Музика у повсякденному житті д/садка.

Вихователь включає музику на заняттях з розвитку мовлення, образотворчого мистецтва, фізкультури; використання музики на прогулянці; під час дитячих ігор у вільний від занять час; музика на ранковій гімнастиці.

4)Самостійна музична діяльність - виникає безпосередньо за ініціативою дітей. Поза заняттями у другій половині дня або в ранковий час, діти грають на інструментах, співають знайомі пісні, виконують знайомі елементи танців.

Особливо різноманітно можуть виявити себе у сюжетно-рольових іграх, в основу яких покладено яскраві враження після свят, розваг, музичних занять і т.д. Сюди належать ігри в «Концерт», в «Музичні заняття», в «Оркестр», і т.д.

Вихователь, спостерігаючи за іграми дітей, весь час керує ними і тактовно допомагає у творчій самостійній діяльності, враховуючи інтереси і здібності кожного (непомітно для дітей).

С.М.Д. – результат навчання на заняттях, результат музичних вражень, здобутих на святах і в процесі розваг; і виникає вона на основі набутого дитиною досвіду.

 

3. Визначте і охарактеризуйте види музичної діяльності дітей у дитячому садку.

Види музичної діяльності дошкільників.

1. Слухання – сприйняття

- Слухання музики, спеціально написаної для цього виду діяльності (як окремий вид діяльності);

- Слухання в зв’язку з виконавством (слухання перед розучуванням пісні, гри, танцю);

- Слухання в музично-дидактичних іграх (з метою розрізнювання якості звука, розвитку сенсорних здібностей).

Дитяче виконавство

- Співи (Вправи на розвиток голосу та слуху, пісні);

- Музично-ритмічна діяльність (вправи на удосконалення танцювальних елементів, розучування основних рухів до ігор, ігри (сюжетні і несюжетні),

танці, пляски, хороводи.);

- Гра на ДМІ /дитячих муз. інструментах

Дитяча музична творчість

Встановлено, що необхідна умова виникнення дитячої творчості – накопичення вражень від сприйняття мистецтвом, що є зразком для творчості, його джерелом. Інша умова дитячої музичної творчості – накопичення досвіду виконавства. У імпровізаціях дитина емоційно, безпосередньо застосовує усе те, що засвоїла у процесі навчання.

Дитяча музична творчість, як і дитяче виконавство, зазвичай не має художньої цінності для оточуючих людей. Воно важливе для самої дитини. Критеріями її успішності є не художня цінність музичного образу, створеного дитиною, а наявність емоційного змісту, виразності самого способу життя та його втілення, варіативності, оригінальності.

Що б дитина могла скласти і проспівати мелодію, в неї необхідно розвинути основні навички співу. З іншого боку, для прояви творчості потрібна уява, фантазія, вільне орієнтування в незвичних ситуаціях.

Дитяча музична творчість за своєю природою синтетична діяльність. Це може виявлятися в усіх проявах музичної діяльності: в співах, ритміці, грі на дитячих музичних інструментах.

Пісенну творчість важливо формувати починаючи з молодшого дошкільного віку, використовуючи посильні дітям творчі завдання. Успішність творчих проявів дітей залежить від міцності співочих навичок, вміння висловлювати в співі певні почуття, настрої, співати точно й виразно. Щоб зорієнтувати дошкільнят в пісенній творчості, Н.А.Ветлугіна пропонує вправи для накопичення слухового досвіду, розвитку музично-слухових уявлень. Важливо звертати увагу дітей на промовистість їх імпровізації навіть у найпростіших вправах.

- Пісенна творчість (спроби наслідування знайомих звуків (дудочка «ту-ру-ру», барабан «трам та-ра-рам-та», укачати ляльку «ля-ля-ля»); проспівування імен; імпровізація на заданий текст(два контрастних за характером текста)).

Крім співу, дитяча творчість може виявлятися в ритміці і грі на музичних інструментах.

Творча активність дітей у ритміці великою мірою залежить від організації навчання музично-ритмічним рухам. Повноцінна творчість дитини у русі можлива тільки у разі, якщо її життєвий досвід, зокрема музично-естетичні уявлення, постійно збагачуються, є можливість виявити самостійність.

Підвищену увагу слід приділяти відбору музичних творів, які є хіба що сценарієм для самостійних дій дітей. Програмна музика посідає чітке місце у творчих завданнях навчання, оскільки поетичний текст, образне слово допомагають дитині краще зрозуміти її зміст.

Рухова творчість (вміння дітей комбінувати знайомі елементи танцю; утворення своїх рухів; вигадування простого танцю типа польки; підбір характерних виразних рухів, передаючих різні образи у грі...)

Інструментальна творчість, як правило, проявляється у імпровізаціях, тобто творчість під час гри на інструменті, безпосередньому, моментальному вираженні вражень. Вона, як і рухова та співоча, виникає з урахуванням наявності в дітей життєвого й музичного досвіду.

Одною із умов, які забезпечують успішну інструментальну творчість – володіння елементарними навичками гри на музичних інструментах, навички різного способу звуковидобування, що дозволяють передати найпростіші музичні образи (цокотіння копит, чарівні падаючі сніжинки). Важливо, щоб діти розуміли, що створюючи будь який образ, необхідно висловити настрій, характер музики. Залежно від характеру образу, який доведеться передати, діти вибирають певні виражальні засоби, це допомагає дітям глибше відчути і усвідомити особливості виразної мови музики, спонукає до самостійних імпровізацій.