Види музичних занять в залежності від складу дітей.

1. Фронтальні – заняття зі всією групою дітей.

2. Групові ( невеликимигрупами ) – 4-8 ч.

Проводяться з дітьми по однотипним признакам. Недостатньо чисто інтонуючі, неритмічно рухаючі, але можна брати дітей і по різним признакам (здібностям), більш здібні діти будуть допомагати відстаючим. На таких заняттях муз. кер. має можливість більше приділити уваги кожній дитині. Добиваючись чистоти інтонації, транспонувати пісню для зручності. Працювати над дикцією, допомагати виконувати ритмічні та творчі завдання. Такі заняття сприяють музичному розвитку дітей, кращому засвоєнню муз. матеріалу, розвитку творчих здібностей. На них можна готувати окремі номери до свят та навчати дітей грі на інструменті.

Індивідуальні

Необхідність проведення таких занять викликана тим, що в кожній групі є діти з різними особливостями нервової системи (урівноважені, легко збуджуючі, з пониженою реакцією.) Діти можуть проявляти схильність до будь-якого виду діяльності. Все це потребує індивідуальної уваги до цих дітей.

На таких заняттях у дітей розвиваються музично – сенсорні здібності, їх вчать розрізнювати та відтворювати різні за висотою звуки, грати на муз. інструментах. Їх тривалість 15-20 хв.

Об’єднані

Проводяться епізодично. Необхідні для того, щоб добитися злагодженості у виконанні двох груп пісень, танців. Дітям показують, як вони повинні увійти до залу, де сидіти під час свята. Заняття ці невеликі, можуть проводитися 1-2 рази перед святом. Не можна допускати прогону всієї програми свята.

Всі ці види занять складають єдиний комплекс цілеспрямованої, але по-різному організованої муз. діяльності дітей.

Види музичних занять в залежності від змісту.

Тематичні

В основі – певна тема, яка повинна проходити через усі види муз. діяльності. Наприклад: «Танцювальна музика» - діти слухають, співають, виконують рухи під музику вибраного жанру. Методи і прийоми повинні підкреслювати особливості цього жанру.

Комплексні

В основі лежить певний худ. образ і втілюється він різноманітними видами діяльності. Діти можуть співати, малювати, розповідати вірші, грати, танцювати, тобто всі види використовуються у комплексі.

Домінантні

Один, певний вид діяльності домінує над іншими, йому приділяється більше уваги, деякі види навіть можуть бути відсутніми (наприклад: слухання музики.)

Традиційне заняття - заняття, в ході якого поєднані всі, запропоновані програмою, види дитячої музичної діяльності: слухання, співи, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах.
У практиці навчання під час традиційного заняття вважають подільним розподіл різних видів діяльності у такій послідовності. На початку заняття дають невеликі музично-ритмічні вправи, частіше тренувального характеру (окремі елементи танцю, шикування, необхідні для нового танцю, хороводу, святкового маршу). Ці рухи організовують увагу дітей і готують їх до завдань, що вимагають слухової уваги. Після вправ діти слухають музику і співають. Спів включає різноманітні вокальні вправи, виконання творчих завдань, і прав на розвиток музичного слуху, розучування 2-3 пісень. Наступним етапом навчання є музично-ритмічна діяльність у формі гри, веселого танцю, хороводу. Спокійні завдання, чергуючись із динамічними, дають змогу рівномірно розподіляти фізичне навантаження на дітей.

Структура занять має бути гнучкою, відповідно до віку дітей, змісту, особливостей матеріалу, видозмінюватися. Можна розпочати заняття не з ритмічних вправ, а зі співів чи слухання музики, а також з виконання нової пісні чи п'єси для рухів.

Починаючи з середньої групи, застосовують завдання на розвиток дитячої творчості у рухах та пластиці. У старшій групі - пісенна творчість. Важливим компонентом заняття є музично-дидактичні ігри. Як відмічає А. Шевчук, традиційне заняття потрібно розуміти не як застарілу форму, а як випробувану форму, що відповідає особливостям розвитку дітей.

Тематичне заняття - заняття, що у його змісті інтегрують музичну діяльність, під час якої діти навчаються розуміти музичні твори у трьох провідних темах:

1. Які емоції та почуття передає та викликає музика?

2. Про що розповідає музика?

3. Як розповідає музика?

Ці три теми визначають послідовність опанування музичного твору. Разом з цим виховний зміст тематичних занять може бути збагачений життєвою тематикою.

У молодших та середніх групах рекомендують таку тематику. Наприклад:
Іграшки: «На гостинах у іграшок», «Свято Новорічних іграшок».

Природні явища: «До сонечка у гості», «Сонечко та дощик».

Пори року: «Закликаємо пташок до рідного краю», «Пригоди осіннього листочка».

Старшим дошкільникам бажано запропонувати теми соціального й суто музичного спрямування. Наприклад: «Пісенність поезії Лесі Українки», «Пісні улюбленого композитора», «Яскравий світ музичних звуків», «Що ми знаємо про музичні інструменти», «Танцювальні жанри в музиці» тощо.

Завдання тематичного заняття (ознайомити дітей з широкою культурною та спеціальною інформацією)

Види та жанри музики.

Творчість поетів та композиторів.

Специфічна термінологія.
Засоби музичної виразності.

Домінантне заняття - заняття, у якому домінує один з видів дитячої, музичної діяльності.