Тест структури інтересів і схильностей (СІС)

Показниками вираженості інтересів і схильностей у школярів є ставлення до конкретних шкільних предметів, занять, їхні захо­плення, інформація з певних тем. За основу взято методику СІС-240, розроблену Тбіліським центром профорієнтації молоді в 1992 р. Мето­дика дає змогу виявити інтереси й схильності до таких видів діяльності й дисциплін: філософії, економіки, філології, історії, юриспруденції та права, медицини, математики, фізики, хімії, біології, інформатики і обчислювальної техніки, географії.

Тест містить 120 висловлювань (по 10 на кожний вид діяльності, причому 5 висловлювань стосуються теорії, а 5 — практики, що дає змогу виявити практичний і теоретичний складники інтересу до виду діяльності).

Підліткам пропонується уважно прочитати висловлювання й ви­брати з них ті, які становлять для них інтерес, причому враховувати спеціальні знання й уміння не потрібно, головне — інтерес і прива­бливість самої діяльності.

Свій вибір підлітки фіксують у спеціальних бланках.

Максимальний показник за кожним видом діяльності — 10 балів (по одному балу за кожне висловлювання).

0 — 3 бали — інтереси відсутні або виражені дуже слабко;

4—6 балів — інтереси середньо виражені;

7— 10 балів — інтереси яскраво виражені.

Поради щодо комплектації профільних класів

• Якщо підліток має середньо і яскраво виражені інтереси до фі­лософії, філології, історії, географії, то йому можна рекомендувати філолого-історичний клас.

• Якщо інтереси до юриспруденції, економіки, філософії середньо і яскраво виражені і не відсутні зовсім інтереси до математики, то можна рекомендувати економіко-правовий клас.

• Якщо є інтереси до фізики, математики, інформатики, рекомен­дуємо фізико-математичний клас.

• Інтерес до математики, економіки, географії, інформатики дає змогу рекомендувати економіко-математичний клас.

• Якщо підліток має середньо і яскраво виражений інтерес до мате­матики, інформатики, рекомендуємо клас математики-інформатики.

• Якщо підліток явно цікавиться медициною, біологією, хімією, то йому дорога в хіміко-біологічний клас.

Вербальні тести

Процес мислення складається з нерозривно пов'язаних одна з одною операцій аналізу й синтезу. Щоб вивчити рівень розвитку цих операцій мислення, а також здібності підлітка логічно мислити на словесному матеріалі, було дібрано два вербальних тести («Мето­дики психодіагностики в спорті» за редакцією В. Марищука).

Аналіз

Методика полягає в доборі слів, що мають загальні родові ознаки, логічні зв'язки з певним узагальнювальним словом. Кількість завдань у цьому тесті — 20.

Якщо підліток правильно виконує .18 і більше завдань, то його здібності аналізувати словесний матеріал, переходити від загальних висновків до одиничних розвинені високо. Дуже часто високі показни­ки в цьому тесті свідчать про хороший активний словниковий запас, що буває тоді, коли підліток багато читає, аналізує прочитане, здатний міркувати.

Якщо підліток правильно виконує 14 — 17 завдань, то його аналітич­ні здібності оцінюються середньо. Це свідчить про те, що в підлітка може бути хороший пасивний словниковий запас, але недостатній запас активний. Тут необхідно рекомендувати підліткові не просто більше читати, а обов'язково про це говорити, аналізувати вчинки літературних героїв, шукати причини цих учинків, уявляти себе на їхньому місці, свою модель поведінки.

І все це необхідно проговорювати!

Якщо підліток правильно виконує 9 — 13 завдань, то його аналітичні здібності розвинені недостатньо, він не читає або читає дуже мало. Відповідно, його словниковий запас як активний, так і пасивний — дуже бідний. Мова бліда, засмічена словами-паразитами, він важко добирає необхідні слова.

Якщо підліток правильно виконує 1 —8 завдань, то або він не зрозу­мів інструкцію до тесту, і тоді необхідно ще раз його протестувати, або ставляться під сумнів його здібності розуміти те, про що говорять інші, особливо якщо в їхній мові є незнайомі слова, складні речення. Тоді підліток швидше здогадується, ніж реально розуміє сказане. У цьому випадку підліткові взагалі складно освоювати науки. Мислення його швидше наочно-дієве.

Синтез

Методика полягає в об'єднанні слів родовим поняттям і в пошуку «зайвого» слова, яке до цього загального поняття не належить. Кіль­кість завдань у цьому тесті — 20.

Якщо підліток правильно виконує 17 і більше завдань, то його здібності до синтезу в мисленні розвинені високо. Він легко схоплює зв'язки й закономірності на словесному матеріалі, на підставі одинич­них фактів здатний робити загальні висновки, мислить поняттями й категоріями, здатний «філософствувати», має розширене поле сприйняття.

Якщо підліток правильно виконує 13—16 завдань, то операція синтезу в його мисленні розвинена посередньо.

Якщо підліток правильно виконує 9—12 завдань, то операція синтезу розвинена недостатньо, йому важко від часткового пе­рейти до загального, від частини до цілого. Він частіше переходить у міркуваннях від частини до частини, що породжує неузгодженість обсягу, йому важко об'єднати в одне осмислене ціле всі значення окремих слів. Тому може не розуміти змісту того, про що говорять інші,-й орієнтується лише на окремі слова, значення яких він знає.

Якщо підліток правильно виконує 1 —8 завдань, то або він не зрозу­мів інструкцію, і тоді необхідно заново пройти тестування, або в його мисленні переважає конкретність та інертність, прагнення деталізації, труднощі у відділенні головного від другорядного, звужується поле сприйняття. Йому важко вийти за межі безпосередньо сприйманих зв'язків або констатації окремих предметів.

У цьому випадку підліткові також дуже складно освоювати будь-які науки.