Ускладнені форми складеного іменного присудка

Ускладнена форма складеного іменного присудка, як і ускладнена форма складеного дієслівного присудка, вирізняється наявністю в допоміжній частині двох або більше інформаційно недостатніх компонентів. Наприклад:

СловаÆповинні буть покірні чуттям і помислам твоїм (М. Риль­ський).

Ускладнена форма складеного іменного присудка повинні буть покірні (основна частина виражена прикметником покірні) характеризується тим, що її допоміжна частина містить три інформаційно недостатні компоненти, зокрема: дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу дійсного способу, що матеріально не виражене (читай є); модально-предикативний прикметник повинні; дієслово-зв’язка бути в інфінітиві.

Для того щоб не помилитись в окресленні меж ускладнених форм складеного іменного присудка, потрібно враховувати закономірності, що лежать в основі їх творення.

1. У допоміжній частині ускладнених форм складеного дієслівного присудка вживаються тільки інформаційно недостатні лексеми, коло яких чітко окреслено:

а) дієслова-зв’язки;

б) фазові або модальні дієслова;

в) дієслівно-іменні сполучення з модальним значенням;

г) модальні прикметники, дієприкметники, іменники, прийменниково-іменникові сполуки.

2. Інформаційно недостатні лексеми поєднуються лише з певними типами лексем у певних формах:

а) дієслова-зв’язки — з іменними модальними або повнозначними лексемами;

б) фазові або модальні дієслова — з інфінітивною формою дієслова;

в) дієслівно-іменні сполучення з модальним значенням — з інфінітивною формою дієслова;

г) іменні модальні лексеми (прикметники, дієприкметники, іменники, прийменниково-іменні сполуки) — з інфінітивною формою дієслова-зв’язки.

З огляду на виділені закономірності у з’ясуванні структури присудка наведеного раніше речення Слова повинні буть покірні чуттям і помислам твоїм (М. Рильський) можна простежити такі етапи:

1. Виділення відмінюваної дієслівної форми, яка виражає предикативне значення речення.

В аналізованому реченні така форма матеріально не виражена. Однак зміна форми речення дає підстави для виділення у його структурі абстрактної дієслівної зв’язки бути у формі теперішнього часу дійсного способу (читай є). Порівняй: Слова Æ повинні буть покірні... / Слова повинні були буть покірні... / Слова повинні будуть буть покірні...

Дієслово-зв’язка бути виражає предикативне значення реальної модальності теперішнього часу.

2. Виділення призв’язкового компонента.

Дієслово-зв’язка як інформаційно недостатня лексема повинно вживатись з іменною лексемою. Такою у реченні виступає модальний прикметник повинні. Проте ця лексема, будучи іменною, не може становити основну частину присудка, оскільки є інформаційно недостатньою. Вона виражає супровідне модальне значення повинності дії, стану чи процесу і відповідно не може вживатись самостійно у реченні. У типових випадках іменні модальні лексеми поєднуються з інфінітивними формами дієслів.

3. Виділення інфінітивної форми.

Інфінітивний компонент, що вживається біля модального прикметника повинні, у наведеному реченні представлений лексемою бути. Виділений компонент теж не може окреслювати собою межу присудка, оскільки в даному реченні виконує роль зв’язки. Так, виступаючи зв’язкою, бути не може заступатись лексемами знаходитись, перебувати тощо. Порівняй: * Слова повинні знаходитись покірні.

Таким чином, виникає проблема в пошуку призв’язкового компонента-2, зміст якого повинен заповнити інформаційну недостатність інфінітивної форми дієслова-зв’язки.

4. Виділення призв’язкового компонента-2.

Дієслово-зв’язка може поєднуватись з іменними лексемами. Такою у реченні виступає прикметник покірні у формі називного відмінка. Виділений компонент структури речення — лексема із самостійним значенням. Вона може становити основну частину складеного іменного присудка і тим самим окреслювати його межу. Порівняй: Слова покірні чуттям і помислам твоїм.

Водночас вилучення з речення модального прикметника та дієслова-зв’язки в інфінітиві свідчить про їх неможливість окреслювати межі присудка. Вони лише ускладнюють формально допоміжну частину і семантично — основну. Тим самим основна частина присудка виражена прикметником покірні, а отже, присудок визначається як іменний. Допоміжну частину утворюють три компоненти: дієслово-зв’язка, модальний прикметник, дієслово-зв’язка в інфінітивній формі. Таким чином, присудок повинні буть покірні постає як ускладнена форма складеного іменного присудка.

У цілому в допоміжній частині ускладнених форм складеного іменного присудка простежуються такі поєднання неповнозначних лексем:

1. Відмінюване модальне дієслово + дієслово-зв’язка в інфінітиві, напр.: Поетне може бути ¦ власністю.Жінкивтомились бути ¦ непрекрасними (З тв. Л. Костенко).

