Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Боротьбу партій і кланів, не вдаючись до теологічного обгрунтування подій. На
першому плані у них виступали інтереси “своїх” угруповань. Так, диякон Арнульф (1085 р.) у своїй “Міланській хроніці” описував події з позицій аристократії. Протилежний погляд на міську боротьбу висловлював у одноіменному творі Прихильник патаренського єретичного руху Ландульф. У ХІІІ ст. міські хроніки італійських міст-республік досягли значного Розвитку, торуючи дорогу світському погляду на сучасні й минулі явища. Серед багатьох такого плану творів заслуговує на увагу “Хроніка Салімбене” (сер. ХІІІ ст.), Написана французьким ченцем з Парми Салімбене з метою висвітлити політичну Боротьбу в декількох італійських містах. Хроніка була оригінальним твором, який Поєднував хронограф, міську хроніку, мемуари і проповіді, свідчив про неабиякий Кругозір її автора. Крім того вона була складена т.зв. “народною латиною”, містила багато приказок, пісень, а також... величезну кількість цитат з Біблії. Будучи ченцем Францисканського ордену, Салімбене критично висловлювався на адресу вищої Церковної ієрархії та політичної еліти, за що його твір був “заарештований” в одному З францисканських монастирів. Назагал історична література, що виникла у монастирях різноманітних Орденів, є обширною. Францисканський орден залишив популярну в середньовіччі Історичну компіляцію “Квіти часів”, що приписується Мартіну Міноріті. Домініканський чернець, а пізніше архієпископ в Ґнєзно (Польща) Мартін Опавський Написав “Хроніку пап та імператорів” — сухий підручник з історії папства з повним Переліком пап та їхніх діянь. Інший домініканець — Вінцентій Бове був автором Енциклопедичної праці ХІІІ ст. “Велике зерцало”, цікавим елементом якої було Посилання на усі компільовані твори й виділення окремими ремарками авторських Коментарів. З середовища домініканців вийшов твір тулузького інквізитора Бернарда Ґі “Квіти хронік”, що також був історією папства. У ХІІІ-ХІV ст. теологічні узагальнення зникли зі сторінок історичних творів. Це сталося внаслідок “оновлення” теологічної картини минулого мислителями ХІІ
Ст., церковних заборон торкатися дразливих питань віри (в тому числі з допомогою Терору і репресій інквізиції), а також появи серед авторів історичних творів світських Осіб, котрі ставили перед собою не стільки виховні, скільки практично-навчальні або Розважальні цілі. “Розважальність”, як і в попередні часи античності, в цілому Знижувала інформативний вміст творів, натомість поширювала коло читачів. У Гонитві за формою опису автори зверталися до віршованої форми. У Франції здобула популярність “Римована хроніка” буржуа з м.Турне Філіпа Муска, що містила 31 тисячу віршів з викладом історії Франції до 1241 р. Ґійом Ґіард у віршованій формі розповідав про діяння французьких королів (ХІV ст.). Подібні віршовані хроніки народилися в Німеччині — “Кельнська римована хроніка” (її автор Готфрід Хаґене виконав замовлення малої ради м.Кельн), “Австрійська Римована хроніка” (була написана дрібним шляхтичем барона Ліхтенштейна Оттокаром зі Штірії і складалась з 83 тисяч віршів, розбитих на 650 розділів). Достовірність вміщених в них історичних фактів була невисокою. Після Четвертого хрестового походу (1202-1204 рр.) з’явився новий жанр Історичної літератури — мемуари учасників виправи. Цей жанр був цікавий тим, що В рамках офіційної схеми змушував авторів описувати цілком “земні” справи Сумнівного морального ґатунку — пограбування християнського Константинополя. Намаганням виправдати скандальні дії хрестоносців присвятив свої мемуари один з Керівників виправи маршал Шампані Жоффруа Віллардуен (“Історія завоювання Константинополя”), в яких досить докладно, але тенденційно відбив усі етапи й Перипетії походу. Інший характер і зміст мали мемуари дрібного лицаря з Пікардії
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2019-05-20; просмотров: 106; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.109.201 (0.005 с.) |