Основні вимоги щодо розміщення підприємств побутового обслуго-вування:

- забезпечення кожного населеного пункту комплексом побутових послуг;

- мінімальні терміни виконання замовлення при високій якості послуг та обслуговування;

- доступність послуг всьому населенню регіону;

- ефективність виробництва побутових послуг.

При розміщенні підприємств побутового обслуговування враховують наступні фактори:

- рівень споживання послуг на одного жителя;

- нормативні затрати часу на відвідування населенням підприємств побутового обслуговування;

- нормативні затрати часу чи нормативні відстані для зв’язку спеціалізованих підприємств із своїми приймальними пунктами;

- транспортні затрати, затрати часу на переміщення між зонами обслуговування;

- основні типи підприємств побутового обслуговування.                      

При розміщенні підприємств побутового обслуговування використовують наступні економіко-математичні моделі, що дозволяють оптимізувати вирішення проблеми їх розміщення:

1). Модель розміщення підприємств, що мають безпосередній контакт із споживачами послуг.

2). Модель розміщення спеціалізованих підприємств без контакту із споживачами послуг.

3). Модель розміщення підприємств без матеріально-технічного поста-чання, підключення до них підприємств побутового обслуговування та визначення раціональної структури і величини запасів матеріалів.

4). Модель раціонального транспортування замовлень із приймальних пунктів на спеціалізовані підприємства і навпаки, а також із одного спеціалізованого підприємства на інше.

Моделі кожного типу дозволяють визначити показники схеми раціонального розміщення і мають конкретну специфіку для умов міста, села, області чи регіону.

Економіко-математичне вирішення завдання розміщення підприємств побутового обслуговування базується на трьох основних принципах:

1). Принцип доступності підприємств, згідно з яким розміщення підприємств за кожним видом і комплексом послуг повинно враховувати затрати часу споживачів на відвідування підприємств. Середній час, що витрачається на один контакт з підприємством, повинен бути меншим чи рівним встановленому для кожного типу підприємств нормативного часу.

Наприклад, при розміщенні крупних спеціалізованих підприємств із виконання певного виду послуг (ремонту годинників, взуття) норматив часу транспортної доступності складає 30-60 хв. (в залежності від величини міста і місцевих умов); для комплексного приймального пункту норматив доступності 3-7хв.; для перукарні – 15-20хв.

2). Принцип максимальної концентрації обслуговування, що передбачає забезпечення можливості більшої концентрації виробництва послуг шляхом будівництва крупних підприємств із сучасною технікою та технологією надання послуг.

3). Принцип рентабельності чи самоокупності підприємств, що передбачає детальне визначення типорозміру спеціалізації підприємства.

В залежності від способу організації підприємства побутового обслуговування класифікуються на такі види:

1). Спеціалізоване підприємство без приймання замовлень – крупне підприємство із виконання певного виду послуг. Місцезнаходження вибирається із врахуванням мінімальної транспортної доступності до приймальних пунктів. Норматив транспортної доступності – 30-60хв. (в залежності від величини міста і місцевих умов).

2). Спеціалізоване підприємство з прийманням замовлень – замовлення приймаються у відокремлених і власних приймальних пунктах. Норматив транспортної доступності – 15-30 хв. (в залежності від виду послуг).

3). Будинок побутових послуг – комплексне багатофункціональне підприємство з приймання замовлень практично на всі види послуг та виконанням їх на місці чи спеціалізованому підприємстві. Воно повинно забезпечувати максимум комфорту при обслуговуванні населення та розміщуватись в межах доступності 20-40хв.

4). Комплексний приймальний пункт із виробництвом – підрозділ підприємства, основною функцією якого є приймання замовлень на різні види послуг. Виробництво здійснюється для послуг, що не вимагають особливого обладнання (терміновий ремонт взуття, одягу, перукарські послуги). Норматив транспортної доступності – 5-7хв.

5). Комплексний приймальний пункт без виробництва – здійснює лише приймання замовлень. Розрахований на транспортну доступність 3-7хв.

6). Салони-перукарні – спеціалізовані підприємства, що надають повний комплекс перукарських послуг. Норматив транспортної доступності 15-20хв.

7). Спеціалізований приймальний пункт без виробництва – призначений для надання послуг одного виду. Норматив транспортної доступності 7-10хв.

8). Спеціалізований приймальний пункт із виробництвом – відрізняється наявністю невеликого виробництва (дрібний ремонт, прокат). Норматив транспортної доступності – 7-10хв.