Міжнародна організація праці

Міжнародна організація праці (МОП) створена на підставі статутного принципу, відповідно до якого загальний і міцний мир може бути встановлений тільки на основі соціальної справедливості.

МОП виробила такі критерії індустріального суспільства, як восьмигодинний робочий день, захист материнства, законодавство, що забороняє використання дитячої праці, і цілий ряд заходів, що сприяють безпеці на робочих місцях та нормальних трудових відносинах.

МОП є міжнародною інституціональною основою, що дозволяє розглядати такі питання і знаходити щодо рішень, які сприяють поліпшенню умов праці в цілому світі.

Міжнародна організація праці з'явилася разом з Лігою Націй на підставі Версальського договору в 1919 р. Вона була заснована для вираження зростаючої заклопотаності з приводу соціальної реформи після першої світової війни і впевненості в тім, що будь-яка реформа повинна проводитися на міжнародному рівні.

Одним з найбільш активних організаторів і першим її керівником (1919—1932 р.) — Директором Міжнародного бюро праці (МБП) став Альберт Тома — політичний діяч і міністр в уряді Франції в роки Першої світової війни.

У 1944 р., коли виповнилося 25 років існування МОП, Міжнародна конференція праці у Філадельфії прийняла Декларацію, що разом зі Статутом визначила цілі та завдання організації, що в основному зберігають своє значення дотепер.

У Декларації говориться: «Вважаючи, що практика цілком підтвердила положення Статуту Міжнародної організації праці про те, що міцний мир може бути встановлений тільки на основі соціальної справедливості, Конференція заявляє, що:

а) усі люди незалежно від раси, віри або статі, мають право на здійснення свого матеріального добробуту та духовного розвитку в умовах свободи та гідності, економічної стійкості та рівних можливостей;

б) досягнення умов при яких це буде можливо, повинно бути головною метою національної і міжнародної політики.

Ставлячи це за мету, основними задачами МОП є:

§ розробка міжнародної політики і програм, спрямованих на рішення соціально-трудових проблем;

§ створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді Конвенцій і Рекомендацій з метою здійснення даної політики;

§ допомога країнам-учасницям у вирішенні соціально-трудових проблем, так зване, технічне співробітництво;

§ захист прав людини (право на працю, на об'єднання,захист від примусової праці, від дискримінації і т.п.);

§ боротьба з бідністю за поліпшення життєвого рівня трудящих, розвиток соціального забезпечення;

§ розробка програм поліпшення умов праці і виробничого середовища, техніки безпеки і гігієни праці, охорона і відновлення навколишнього середовища;

§ сприяння організаціям трудящих та підприємців у їхній роботі разом з урядами щодо врегулювання соціально-трудових відносин;

§ розробка заходів для захисту найбільш уразливих груп трудящих: жінок, молоді, інвалідів, людей похилого віку, трудящих-мігрантів.

Перераховані задачі були і залишаються головними в усій діяльності МОП. У той же час в сучасних умовах виникла необхідність визначити пріоритети її діяльності. В програмах діяльності МОП останніх років ці пріоритети можна звести до наступного;

§ підтримка процесу демократизації, щодо сприяння діалогу між трьома названими партнерами в кожній державі;

§ продовження боротьби з бідністю особливо, за рахунок збільшення зайнятості, зокрема шляхом організації широкої перепідготовки робочої сили;

§ захист трудових та цивільних прав трудящих в різних її формах.

У 1946 р. МОП стала першою спеціалізованою установою в системі знову створеної Організації Об'єднаних Націй. У 1969 р. у зв'язку з 50-тою річницею МОП вона була удостоєна Нобелівською премією миру.

Перша Міжнародна конференція праці відбулася в жовтні-листопаді 1919 р. у Вашингтоні. На ній були прийняті шість конвенцій.

 

Структура МОП

Структура МОП є досить складною і багатошаровою. Вона представлена на рис. 13.1.

Міжнародна конференція праці (МКП). Це вищий орган МОП. Її робота визначається спеціальним Регламентом. Міжнародна конференція праці збирається щорічно звичайно на початку червня в Женеві. Кожна держава представлена на Конференції чотирма делегатами з правом вирішального голосу: двома від уряду і по одному від трудящих та підприємців. Крім того, до складу делегацій багатьох країн входять радники, тому склад великих делегацій досягає 40-50 чоловік, а всього на сесії Конференції беруть участь 1500—2000 представників країн — членів МОП. На кожній Конференції як почесні гості виступають один або двоє голів держав або урядів. Міжнародні організації, як урядові, так і неурядові, беруть участь у Конференції як спостерігачі.

