Рекомендації щодо проведення генетичного тестування

Рекомендації	Клас	Рівень	Ступінь	Рекомендації
ДНК-тести для визначення загального генетичного поліморфізму у даний час не особливо допомагають у діагностиці, прогнозів ризику або ведення хворого та не можуть бути рекомендованими для використання у клінічній практиці.	III	B	Сильний
Визначення генотипу як альтернативи або доповнення до фенотипу для кращого контролю та раннього призначення заходів профілактики у членів родини не рекомендується.	III	B	Сильний

 

Поширеність генетичного поліморфізму (варіантів послідовності генів, що виникає з частотою >1%) ймовірно, значимо впливає на рівень популяційного ризику. У зв'язку з полігенною і багатофакторноюетіологією найбільш поширених ССЗ вплив генетичного поліморфізму будь-якого ізольованого ФР залишається незначним. Генетичне тестування дозволяє виділити варіанти, пов'язані з підвищеним ризиком виникнення окремих ФР розвитку ССЗ, ІХС або інсульту. Комерційне тестування нещодавно стало доступним для широкого загалу населення, в т.ч., розроблено тестові системи для самостійного використання [74]. Однак позитивного впливу проведення генетичного тестування на клінічні показники поки що не виявлено.

При деяких умовах процес генетичного консультування може бути оптимізований і бути використаний для проведення скринінгу – тобто, виділення пацієнтів групи ризику – та призначення лікування родичам – наприклад, у випадку сімейної гіперхолестеринемії [72,75].

 

Вік і стать

Основні тези

• ССЗ на сьогоднішній день є найпоширенішою причиною смерті серед жінок.

• Ризик виникнення ССЗ як у жінок, так і в чоловіків, може бути зменшений, якщо людина не має звички тютюнопаління, веде активний спосіб життя, уникає надлишкової ваги та контролює рівні АТ і холестерину в крові та проводить їх корекцію у разі підвищення.

Рекомендації щодо віку та статі

Рекомендації	Клас	Рівень	Ступінь	Рекомендації
У жінок та осіб старших вікових груп необхідно проводити оцінку ризику виникнення ССЗ, як і у інших груп, для визначення необхідності проведення спеціального лікування	I	B	Сильний	76, 77

 

Вік та чоловіча стать підвищують ризик розвитку ССЗ і є «фіксованими» характеристиками, які використовуються для стратифікації ризику [45]. Обговорюється можливість використання у якості стандартизованого ФР показника «вік старше 55 років» – для визначення необхідності фармакологічного втручання з використанням комбінації низьких доз антигіпертензивних препаратів, статинів та АСК [78]. Однак, вплив інших ФР також збільшується з віком, і від однієї третини до половини вікових відмінностей (між 25-49 проти 50-59 і 60-64 років) у рівні ризику ІХС у фінського населення обумовлені такими ФР, як тютюнопаління, співвідношення ХС ЛПВЩ до ЗХС, рівень систолічного АТ, ІМТ та ЦД [76]. Інші ФР, такі як відсутність фізичної активності і низький соціально-економічний статус також можуть мати вплив на вікові відмінності рівня ризику.

Вік є хорошим маркером тривалості впливу відомих і невідомих ФР ІХС. У відносно молодих людей визначається низький абсолютний ризик виникнення серцево-судинних подій у наступні 10 років, незважаючи на повний набір ФР. Наприклад, у чоловіка 45 років, який курить, має систолічний АТ 180 мм рт.ст., рівень ЗХС у крові 8 ммоль/л, ризик виникнення фатальних серцево-судинних подій протягом 10 років за шкалою SCORE становить лише 4%, що дозволяє припустити відсутність необхідності медикаментозного лікування. Тим не менш, шкала відносного ризику (рис. 5) показує, що його ризик уже у 12 разів вищий, ніж у людини без ФР. П'ять років потому, коли він досягне 50 років, його ризик збільшиться до небезпечного рівня у 14%, і призначення лікування стане обов’язковим. Аналогічні висновки можна застосувати і до жінок, які мають низький рівень абсолютного ризику в молодому віці при наявності високого рівня окремих ФР. Проведення додаткових обстежень, таких як комп’ютерна томографія (КТ) для оцінки кальцифікації коронарних судин може надати додаткову інформацію щодо ризику [79], але це вимагає значних матеріальних витрат і часу, а ефективність такого підходу поки що не доведена [80].

ССЗ є основною причиною смерті жінок в усіх європейських країнах – 42% жінок віком до 75 років помирають від ССЗ, серед чоловіків цієї вікової категорії – 38% [14]. Поширеність ІХС, але не інсульту у жінок менша, що може бути пов’язане іззахисним ефектом естрогенів. Тим не менш, дослідження тенденцій динаміки захворюваності в різних країнах у різні роки показали, що взаємозв'язок не є сталим, що робить це пояснення неправдоподібним [81]. Одним із механізмів можуть бути гендерні відмінності ФР – більший рівень вживання жирів серед жінок та більша поширеність куріння серед чоловіків [81]. Темпи зростання смертності від ССЗ у жінок після менопаузи не прискорюються, що вказує на те, що жінки не уникають ризику повністю, ризик у них зростає з віком, але з інтервалом у порівнянні з чоловіками. Американська Асоціація Серця (The American Heart Association – AHA) опублікувала оновлені рекомендації з профілактики ССЗ у жінок [82], у яких наголошується на тому, що рекомендації однакові як для чоловіків, так і для жінок, за деякими винятками. Рекомендовано використання Фремінгемскої шкали, яка тепер включає в себе категорію "ідеального кардіоваскулярного здоров'я": відсутність підвищеного рівня ФР, ІМТ <25 кг/м², регулярна – від помірної до інтенсивної – фізична активність і здорове харчування. За даними дослідження «US Women’s Health Initiative», лише 4% жінок відповідають таким критеріям, у 13% не було ФР, але вони не дотримувалися здорового способу життя [83]. Існувала різниця у 18% між основними серцево-судинними подіями на користь ідеального способу життя у порівнянні з групою без ФР: 2,2% і 2,6% протягом 10 років відповідно.

Найбільш важлива нова інформація

· Для визначення тактики надання медичної допомоги жінкам, які не мають симптомів ССЗ, та особам старших вікових груп рекомендується застосування шкали оцінки ризику.

Існуючі недоліки у доказовій базі:

· Існує необхідність проведення досліджень щодо визначення тактики лікування молодих людей з високим рівнем ФР.