2. Відмінюване фазове дієслово + дієслово-зв’язка в інфінітиві, напр.: Справапочинала бути ¦ поганою (М. Коцюбинський); [Він швидко вийшов, гримнувши дверима, а] Настязалишилась сидіти ¦ остовпіла і байдужа (Б. Лепкий).

3. Відмінюване дієслово-зв’язка + недієслівний засіб вираження модального значення + інфінітив дієслова-зв’язки, напр.: [То заносили вони мене на сцену N-ського театру, де я гадав добувати собі хліб; то ставили серед трупи,] якаповинна була мені стати ¦ й товариством, і родиною (В. Винниченко); Поезія Æ повинна бути ¦ чиста (Ю. Збанацький).

Завдання

1. Розгляньте наведені речення. Запишіть їх, виділяючи граматичні основи, у такій послідовності:

1) речення з ускладненими формами складеного іменного присудка;

2) речення з ускладненими формами складеного дієслівного присудка.

Охарактеризуйте основну і допоміжну частини виділених присудків, з’ясувавши морфологічне вираження та функції їх компонентів.

1. Чуйкевич не дуже був щедрий на слова, але й нечемним теж не хотів бути (Б. Лепкий). 2. Той не сміє називатися людиною, хто не відчув військової служби (Ю. Збанацький). 3. І знов-таки вона мусила бути йому вдячною (М. Коцюбинський). 4. Василь не міг залишатись холодним з нею після такої відвертої розмови (В. Винниченко). 5. Минали дні, але Сава не хотів робитися працьовитим (О. Кобилянська). 6. З нинішнього дня він може вважати себе письменником (Д. Бедзик). 7. Він уміє бути упертим. 8. Він ніяк не міг себе примусити віднести Левкові книжки. 9. Скрізь, скрізь мертвяки, й так приємно бути живим! 10. За яких дві години велике грабування почало обертатись на звичайну працю й мирне видовисько (З тв. В. Підмогильного). 11. Андрія Григоровича висадили на березі біля невеличкої будочки, що мала бути за пристань (В. Винниченко). 12. Через нестатки та злидні мусило хлоп’я перестати ходити до школи (А. Тесленко). 13. А та любов, що я від тебе хочу, повинна буть як сонце (Л. Українка). 14. Ми повинні вміти добре маневрувати в горах (О. Гончар). 15. Тільки той, хто з народом, може бути поетом, може бути поетом лиш той, хто з життям (В. Сосюра).

2. Спишіть речення. Підкресліть предикативні основи. Визначте у кожному реченні тип присудка. З’ясуйте роль дієслова бути в структурі присудків.

1. Сміх Надійчин був йому нестерпучий, її веселість ображала його (В. Підмогильний). 2. Навкруги був невеличкий гайок (Б. Грінченко). 3. Так! Я буду крізь сльози сміятись (Л. Українка). 4. На возах була всяка всячина (П. Мирний). 5. — Ти повинна була послухатись мене, — сказала Одарка (М. Вовчок). 6. Саме слово «мама» для Стефаника було святим (В. Яре­менко). 7. Кожен невеличкий твір Стефаника — це безприкладна творча праця, згусток нервів самого письменника, трагедія його душі (В. Яременко). 8. Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним (Л. Дмитерко). 9. [Веселіше в селі, коли] є гніздо з довгоногими чорно-білими господарями (В.Швець). 10. Згадай, безумче! Світ — не тільки ти: Крім тебе, є думки, планети, птиці...(М. Рильський). 11. Єсть такі у світі речі, від яких душа сія. 12. Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (З тв. П. Тичини). 13. Не було тільки тієї радості, що мусила б бути в таку знаменну мить (В. Підмогильний). 14. Це може бути одинокий поляк напередодні війни, що гримів лицаркістю думки (І. Шварко). 15. Вона не повинна тут лишатися працювати (М. Вовчок).

3. Розгляньте наведені речення. Випишіть ті конструкції, де у структурі присудка знаходиться нульова форма дієслова-зв’язки бути. З’ясуйте типи присудків у виписаних реченнях. Доведіть наявність дієслова-зв’язки бути, змінивши форму речень.

1. Люди і птахи були нероздільні (Б. Харчук). 2. Кінь перед тобою не вороний, не сірий, а золотий (В. Шевчук). 3. Ми повинні були закликати народ до повстання ще того самого дня, як Ісус увійшов до Єрусалима (В. Петров). 4. Що доля нелегка, — в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє (Л. Костенко). 5. Він — один з тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого (В. Підмогильний). 6. За місяць відбудуться маневри, і він до того часу мусить бути цілком здоровий (О. Кобилянська). 7. — Вікна повинні бути вимиті до мого повернення, — наказала Мотрі стара пані (В. Винниченко). 8. І ми з тобою вже не в силі буть нещасливими удвох (В. Симоненко).