Усі делегати користуються рівними правами і голосують у відповідності зі своїми переконаннями. При цьому делегати від трудящих та підприємців голосують незалежно від представників своїх урядів та один від одного.

МКП визначає в цілому напрямок роботи МОП, обговорює проблеми соціального стану у світі праці, розробляє і затверджує міжнародні норми праці у вигляді конвенцій та рекомендацій, приймає резолюції по окремих питаннях діяльності Організації. Кошторис Організації формується в основному за рахунок членських внесків держав-членів.

Рис. 13.1. Структура Міжнародної організації праці

Один раз на три роки на Генеральній конференції проводяться вибори нової Адміністративної ради.

Велика увага в роботі організації приділяється питанням соціально-трудових відносин, організації тристороннього співробітництва, що розглядається як засіб, котрий допомагає знайти найбільш прийнятні рішення соціально-економічних проблем. МОП беззаперечно вірить, що демократизація глибоко вкорениться в країнах, що обрали тристороннє представництво за методом формування соціальних відносин та рішень соціально-трудових проблем.

При цьому під тристороннім представництвом розуміється будь-яка система трудових відносин, коли уряди, підприємці та трудящі виступають як незалежні сторони, кожна з яких виконує свої особливі функції. Це є не чим іншим, як застосуванням до соціальних відносин принципів політичної демократії: волі, плюралізму, участі зацікавлених сторін в прийнятті рішень, які їх стосуються.

Ряд комітетів, створюваних на Конференції, є постійними. До них відносяться наступні:

Розпорядницький комітет, що регулює програму та години роботи Конференції і комітетів, що розробляє і розглядає пропозиції по створенню нових комітетів.

Комітет з перевірки повноважень, що здійснює перевірку повноважень делегатів та їхніх радників, а також розгляд скарг у зв'язку з повноваженнями. Після перевірки повноважень публікується список усіх делегатів і учасників Конференції.

Комітет з резолюцій існував до 1995 р. Поза порядку денного він розглядав і виробляв остаточні тексти резолюцій, що виносяться на затвердження Конференції. Проектів резолюцій представлялося досить багато, тому робота комітету починалась з визначення пріоритету проектів резолюцій, що встановлювався шляхом голосування. Проекти резолюцій нерідко носили яскраво виражений політичний характер, і їхнє обговорення викликало гострі дискусії. З 1995 р. вирішено комітет з резолюцій не засновувати.

Фінансовий комітет урядових представників, що розглядає питання сплати урядами членських внесків, виплати заборгованостей, бюджетні кошториси, пропозиції по розподілу витрат по програмах та регіонам. В нього входять по одному урядовому делегаті від кожного представленого на Конференції члена Організації.

Комітет із застосування конвенцій і рекомендацій розглядає зведення та доповіді про виконання ратифікованих конвенцій, які представляються урядами країн — членів МОП, заслуховує урядових представників деяких країн з цих питань та представляє Конференції доповідь. Велику підготовчу роботу для цього комітету Конференції проводить Комітет експертів по застосуванню конвенцій і рекомендацій Адміністративної ради.

На кожній конференції працюють один або кілька комітетів, що розробляють нові конвенції і рекомендації.                 

Усі комітети тристоронні, крім фінансового.

Галузеві комітети. Галузеві комітети створені поза рамками Конференції для обговорення на міжнародному рівні соціально-трудових проблем, які характерні для окремих галузей господарювання. Галузеві комітети охоплюють найбільш важливі галузі, такі як хімічна, вугільна, будівельна, харчова, сфера обслуговування. внутрішній транспорт, металургійна, нафтова, металообробна, текстильна, лісообробна промисловість, сільське господарство. Комітети є постійними органами, але збираються на засідання нерегулярно — один раз на кілька років. По типу галузевих комітетів функціонує Консультативний комітет з питань праці службовців і працівників розумової праці та Консультативний комітет з розвитку сільських районів.

