Поетика створення символічного змісту образу героїні у поемі О. Блока «соловьиный сад»

Актуальність обраної теми викликана тим, що попри активний розгляд проблеми «вічної жіночності» у творчості О. Блока питання поетики створення та наявності численних праць на дану тематику, то саме проблематика поетики створення символічного змісту образу героїні не є досить поширеною, оскільки рух символістів у цілому – це виклик світу та суспільству, що особливо проявляється в поемі «Соловьиный сад» – головна з ознак якої – це повернення до релігійно-біблейських мотивів, дослідження яких було недопустимим за часів Радянської влади.

Метою даної роботи є виявлення та дослідження поетичних засобів, за допомогою яких можемо спостерігати створення особливого символічного змісту поетом образу героїні, що є рушійною силою даного ліричного твору, стає підсумком мотиву Вічної Жіночності та знаходить відгук з особистим життям поета.

Поема «Соловьиный сад» є останньою дореволюційним твором О. Блока, що є найбільш трагічним твором поета, який є особистою сповіддю автора, підсумком символічного світобачення автора, де образ жінки набуває особливого символічного змісту, адже він є певним підсумком символічного змісту мотиву Вічної Жіночності у творчості О. Блока, а також за «блоківською» традицією зберігає зв’язок із життям та реальним «прототипом». [3]

Побудова змісту твору є досить алегоричною, оскільки, має сім розділів – сім днів тижня (завершення та початок подій) – шість днів праці й один день відпочинку.

На початку твору перед читачем постає образ віслюка – символ тяжкої праці, життєвого тягару, що є зверненням до народно-біблейських мотивів:

Я ломаю слоистые скалы

В час отлива на илистом дне,

И таскает осел мой усталый

Их куски на мохнатой спине.

Дана образність дозволяє нам стверджувати про певне роздвоєння душі автора, одна частка якої тяжіє до земних турбот, а інша – до втечі від буденної реальності у світ мрії, творчості, кохання.

Досягнення особливої таємничості в образі-символі жінки в даному розділі ліричного твору відбувається також за допомогою кольорового позначення «синяя мгла», що за своїм походженням створює в уяві читача певний ореол загадковості та незвідності.

У другому розділі поеми можемо спостерігати внутрішні сумніви головного героя щодо правильного життєвого шляху, який було обрано, чи своє життя живе.

Сад постає перед нами, як місце втіхи, ідеалізована фантазія героя. Саме тут бачимо таємничий образ жінки. Олександр Блок створює одну із своїх найбільш відомих поем «Соловьиный сад», в період стосунків із оперною співачкою Любов`ю Олександрівною Дельмас, яка зіграла головну роль в п’єсі «Кармен». Натхненний образом Дельмас- Кармен, письменник поринає в бурхливий роман з артисткою, стосунки з якою знаходять відгуки в не одному ліричному творі поета. Зокрема, і вищевказаній поемі.[2]

Герой вбачає у солов’їному саду, який є місцем перебування жінки, в яку він закоханий, захист від усіх життєвих бід, проклять та негараздів. Звертаючись до колористики рядків: «В синем сумраке белое платье», - бачимо все той же синій колір, що додає таємничості образу, та білий, який є кольором сукні, яка з давніх-давен символізує чистоту та непорочність жіночої вроди. Створюється легкий, таємничий і загадковий образ жінки, здатної підкорити чоловіче серце, що досить часто зустрічається в ліриці О. Блока, що на думку А. Горєлова є вищим за обов’язки героя перед сірою буденністю, а автора перед сім’єю.[2]

О. Блок, як поет-символіст звертається до алегоричного завершення поеми, тлумачення якої досить просте - ілюзії ідеального світу все ж змінюються на буденність життя, оскільки саме там і є всезагальна житейська правда:

А с тропинки, протоптанной мною,

Там, где хижина прежде была,

Стал спускаться рабочий с киркою,

Погоняя чужого осла.

Висновок. Саме завдяки такому символізму ми можемо спостерігати своєрідну еволюцію жіночого образу у творчості О. Блока – від прекрасної дами до жінки-спокусниці. В останній дореволюційній поемі автора «женственная тень» розвіюється, вона – змій-спокусник, вона відводить від суворого та позбавленого віри в краще життя.

Перспективи дослідження. Вирішення суперечностей у творчості поета. Пошук та дослідження символічних образів у ліриці О. Блока та взаємодія їх з особистим життям автора.

Список використаних джерел

1.Блок А. А. Полное собрание сочинений и писем в 20 тт. – М., Наука, 1997. Т.5

2. Горелов А.Е. Гроза над соловьиным садом. А. Блок. 2-е изд. – Л., Советский писатель, 1973. с. 406 – 412.

3. Пахарева Т.А. Русская литература рубежа ХІХ – ХХ веков. Курс лекций: учебное пособие для студентов-филологов. – К., Издательский Дом Дмитрия Бураго, 2015. – С. 81

 

Односум Н. В.,