Сукупний попит, фактори впливу, крива сукупного попиту

 

Макроекономічна рівновага – це економічна рівновага, в цілому її можна розуміти як збалансованість та пропорційність економічних процесів. Макроекономіка знаходиться у пошуку збалансованого засобу використання обмежених економічних ресурсів і розподілу товарів та послуг між членами суспільства. Ця збалансованість проявляється у пропорційності таких економічних процесів, як:

- виробництво і споживання;

- попит та пропозиція;

- матеріально-речові та фінансові потоки;

- фактори виробництва і його результати.

Подібна ситуація може розглядатися лише як ідеальна. Фактично ж вона не існує, але будь-яка економіка постійно прагне до рівноваги.

Сукупний попит – це реальний обсяг національного продукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. У грошовій (номінальній) формі сукупний попит визначається сукупними витратами економіки на закупівлю товарів та послуг, які складаються із споживчих витрат, валових інвестицій, державних закупок і чистого експорту. Або можна сказати, що це сума всіх індивідуальних попитів на кінцеві товари та послуги, які пропонуються на товарних ринках.

   Р

                   

 

  P₁           A

 

  P₂                            B

 

                                                       D

 

                                                            Q

       Q₁   Q₂            

Рис. 5.1. Крива сукупного попиту (D)

D – крива сукупного попиту;

P – загальний рівень цін;

Q – реальний обсяг виробництва.

Крива сукупного попиту (D) показує залежність між величиною реальних витрат за номінального рівня цін, коли інші умови незмінні.

Крива сукупного попиту (D) має вигляд негативної похилої лінії (рис. 5.1).

Основною причиною спаду кривої D є ефект пропозиції грошей: зростання ціни за сталої номінальної пропозиції грошей робить гроші „цінними“ і, відповідно, сукупні витрати низькими.

Чим нижчий рівень цін, тим більший реальний обсяг національного виробництва буде куплений (сукупний попит). Розглядаючи криву D, бачимо зміни в обсязі сукупного попиту, викликаного змінами цін. Крива D показує величину реальних витрат для кожного рівня цін, якщо інші умови не змінюються.

Сукупний попит має свою структуру:

1. Споживчий попит (С) – сума видатків домогосподарств на різні товари та послуги, він залежить від:

- доходу населення;

- податків, трансфертних платежів;

- величини майна та доходів від нього;

- чисельності населення.

2. Інвестиційний попит (І) – попит підприємств на засоби виробництва: відновлення зношеного капіталу (амортизацію), збільшення реального капіталу. Залежить від:

- обсягу виробництва;

- витрат на капітал;

- циклічних коливань економіки;

- сподівань на майбутнє.

3. Попит держави (G) на товари та послуги (купівля зброї, фінансування шкіл, лікарень):

- для виробництва суспільних благ;

- на приріст державних інвестицій.

4. Попит із закордону або чистий експорт (EX) – різниця між експортом та імпортом. Залежить від:

- співвідношення цін на вітчизняні та імпортні товари;

- валютного курсу.

Тому сукупний попит може бути виражений таким рівнянням:

D = C + I + G + E_X (5.1)

Спадний нахил кривої D у макроекономічній теорії поясняється впливом так званих цінових факторів, що впливають на обсяг виробництва:

1. Ефект відсоткової ставки, тобто її змін (ефект Кейнса). Полягає у тому, що при зростанні цін необхідна більша кількість грошей для оплати угод, отже, зростає попит на гроші, що при незмінній масі грошей викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової ставки. Підвищення відсоткової ставки скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Внаслідок цього величина сукупного попиту зменшується.

2. Ефект багатства або касових залишків (ефект А. Пігу). Домогосподарства тримають певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів. Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реальних касових залишків. При зростанні цін реальна вартість накопичених фінансових активів та фінансових доходів (облігації, строкові депозити) зменшується, тобто їх власники стають біднішими та їх попит скорочується. І навпаки, при зменшені цін попит підвищується.

3. Ефект імпортних закупівель або чистого експорту. Проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Якщо внутрішні ціни підвищаться відносно іноземних, то будуть купувати імпортні товари, імпорт збільшиться, експорт зменшиться, внаслідок чого скорочується чистий експорт у складі сукупного попиту і сукупний попит.

На величину сукупного попиту впливають також фактори, не пов'язані із зміною рівня товарних цін, так звані нецінові фактори. Вони впливають на переміщення кривої вправо або вліво.

1. Зміни у споживчих витратах. Очікування збільшення прибутку веде до збільшення сукупного попиту, крива сукупного попиту переміщується вправо – вгору D1 (рис. 5.2).

Вкладені інвестиції прогоріли, попит зменшується, крива сукупного попиту переміщується вліво – вниз D2.

2. Зміни в економічній політиці держави. Зростання державних закупівель призводить до зростання сукупного попиту, крива переміщується вправо – вгору D1. Держава збільшує податок на прибуток, попит зменшується, крива переміщується вліво – вниз D2.

3. Зміни у світовій економіці. Зростання економічної активності у торговельних партнерів призведе до збільшення експорту, крива переміщується вправо вгору D1. Якщо зростають ціни на товар за кордоном, а наші товари стають дешевшими, то експорт збільшується, крива переміщується вправо – вгору D₁.

 

        Р D    D₁

                       

       D₂

      

 

                                   

 

                                                           

 

                                                                 Q

Рис. 5.2.Переміщення кривої сукупного попиту під впливом нецінових факторів

 

Якщо нецінові фактори вплинули на збільшення сукупного попиту, то крива сукупного попиту D переміщується вправо - вгору D₁. І навпаки, якщо нецінові фактори вплинули на зменшення сукупного попиту, крива сукупного попиту D переміщується вліво - вниз D₂.