Міністерство освіти і науки, молоді та спорту  україни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

Глухівський національний педагогічний університет

Імені Олександра Довженка

 

Затверджую                                       Кафедра педагогіки і методики

                                                                    початкової освіти

Перший проректор                               

____________________________          

" ____ " _____________ 20 __ р.        Форма навчання заочна

 

Робоча навчальна програма

Педагогічної практики

 

 

ІІ курс ОКР «Бакалавр» на базі ОКР «Молодший спеціаліст»

Напрям підготовки 6.01010201 Початкова освіта

 

ОКР «Спеціаліст» на базі ОКР «Бакалавр» (1 р.н.)

Напрям підготовки 7.01010201 Початкове навчання

 

Факультет дошкільної і початкової освіти

 

Програму склали:

Собко Валентина Олексіївна

Демидчик Галина Степанівна

Захарова Наталія Михайлівна

Мироновська Лариса Миколаївна

Непомняща Галина Іванівна

Ігнатенко Ганна Володимирівна

 

Затверджено кафедрою педагогіки і методики початкової освіти

Протокол №1 від 31.08.11.

 

Зав. кафедри педагогіки і методики початкової освіти

 

_________________М.С.Вашуленко

 

 

Декан факультету  дошкільної і початкової освіти

 

________________В.Ф.Решетняк

 

ПРОГРАМА І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До проведення педагогічної практики

студентів факультету початкового навчання

(заочна форма навчання)

У процесі професійної підготовки педагога, здатного забезпечити всебічний розвиток людини як особистості і найвищої цінності суспільства, реалізацію принципів гуманної педагогіки важливе місце займає педагогічна практика. Вона дає змогу утверджувати у студентів віру в кожну дитину, а також у свої педагогічні можливості і здібності, переконаність у непереборній силі гуманного підходу до дітей, виховувати любов до них; формувати громадянське (свідоме, суспільно виховане, дійове) ставлення кожного до педагогічної діяльності; прищеплювати навички творчого розв`язання педагогічних завдань, розвивати інтерес до класичної мудрості, сучасних психолого-педагогічних і філософських досліджень, прагнення до самовдосконалення.

Метою педагогічної практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації навчально-виховного процесу в освітніх закладах різних типів і рівнів, формування у них на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних для професійної діяльності умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності, орієнтуватися і володіти науковою інформацією.

 

Основні завдання педагогічної практики:

- ознайомлення з сучасним станом навчально-виховної роботи в школах, з провідним педагогічним досвідом;          

- поглиблення і закріплення теоретичних знань, отриманих в університеті, застосовування цих знань на практиці в навчально-виховній роботі з учнями;

- озброєння студентів умінням спостерігати і аналізувати навчально-виховну роботу, яка проводиться з дітьми;

- проведення навчально-виховної роботи з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей;

- підготовка студентів до проведення різного типу стандартних і нетрадиційних уроків з застосуванням методів, що активізують пізнавальну діяльність учнів;

- виконання майбутніми вчителями функції класовода, робота з колективом школярів, а також проведення індивідуальної виховної роботи з учнями і їх батьками;

- розвиток і зміцнення у студентів інтересу до педагогічної професії, прагнення до вивчення педагогічних і спеціальних дисциплін, до роботи з педагогічною літературою, самоосвіти, до удосконалення своїх педагогічних здібностей, прищеплення інтересу до науково-дослідницької роботи в галузі педагогічних наук.

 

Види і терміни педпрактики.

Студенти заочної форми навчання всіх термінів навчання, що працюють за обраною спеціальністю (вчителями І –IV класів), при пред`явленні ксерокопії запису про це в трудовій книжці та характеристики з місця роботи від проходження педагогічної практики звільняються.

Студенти-заочники ОКР «Бакалавр» спеціальності 6.01010201 Початкова освіта на базі ОКР «Молодший спеціаліст», які не працюють за обраною спеціальністю (учителями І-ІУ класів), проходять педпрактику протягом 3 тижнів у ІУ семестрі.

