Інтимно-товариське, дружнє листування лист Марка Вовчка до Т.Г. Шевченка

Травень 1859 р.

Учора одібрала Ваш лист, добрий мій та щирий Тарас Григо­рович. Тільки шкода, що ви мені не сказали, куди се Ви замислили втікати і де будете мені мачухи шукати?

Жити у Дрездені добре, тихо. Робота йде дуже швидко. Більш тут зробиш у місяць, як де-небудь у два роки. А Богданко поступив у німецьку школу і дуже з своєю вченостію несеться, а проте, Ва­шої примовки не забув: «Щоб вас лихо не знало!» – каже німченя наш, а вони тільки цікаво уші наставляють та дивляться на його. Коли б то Ви та перебігли якось за границю! Тут би Ви й діла ба­гато наробили і одпочили б трохи. Ви сього слова не занедбайте, а коли ваша ласка, подумайте.

Ми ще й самі не знаємо, коли повернемось: тут живеться, кажу, і тихо, і добре, та, може, воно буде і по Вашому слову.

З роботою я не хапаюся і не спішуся, а «Ледащицю» тому по­слала, що була вже написана, то нехай не лежить. Печататься, здається, до осені нічого не буде. Будемо «Хату» дожидати. Та скажіть мені, чи схочуть «Інститутку» для першої книжки? Чи для першої їм треба якої новини? А ще Ви мені скажіть, як іде перевод у Кожанчикова і чи багато зосталось ще книжок? Що ж Ви, чи пишете? Що написали? Чи співаєте «Зіроньку»? Що ма­люєте? Бувайте ж здорові, та пишіть та по-батьківськи цілий

Українська мова за професійним спрямуванням 359

Довідково-інформаційні документи

листок запишіть, а не те, що три слова черкнути та й бувайте здорові.

Низенько кланяємося усім землякам. Чи поїхав Мих(айло) Матв(ійович) на Вкраїну? Чи втік куди-небудь Честаховський? Чи не разом з ним оце Ви заходжуєтесь втікати?

Щиро вам прихильна М.Марков(ич).

P.S. Коли встигнете, то пришліть з Николаєм Яковлевичем свій портрет, от той, що у свиті.

Чи вже Білозерські поїхали? Що Мотря робить? Чи здорова вона? Чому Вас(иль) Михайл(ович) мені не одпише? Чи одібрав він мій лист?

Опанас Вам дуже кланяється.

Вовчок Марко Твори: В 6-ти тт. – К.: Дерджлітвидав, 1956. – Т. 6. – С. 371-372.

Лист інтимно-дружній, напівфамільярний, звернений до стар­шого, уже відомого письменника, шанованого колеги, прихильність якого Марко Вовчок знає, тому і дозволяє собі висловлювати про­хання, претензії щодо коротких до неї листів. Цікавим є розмовний початок листа без традиційного звертання. Колорит розмовності створюється відповідними синтаксичними конструкціями, насиче­ними службовими словами та займенниками: от той, що у, чи, він мій, чи не, з ним оце, а не те, що, би Ви й, коли б то Ви та; встав­ними словами: кажу, може, здається; характерними зворотами: а вони тільки цікаво уші наставляють та дивляться на його, щоб вас лихо не знало, низенько кланяємося усім землякам; питальними ре­ченнями, які часто ніби нанизуються одне на одне: Та скажіть мені, чи схочуть «Інститутку» для першої книжки? Чи для першої їм треба якої новини? А ще Ви мені скажіть, як іде перевод у Кожан-чикова і чи багато зосталось ще книжок? Що ж Ви, чи пишете? Що написали? Чи співаєте «Зіроньку»? Що малюєте? Чи поїхав Мих(айло) Матв(ійович) на Вкраїну? Чи втік куди-небудь Честа-ховський? Чи не разом з ним оце Ви заходжуєтесь втікати? Чи вже Білозерські поїхали? Що Мотря робить? Чи здорова вона? Чому Вас(иль) Михайл(ович) мені не одпише? Чи одібрав він мій лист?

360 Українська мова за професійним спрямуванням

Довідково-інформаційні документи

Трапляється розмовне усічення слів: одібрав, одпочинуть, розмовні: границю, буде по Вашому слову, часте повторення слів: бувайте здорові; фамільярне: бувайте ж здорові, та пишіть та по-батьківськи цілий листок запишіть, а не те, що три слова черкнути та й бувайте здорові; коли б то Ви та перебігли якось за границю!

Приватно-ділове листування

До леопольда лукича-Будая

20 березня 1912 р. 17/30. III Capri. 912.

Любий добродію! Посилаю вам разом з сим рекомендованим ко-ректу опов[ідання] «Подарунок на іменини». Дуже прошу Вас пиль­но переглянути, чи зроблять в друкарні всі мої поправки, бо складе­но, як самі бачите, не дуже добре. Будьте ласкаві, пошліть мені до Чернігова кілька примірників оповідання в коректі після поправок, не чекаючи, аж поки вийде книжка «Вісника». Буду дуже вдячний. За 3-4 дні виїду звідси додому.

Веселих свят і всього найкращого! Мій щирий привіт Павлу Пи­липовичу. Прошу йому переказати, що я гроші дістав.

Ваш М.Коцюбинський.

Коцюбинський М. Твори: У 7-ми т. – К.: Наукова думка, 1975. – Т. 7. – С. 223.

Теплий, приязний тон приватно-ділового листа. Лексика по­бутова, нейтральна: прошу йому переказати, що я гроші діс­тав, прошу Вас пильно переглянути; експресивна: щирий при­віт, буду дуже вдячний. Ужиті висловлювання в дусі народних та побутово-розмовних: як самі бачите, більш по-літературному звучать висловлювання: посилаю з сим рекомендованим корек-ту опов[ідання] «Подарунок на іменини». Прохання до адресата прямі.

Українська мова за професійним спрямуванням 361

Довідково-інформаційні документи