Інформаційна грамотність сучасного фахівцяв освітньому середовищі

Процеси трансформації, структурної перебудови української системи освіти зумовлюють необхідність розробки й запровадження інноваційних форм та методів навчання, які б адекватно відбивали інформаційно-комунікативну специфіку сучасного суспільства. За умов нової технологічної парадигми, інформатизації суспільства, розвитку глобального інформаційного простору й домінування інформаційних технологій у різних галузях професійної діяльності сучасної людини, актуальним є дослідження питань про генезису понять інформаційної й інформатичної компетентностей, їхньої ролі та значення у процесі формування майбутнього фахівця.

Метою даної статті є аналіз поняття «інформаційна компетентність майбутнього фахівця» та визначення його структури та змісту у термінах компетентностей, що входять до його складу.

Різні аспекти проблематики формування інформаційної компетентності досліджуються в працях вітчизняних та закордонних науковців, зокрема: питання підвищення якості вищої освіти (А. Алексюк, В. Андрущенко, Я. Болюбаш, В. Кремень); психологічно-педагогічні, організаційні, технічні, теоретичні і практичні аспекти використання інформаційних технологій (М. Жалдак, В. Кухаренко, М. Моісеєва, Н. Морзе, В. Олійник, Є); питання професійної підготовки (В. Бобров, Ф. Веселков, Ю. Голубєв, В. Дюков,); проблеми формування інформаційної культури та компетентності фахівців (Н. Баловсяк, О. Барановська, В. Биков, М. Головань,). До основних публікацій, у яких висвітлено деякі аспекти трактування поняття інформаційна компетентність та його ґенеза, можна віднести Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки», у якому, зокрема, дано оцінку нинішнього стану інформатизації освіти України і визначено основні напрями її розвитку.

Основна тенденція в динаміці формування поняття «інформаційна культура» пов'язана з фундаментальністю і багатоаспектністю її розгляду не тільки як феномена, визначеного умовами науково-технічного прогресу, електронними засобами переробки, зберігання і передачі соціальної інформації, а перш за все як діяльнісної інфраструктури, що пронизує усі епохи і цивілізації, всі сфери людської діяльності і всі щаблі розвитку людини як соціальної істоти[1]

Інформаційна культура формується як інтегральне поняття, яке включає такі компоненти: аудіовізуальна культура, логічна культура, семіотична культура, понятійно-термінологічна культура, технологічна культура, комунікаційна культура, мережева культура. [2, с.110]

Таким чином, узагальнюючи наведені означення, під інформаційною компетентністю будемо розуміти здатність викладача використовувати інформаційні і комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності (пошуку інформації, її визначення і організації, управління і аналізу, а також її створення і розповсюдження) в своїй професійній сфері. А саме:

- здійснювати інформаційну діяльність по збору, обробці, передачі, збереженню інформаційного ресурсу, по продукуванню інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;

- оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;

- організовувати інформаційну взаємодію між учасниками учбового процесу і інтерактивним засобом;

-оцінити важливість інформації на сучасному етапі розвитку суспільства та особистого внеску при здійсненні інформаційної діяльності та відповідно ефективно і відповідально її реалізовувати;

-обирати оптимальні шляхи розв’язання завдань (та їхнє безпосереднє вирішення), об’єктом у яких постає інформація;

- самостійно організовувати власну інформаційну діяльність та реалізовувати самоконтроль при її здійсненні;

-володіти методами та способами, що дозволять здійснювати пошук, збирання, оцінювання, перетворення, опрацювання, аналіз, подання, зберігання, поширення інформації та підвищення якості реалізації цих дій за рахунок набутого досвіду;. [3, с.170]

Інформаційна компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки в своїй професійній діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю компетентність як обов’язкову складову професійної компетентності викладача. Важливість формування інформаційної грамотності населення, створення неперервної системи підвищення кваліфікації в галузі інформаційної компетентності чітко відображена в Міжнародній програмі ЮНЕСКО «Інформація для всіх», оскільки саме від викладача залежить розвиток інформаційної культури молоді.

 

Список використаних джерел

1.Биков, В. Ю. Сучасні завдання інформатизації освіти / В.Ю. Биков. // Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання [Електронний ресурс] / Ін-т інформ. технологій і засобів навчання АПН України, Ун-т менеджменту освіти АПН України; гол. ред.: В.Ю. Биков. – 2010. – № 1(15). – Режим доступу: http://www.ime.eduua.net/em15/emg.html.

2.Кисла І. Г. Підходи до формування інформаційної компетентності вчителя загальноосвітнього навчального закладу / І. Г. Кисла // Інформаційні технології в освіті. – 2008. – № 2. – С. 110-113.

3.Миронова О. І. Формування інформаційної компетентності студентів як умова ефективного здійснення інформаційної діяльності / О. І. Миронова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 17 (204). – С. 165-175.

Дрігініч Є.В.,