Студенти-заочники ОКР «Спеціаліст» спеціальності 7.01010201 Початкове навчання на базі ОКР «Бакалавр», які не працюють за обораною спеціальністю (учителями І-ІУ класів), проходять педпрактику протягом 3 тижнів у І семестрі.

Відповідно до направлення, виданого навчальною частиною університету, педпрактика заочників організовується за місцем проживання чи в ближніх школах без відриву від виробництва. У разі потреби студент-заочник бере відпустку за власний рахунок.

 

Основні етапи читання

Для досягнення кінцевого результату уроків ознайомлення з новим матеріалом застосовуються різні види робіт, що формують усвідомлене читання. Методика виділяє такі види опрацювання тексту, які воднораз визначають послідовні дії вчителя на цих уроках: а) підготовка учнів до сприймання твору; б) перше читання твору; в) бесіда після першого читання з метою перевірки враження і усвідомлення змісту прочитаного; г) повторне читання для поглибленого осмислення тексту і читання за частинами; г) аналіз зображувальних засобів з виявленням мотивів поведінки героїв і оцінкою їх дій; д) складання плану прочитаного; е)переказування прочитаного; є) узагальнююча (підсумкова) бесіда, що ставить за мету – закріпити розуміння теми, ідеї твору, його значення в пізнаванні оточуючої дійсності. Робота над виразністю читання триває протягом усього уроку: початкове читання настроює дітей на усвідомлення особливостей твору і розуміння головної думки; впродовж наступних етапів іде процес освоєння виразного причитування тексту.

Види дій добираються залежно від класу, особливостей тексту і мети уроку. Це означає, що не обов’язково на кожному уроці запроваджувати весь обсяг робіт. Так, не щоразу в 3 і 4 класах учитель вдається до детальної, розгорнутої підготовчої роботи для сприймання тексту; не всяка тема уроку дає матеріал для складання плану чи поділу твору на частини. Методика не визнає стабільності у послідовному розміщенні їх протягом уроку. Можуть мінятися місцями читання за частинами. Звідси висновок про припустимість змінювати послідовність етапів уроків. Незмінними залишаються лише дві дидактичні вимоги.

Перша: пояснення нового матеріалу повинно йти: а) від цілісного сприймання тексту, б) через осмислення його, в) до формулювання свого ставлення до описуваного.

Ці три етапи уроку читання ряд учених-методистів вводять у своєрідну формулу: первинний синтез(ознайомлення учнів із змістом твору) – аналіз (встановлення причиново-наслідкових зв’язків у розвитку сюжетного твору, аналіз його художніх засобів) – вторинний синтез (узагальнення, оцінки твору, визначення його ідейного змісту).

Друга: застосовуючи різноманітні види робіт, добирати найбільш результативні для досягнення мети уроку. Введення їх диктується темою уроку, жанром твору, ступенем підготовки дітей, класу. До кожного уроку вчитель здійснює раціональний вибір роботи, визначає логічно обґрунтовану його будову.

 

Вивчення нового матеріалу.

Типовою у шкільній практиці є ситуація, коли вивчення нового матеріалу починається просто з повідомлення теми уроку. При цьому знання дітей не актуалізуються, відсутня і мотивація навчальної діяльності учнів.

ü З’ясуйте, якою мірою, місцевий, краєзнавчий матеріал може слугувати джерелом, "сходинкою" для подальшого вивчення нового матеріалу. Яка роль відводиться в цьому процесі спостереженням за різними явищами і предметами неживої та живої природи, враховуючи вік дітей, їх пізнавальні інтереси. Відправним пунктом і формуванні запитань, що активізують життєвий досвід дитини може виступати дитяча науково-популярна та художня література, залучення інформації із теле- та радіопередач.

ü Ознайомтеся із завданнями щодо актуалізації знань дітей, вміщеними у підручнику. Спробуйте зінтегрувати їх з тими, що спонукатимуть учнів до залучення спостережу вального досвіду, здійснення аналітико-синтетичної діяльності на змістовій основі знань, які формувалися на краєзнавчому матеріалі.

ü Продумайте, яким чином Ви мотивуватимете значущість вивчення нової теми. Мотивація навчальної діяльності учнів логічно пов’язана з актуалізацією знань.