Крім того, час від часу скликаються тристоронні технічні наради для інших галузей.

Регіональні конференції. Регіональні конференції скликаються для підтримки постійних зв'язків.

Конференції скликаються періодично в міру необхідності та з урахуванням можливостей. На них розглядаються питання, що представляють особливий інтерес для даного регіону.

Комітети, як і конференції, мають тристороннє представництво і сприяють правонаступництву в здійсненні зусиль МОП у регіонах.

Адміністративна рада. Адміністративна рада є виконавчим органом МОП. Він керує роботою МОП в період між конференціями, проводить в життя її рішення, завчасно визначає порядок денний Конференції й інших нарад, координує діяльність Міжнародного бюро праці (МБП), а також різних комітетів, створюваних при Адміністративній раді. Адміністративна рада обирає Генерального директора МБП та контролює його роботу, розглядає проект бюджету, представлений МБП, а також фінансові кошториси, що потім виносяться на схвалення сесіями Конференції.

Адміністративна рада збирається три рази на рік і на кожній її сесії обговорюється до двадцяти та більше питань. Слід зазначити, що члени Адміністративної ради від урядів висловлюються на ній тільки від імені своїх країн. Члени ж ради від трудящих і підприємців попередньо обговорюють питання порядку денного на засіданні своїх груп і на Адміністративній раді виступають уже з колективною думкою.

Адміністративна рада має в своєму розпорядженні досить широкий та дієвий контрольний механізм. Насамперед, він включає Комітет експертів по застосуванню конвенцій та рекомендацій. Він складається останнім часом з 12-ти незалежних відомих фахівців у правовій або соціальній сфері і готує докладну й ґрунтовану доповідь для тристороннього Комітету МКП, що активно працює на кожній щорічній Конференції.

Контролю за застосуванням трудових норм сприяють і процедури, передбачені Статутом МОП. Це право організацій трудящих і підприємців подавати в МБП представлення на недотримання тієї або іншою країною-членом ратифікованої нею конвенції. Якщо Адміністративна рада приймає скаргу до розгляду, то він призначає тристоронню комісію, що готує йому по даному питанню доповідь, висновки та рекомендації.

Поряд з цим кожна країна — член МОП має право подати в МБП скаргу на іншу країну, що входить в Організацію, яка на її думку, не забезпечує належним чином дотримання якої-небудь концепції, яку вони обидві ратифікували. Адміністративна рада створить Комісію для розгляду скарг і протестів або доповіді по даному питанню.

Міжнародне бюро праці (МБП). МБП, штаб-квартира якого знаходиться в Женеві, є постійним секретаріатом МОП, її адміністративним та виконавчим органом, дослідницьким та інформаційним центром.

МБП виконує роль світового дослідницького та соціально-інформаційного центра щодо соціально-трудових проблем. Вона здійснює збір та поширення інформації з усіх питань, які відносяться до міжнародного регулювання умов праці та положенню трудящих. Бюро вивчає питання, що передбачається поставити на розгляд Конференції, у тому числі з метою прийняття міжнародних конвенцій і рекомендацій, а також проводить різні спеціальні обстеження, передбачені дворічними програмами. За дорученням Адміністративної ради, бюро готує документацію з питань порядку денного Конференції й Адміністративної ради, допомагає урядам на їхнє прохання, та в міру своїх можливостей у виробленні проектів національних законодавчих актів; спостерігає за дотриманням прийнятих та ратифікованих конвенцій; видає різного роду видання по соціально-трудових питаннях, які представляють міжнародний інтерес.

Бюро займається також набором експертів, що направляються головним чином в країни, що розвиваються. Для здійснення допомоги по цім проектам, МОП. та МБП має два інститути — Міжнародний інститут по дослідженню трудових питань у Женеві, та Міжнародний центр по підвищенню професійної та технічної кваліфікації в Туріні, а також велику, добре організовану бібліотеку.

Міжнародний, або світовий ринок праці — це система відносин, що виникають під приводом узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту, що виникає через нерівномірність кількісного та якісного розміщення робочої сили по країнах світу і розбіжностей в національних підходах до їх відтворення.

Основними тенденціями розвитку міжнародного ринку праці є його глобалізація, посилення міграційних процесів, розширення використання міжнародних трудових норм і т.п.