Оцінка навчальної й позакласної роботи з предмета

Методист, керівник педагогічної практики керується такими критеріями оцінки уроків студентів-практикантів:

Оцінка "відмінно" ставиться, якщо уроки й позакласні заходи було прове­дено на високому науковому і організаційно-методичному рівнях, студентом обгрунтовано висувалися, ефективно вирішувалися навчально-виховні завдання, раціонально застосовувалися різноманітні методи навчання та прийоми активізації школярів із урахуванням їх вікових особливостей й індивідуальних відмінностей, підтримувалася дисципліна; якщо студент виявив знання психолого-педагогічної теорії й творчу самостійність у доборі навчального і дидактичного матеріалу в. процесі побудови й аналізу занять. При цьому:

1) повністю реалізовано виховний, освітній та розвивальний потенціал уроку;

2) методичні прийоми відповідають умовам навчання та поставленим цілям;

3) правильно встановлено послідовність і співвідношення тренувальних та мовленнєвих вправ;

4) практикант дає чіткі й методично грамотні установки на виконання учнями мовленнєвих дій;

5) правильно розподіляє час уроку;

6) студент практично не робить помилок, помічає помилки учнів і вчасно, коректно їх виправляє;

7) практикант використовує різні способи активізації учнів на уроці з урахуванням їх вікових особливостей і здійснює індивідуальний підхід до учнів;

8) студент уміє викликати інтерес учнів до виучуваного матеріалу;

9) грамотно використовує наочність та технічні засоби навчання, як наявні так і самостійно виготовлені;

10) епізодично користується конспектом і в ході уроку може скоригувати

СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ.

Оцінка "добре" ставиться, якщо студент навчальні та позакласні заходи провів на достатньому науковому і методичному рівнях, успішно вирішував навчальні і виховні завдання, однак недостатньо ефективно використовував окремі методичні прийоми активізації учнів; якщо студент виявив знання психолого-педагогічної теорії у доборі навчального і дидактичного матеріалу, але припускався незначних помилок у побудові й проведенні занять:

1) не до кінця реалізовано виховний, освітній та розвивальний потенціал уроку;

2) методичні прийоми раціональні, відповідають поставленим цілям та умовам навчання;

3) в основному правильно встановлено послідовність і співвідношення тренувальних і мовленнєвих вправ;

4) практикант іноді робить несуттєві мовні помилки, які сам виправляє, а також помічає і виправляє більшість помилок учнів;

5) практикант володіє різними способами активізації учнів на уроці, але не завжди здійснює індивідуальний підхід до них;

6) студент уміє викликати інтерес учнів до більшості видів роботи, що проводиться на уроці;

7) використовує наявні й самостійно виготовлені наочні посібники, але методика їх використання не завжди раціональна;

8) епізодично користується конспектом протягом уроку і в деяких випадках може скоригувати свою заплановану діяльність.

Оцінка "задовільно" ставиться, якщо студент у реалізації навчально-виховних завдань помилявся, недостатньо ефективно застосовував психолого-педагогічну теорію, методи та прийоми навчання, недостатньо активізував пізнавальну діяльність школярів, не завжди був спроможний установити контакт з ними, під час аналізу занять не виявляв чи не розумів сутності й причин своїх помилок та недоліків. При цьому:

1) не до кінця реалізовано виховний, освітній та розвиваючий потенціал уроку;

2) методичні прийоми не завжди відповідають меті;

3) мають місце порушення послідовності вправ і співвідношення трену вальних і мовленнєвих вправ;

4) студент часто робить мовні й мовленнєві помилки і не помічає в багатьох випадках помилок учнів;

5) недостатньо володіє способами активізації учнів на уроці, не здійснює індивідуальний підхід до них;

6) уміє викликати інтерес до деяких видів роботи на уроці;

7) студент мало і не завжди раціонально використовує наочні посібники, не виготовляє їх сам;

8) студент постійно користується конспектом і не може скоригувати свою діяльність у ході уроку.

Оцінка "незадовільно" ставиться, якщо на уроці не було досягнуто навчально-виховної мети, було допущено серйозні помилки під час викладу навчального матеріалу, не забезпечувалася дисципліна; якщо студент виявив слабкі знання психолого-педагогічної теорії й некритично ставився до своєї роботи.