ü Поміркуйте, який спосіб мотивації навчальної діяльності учнів на Вашому уроці буде доцільнішим. Розробіть власне свій варіант.

В реальній практиці навчання мотивація може здійснюватись шляхом:

§ розгляду ситуативного завдання, де потрібно обрати правильний хід міркування;

§ створення проблемної ситуації, в якій з’ясовується, що існуючий рівень знань, недостатній для її розв’язання;

§ формулювання запитання, що розкриває значущість нових знань з тими, що вивчатиметься на уроці в опануванні системою понять;

§ висвітлення різних поглядів, як помилкових, частково помилкових, так і абсолютно правильних на певну проблему та ін.

Вивчення нового матеріалу здійснюється через систему методів і методичних прийомів.

Використання розповіді, бесіди на цьому етапі уроку доцільно починаючи з формування запитання, що сприяє в подальшому усвідомленому засвоєнню нового матеріалу, зосередженню уваги на тому, про що повідомляє вчитель.

Враховуючи те, що увага молодших школярів має нестійкий характер, вчителю необхідно переключати учнів з одного виду діяльності на інший. Так, слухаючи розповідь вчителя протягом 5-7 хвилин, далі школярі можуть опрацьовувати текст підручника за відповідними завданнями для кожної групи (кожного ряду класу). Завдання можуть бути записаними на дошці або надаються в усній формі. При цьому слід зауважити, що мета опрацювання тексту чи застосування прийомів вибіркового читання, різні.

§ Плануючи вивчення частин нового матеріалу за підручником, розробіть завдання для вибіркового читання тексту за абзацами окремо для кожної групи класу.

Серед варіантів можна запропонувати наступні:

Прочитайте абзац і …

Ø визначте його головну думку;

Ø з’ясуйте, що нового ви довідалися з цієї частини тексту, а про що вже знали раніше;

Ø сформулюйте висновок – узагальнення з прочитаного;

Ø визначте причину запитання до однокласників за прочитаним абзацом;

Ø знайдіть в тексті відповіді на запитання, подані до статті, або сформулюйте їх власними словами та ін.

В процесі вивчення нового матеріалу бесіда, розповідь поєднується вчителем з використанням різноманітних наочних посібників6 таблиць, ілюстрацій, географічних карт, опорних схем, натуральних об’єктів тощо. Залежно від дидактичної мети методика опрацювання одного й того ж наочного посібника буде різною.

Так, якщо дидактичною метою є формування вміння визначати зовнішні ознаки об’єкта при опрацюванні, наприклад, таблиці "Білочка", її реалізація можлива за умови ознайомлення учнів з алгоритмом (планом послідовності дій) вміння, який школярі повинні знати як правило і свідомо ним оперувати. План складається ї трьох основних дій:

1. Уважно розглянь цей предмет.

2. Визначте, з яких частин він складається (якщо це можливо).

3. Опиши кожну частину за такими ознаками (формою, величиною, забарвленням та іншими властивостями).

Оскільки молодшим школярам найчастіше важко підібрати те єдино правильне слово, що характеризує певну ознак або властивість предмету, вчитель може надати слова-опори для їх визначення, скласти взірець опису, а далі запропонувати учням виконати завдання за аналогією. У допомозі в цій справі може бути і використання загадок, невеликих віршиків стосовно предмету розгляду.

ü Розробіть методику опрацювання наочного посібника (за власним вибором) з огляду на реалізацію наступних дидактичних цілей формування:

· вміння порівнювати;

· вміння виділяти істотні ознаки;

· вміння узагальнювати (підводити під поняття);

· вміння встановлювати різноманітні зв’язки і залежності;

· вміння складати різнобічну характеристику об’єкта.

Підсумок уроку.

На цьому етапі уроку вчитель, як правило, аналізує, оцінює роботу всього класу, окремих учнів, висловлює побажання на подальшу співпрацю. При цьому можна запропонувати деяким учням самостійно оцінити роботу однокласників, висловити свої побажання щодо вдосконалення відповідей окремих школярів, надати певні рекомендації.

Домашня робота.

