири воли сивих йшли (А. Свидницький).









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь