Сукупне пропонування, фактори впливу, крива сукупної пропозиції

Сукупне пропонування (S) – реальний обсяг національного виробництва, який фірми готові виробити та продати за будь-якого можливого рівня цін за інших сталих умов для отримання прибутку.

Сукупне пропонування має свою структуру:

1. ВВП - втрати (збитки) в економіці.

2. Державні резерви – обладнання для виробництва, резерви – витрати (збитки) з них.

3. Товари та послуги системи державного страхування (держстрах).

4. Імпорт.

   P

                                 S

 

                                ІІІ     

 

        І               ІІ

 

                                               Q

Рис. 5.3. Крива сукупної пропозиції

S – крива сукупної пропозиції;

P – загальний рівень цін;

Q – реальний обсяг виробництва.

Крива (S) має вигляд позитивної похилої кривої. Крива відображає взаємозалежність між реально пропонованим на продаж обсягом національного виробництва і загальним рівнем цін.

Форма кривої (S) відображає зміну витрат на одиницю продукції при збільшенні або зменшенні національного виробництва.

Сучасна макроекономічна наука розглядає три складові кривої сукупної пропозиції (рис. 5.3).

І. Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок показує зміни в обсягу виробництва в умовах неповної зайнятості та постійних цін (депресійний стан економіки). Кейнсіанський відрізок кривої сукупної пропозиції показує, що фірми постачатимуть на ринок будь-яку кількість товарів, яка знаходить попит за вже існуючого рівня цін. Ідея кейнсіанської кривої сукупної пропозиції полягає в тому, що внаслідок існування безробіття фірми мають найняти за наявну платню стільки робітників, скільки їм потрібно. Отже, припускається, що середні виробничі витрати фірми не змінюються зі зміною обсягів виробництва, і фірми, відповідно, готові випустити на ринок стільки товарів, скільки вимагає попит на них за існуючого рівня цін.

Пряма горизонтальна лінія характерна для короткострокового періоду.

II. Проміжний (висхідний) відрізок показує зміни в обсягу виробництва в економіці, що наближається до повної зайнятості, зростання реального ВВП на цьому відрізку супроводжується зростанням цін.

III. Вертикальний (класичний) відрізок показує зміни в обсязі виробництва в умовах повної зайнятості, ВВП збільшується номінально, характерне інфляційне зростання цін. Класичний відрізок кривої пропозиції базується на припущені, що ринок робочої сили завжди врівноважений за повної зайнятості. Якщо вся робоча сила повністю зайнята, то обсяги виробництва не можуть зростати понад досягнутий рівень, навіть якщо підвищується рівень цін. Більше немає робочої сили, аби виробити над досягнуте. Отже, крива сукупної пропозиції (рис. 5.3) буде вертикальною лінією за рівня ВВП.

Пряма вертикальна лінія притаманна довгостроковому періоду.

Відмінність між класичною і кейнсіанською кривими сукупної пропозиції полягає в тому, що класична крива пропозиції базується на припущенні, що ринок праці функціонує досконало, завжди підтримуючи повну зайнятість робочої сили. Повна зайнятість підтримується через механізм коливань заробітної плати. Кейнсіанська ж крива сукупної пропозиції базується на припущені, що рівень заробітної плати не дуже змінюється або й взагалі не змінюється за безробіття, яке може тривати певний час.

   P                         S₁ S

                                        S₂

                      

 

                            

 

                                                   

                                                  Q

Рис. 5.4. Переміщення кривої сукупної пропозиції під впливом нецінових факторів

 

Нецінові фактори впливають на переміщення кривої сукупної пропозиції (S) вправо – вниз або вліво – вгору (рис. 5.4).

1. Зміна цін на ресурси (ціна на робочу силу – зарплата, матеріальні ресурси). Якщо ціна на паливо підвищилася, то сукупна пропозиція зменшиться, крива сукупної пропозиції (S) переміщується вліво - вгору (S1)

2. Зміна продуктивності ресурсів. Виробити більший обсяг національного продукту тими самими ресурсами. Якщо продуктивність праці збільшиться, то сукупна пропозиція теж збільшиться, крива сукупної пропозиції (S) зміститься вправо – вниз - (S2).

3. Зміни у державній політиці – податки, субсидії, державне регулювання. Якщо податки збільшаться, сукупна пропозиція – зменшиться, крива сукупної пропозиції (S) переміщується вліво – вгору - (S1).

Якщо нецінові фактори вплинули на збільшення сукупної пропозиції, то крива сукупної пропозиції (S) переміщується вправо – вниз - (S2). І навпаки, якщо нецінові фактори вплинули на зменшення сукупної пропозиції, крива сукупної пропозиції (S) переміщується вліво – вгору - (S1).