Синдром обструктивного апное уві сні

Синдром обструктивного апное уві сні характеризується багаторазовим частковим або повним спазмом верхніх дихальних шляхів під час сну. Цей стан зустрічається у 9% дорослих жінок і 24% дорослих чоловіків [175].

Часті епізоди підвищення активності симпатичної нервової системи, підйом АТ, активація оксидативного стресу, викликаного болем та епізодами гіпоксемії, призводять до підвищення рівня медіаторів запалення і, таким чином, до розвитку ендотеліальної дисфункції та атеросклерозу [176]. Синдром обструктивного апное уві сні призводить до підвищення відносного ризику розвитку ССЗ і смертності від них на 70% [177]. Ступінь ризику у чоловіків від 40 до 70 років корелює з величиною індексу «апное-гіпопное» [167]. Проведення скринінгу синдрому обструктивного апное уві сні та його лікування у пацієнтів з ІХС та АГ може призвести до зниження серцево-судинних ускладнень і серцевої смертності [168]

 

Еректильна дисфункція

Еректильна дисфункція визначається як нездатність досягти та підтримувати ерекцію, достатню для сексуальної активності; на еректильну дисфункцію в тій чи іншій мірі страждають 52% дорослих чоловіків у віці від 40 до 70 років. Це може бути результатом психологічних, неврологічних, гормональних порушень, ураження артерій, порушення функції кавернозного тіла або комбінації цих факторів [179-181]. Еректильна дисфункція часто виявляється при обстеженні осіб з ССЗ або наявністю декількох ФР їх розвитку. Еректильна дисфункція є показником наявності ССЗ і предиктором майбутніх подій у чоловіків середнього віку і старше, але рівень ризику не перевищує той, який може бути отриманий при розрахунку за Фремінгемською шкалою [182-184]. Модифікація способу життя і адекватно призначена медикаментозна терапія є ефективними засобами в поліпшенні статевої функції у чоловіків з еректильною дисфункцією [169].

 

Аутоімунні захворювання

Псоріаз

Псоріаз – незалежний ФР розвитку ГІМ. Для патофізіології псоріазу характерні збільшення кількості антигенів, активація Т-лімфоцитів та цитокінів T-хелперів І типу, що призводить до утворення грубих червоних бляшок з елементами лущення, а у деяких пацієнтів – до розвитку артриту. Для псоріазу характерно підвищення рівня маркерів системного запалення, зокрема, СРБ. Ризик виникнення ГІМ при псоріазі вищий у молодих пацієнтів з важкими формами псоріазу, зменшується з віком та залишається високим навіть у випадку досягнення контролю класичних ФР. Пацієнти з важким перебігом захворювання мають більш високий ризик розвитку ГІМ, ніж пацієнти з легким перебігом, що узгоджується з гіпотезою щодо того, що причиною підвищення ризику виникнення ГІМ та серцево-судинної смертності при псоріазі є активація імунних механізмів [185,186].

 

Ревматоїдний артрит

У пацієнтів з ревматоїдним артритом ГІМ виникає вдвічі частіше, ніж в середньому у популяції. У таких пацієнтів відзначається також більш високий рівень смертності, що є однією з причин скорочення тривалості життя (на 5-10 років менше в порівнянні з пацієнтами без ревматоїдного артриту). Ризик розвитку ССЗ збільшується на ранній стадії захворювання, і його рівень перевищує той, який визначається за допомогою традиційних ФР, що, можливо, пов'язане з розвитком системного запалення та активації систем тромбоутворення.

Модифікація «традиційних» ФР – корекція способу життя, в т.ч., характеру харчування, відмова від куріння, підвищення рівня щоденної фізичної активності та призначення адекватної медикаментозної терапії мають надзвичайно важливе значення для зниження ризику у пацієнтів з псоріазом або ревматоїдним артритом.

Нерандомізовані обсерваційні дослідження показали зменшення частоти серцево-судинних подій та смертності від ССЗ у пацієнтів з ревматоїдним артритом та пацієнтів з псоріазом при лікуванні метотрексатом у дозах 10-20 мг на тиждень [187,188].

 

Системний червоний вовчак

У пацієнтів з системним червоним вовчаком спостерігається ендотеліальна дисфункція та підвищення ризику розвитку ІХС, що лише частково залежить від рівня «класичних» ФР.

Хронічне системне запалення у хворих на системний червоний вовчак, призводить до мікросудинної дисфункції коронарних артерій, порушення коронарного кровотоку та зниження резерву коронарного кровотоку. Мікроваскулярна дисфункція коронарних артерій є раннім маркером інтенсивного розвитку атеросклерозу коронарних артерій і може сприяти збільшенню захворюваності та смертності від ССЗ у цих пацієнтів [189].

 

Періодонтит

У пацієнтів з періодонтитом спостерігається дисфункція ендотелію, атеросклероз та підвищення ризику ГІМ та інсульту. Такі фактори, як низький соціально-економічний статус і куріння також відіграють значну роль у цих пацієнтів. Періодонтит можна вважати індикатором ризику погіршення стану серцево-судинної системи, тому рекомендується призначати лікування таким пацієнтам та проводити у них корекцію інших ФР розвитку ССЗ [190].