Традиційно домашні завдання передбачають опрацювання тексту статті за підручником та відповіді на запитання. Проте, у творчо працюючого вчителя, вони, по-перше, можуть реалізувати диференціацію навчання, по-друге, організовувати індивідуальну та групову роботу учнів, а, по-третє, мати зовсім різну форму пред’явлення. Це можуть бути завдання для спостережень за окремими об’єктами чи певними явищами у неживій і живій природі протягом місяця чи періоду сезону року. Посильною для учнів є робота щодо пошуку цікавої пізнавальної інформації за відповідною темою уроку, пошуку загадок, прикмет, прислів’їв, календарної поезії з використанням дитячої художньої та науково-популярної літератури. Крім того, вчитель може розробити спеціально пізнавальні завдання окремим групам учнів, що передбачають різний рівень складності і самостійності у їх виконанні. Це сприятиме кращому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання за сучасною моделлю і суттєво вдосконалюватиме роботу вчителя і учнів на подальших етапах уроку.

ü Розробіть завдання для домашньої роботи щодо проведення спостережень за окремими явищами природи, а також виконання учнями дослідної і практичної роботи з рослинами.

ü Запропонуйте різні варіанти пізнавальних завдань, що передбачають використання елементів моделювання, замальовування опорних схем, підведення під поняття, доповнення певних ознак, яких не вистачає тощо. При цьому з’ясуйте, яким чином буде здійснюватись "дозована" методична допомога учням з різним рівнем інтелектуальної активності.

І ряд

Висота сонця → довжина дня і ночі → … → … → стан рослин.

ІІ ряд

Нежива природа → жива природа.

ІІІ ряд

… → … → … → стан ґрунту → стан рослин → поведінка тварин.

· Сформулюйте можливі варіанти завдань з використанням цих схем-моделей під час бесіди за спостереженнями на уроці.

3. Вчитель: "Оксанка і Сергійко підібрали для нашого календаря такі цікаві загадки.

Послухайте їх і відгадайте".

                                                                 Літун – шелестун,

Цей вершник заповзятий                         Замішайло – клопотун,

Світами звик літати –                            Хоч віника не зв’язав,

Дібровами шурхоче,                              Все довкіл позамітав:

Озерами хлюпоче,                                  І хмаринки угорі,

Так хвацько мчить!                                 І стежинки у дворі,

Одначе, ніхто його не бачить!               Розмітав сніги, мов пух

                                                                  І за хатами ущух.

 

З’ясуйте місце цієї ситуації на уроці, відповідаючи на запитання: де саме? як саме?

· Позмагайтеся з кимось із студентів вашої групи щодо використання потенційних можливостей образного змісту цих двох загадок для конструювання пізнавальних завдань. Успіхів вам у цьому!

 

 

ЛІТЕРАТУРА.

1. Програми середньої загальноосвітньої школи (1-4). – К.: Освіта, 2001.

2. Л.К.Нарочна, Г.В.Ковальчук, К.Д.Гончарова. Методика викладання природознавства. – К.: Рад. школа, 1990.

3. Н.С.Коваль, Л.К.Нарочна. Природознавство в 3 класі. Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1988.

4. Н.С.Коваль, Л.К.Нарочна, Т.М.Байбара. Природознавство в 4 класі. – К.: Рад. школа, 1989.

5. Книжка для читання з природознавства. 2 клас. – К.: Рад. школа, 1984.

6. О.М.Волошин. Цікаві задачі з природознавства 3(2) клас. – Тернопіль, "Підручники і посібники", 1998.

7. О.М.Волошин. Цікаві задачі з природознавства 4(3) клас. – Тернопіль, "Підручники і посібники", 1998.

Зразок

оформлення планів-конспектів уроків

 

План-конспект

уроку української мови, проведеного

у ___ класі загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів м. _______________

студенткою _____ курсу, _____ групи

заочної форми навчання

факультету дошкільної і початкової освіти

Глухівського національного

педагогічного університету

імені Олександра Довженка

__________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові в орудному відмінку)

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УРОКІВ СТУДЕНТІВ-ПРАКТИКАНТІВ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