В. ГУБАРЕНКО (1934 – 2000). Творчий портрет.

Моноопера “Листи кохання”

Постать В. Губаренка в українській музиці ХХ ст. Оперний жанр у творчості композитора і відображення у ньому характерних тенденцій музики ХХ ст.:

1) потяг до крупних форм та жанрового синтезу (симфонія-балет “Ассоль”,

опера-балет “Вій”, опера-ораторія “Згадайте братія моя”);

2) заглиблення у внутрішній світ людини (“Листи кохання”, “Альпійська

балада”, “Монологи Джульєтти”).

Жанр моноопери як різновид камерної опери. Моноопера в творчості композиторів ХХ ст. (А. Шонберґ “Чекання”, Ф. Пуленк “Голос людини”).

Історія написання моноопери “Листи кохання”. Виконавський склад. Літературне першоджерело як чинник композиції моноопери. Структура моноопери – чотири монологи солістки, що відокремлені оркестровими інтермедіями, спорідненість із сонатно-симфонічним циклом. Лейттема опери “тема ніжності” – головний музичний образ твору. Внутрішня конфліктність лейттеми як інтонаційне зерно тематизму твору. Роль цитати французької пісні “Місячний шлях”. Характеристика вокальної партії. Роль оркестрових інтерлюдій у розгортанні драматургії цілого.

Вступ – “ тема ніжності”

І ч. – експозиція образу молодої жінки.

ІІ ч. – основа – дві теми: тема самотності та тема-мрія.

ІІІ ч. – вальсова тема як втілення щастя, кохання.

IV ч. – кульмінація і трагедійна розв’язка сюжету твору.

Музичний матеріал:

В. Губаренко. Моноопера “Листи кохання”:

Вступ – “тема ніжності” (фраґменти)

І ч. – основна тема

ІІ ч. – дві теми

ІІІ ч. – вальсова тема

IV ч.

 

М. СКОРИК (нар. 1938). Творчий портрет.

“Гуцульський триптих” для симфонічного оркестру

М. Скорик – яскравий представник “Нової фольклорної хвилі” в українській музиці. Творчі традиції сім`ї М. Скорика.

Багатогранність творчої реалізації митця: музикознавець, диригент, піаніст, організатор-менеджер, музично-громадський діяч. М. Скорик – педагог. Учні-композитори: Я. Верещагін, В. Шумейко, Є. Станкович, І. Карабиць та ін.

М. Скорик — композитор-універсал. Жанри творчості: концерти для фортепіано, скрипки, віолончелі; опера “Мойсей”, партити (для різних виконавських складів); камерні, фортепіанні, вокальні (у т. ч. духовні) твори; музика до кінофільмів. М. Скорик-редактор творів інших композиторів.

“Гуцульський триптих” для симфонічного оркестру. Робота над музикою до кінофільму С. Параджанова “Тіні забутих предків” (за повістю М. Коцюбинського), її значення для створення “ Гуцульського триптиху”. Синтез фольклорних інтонацій та авангардної стилістики як провідна ознака нефольклорної течії в українській музиці. Відтворення манери музикування на народних інструментах засобами інструментів академічного симфонічного оркестру.

І ч. “Дитинство” – коломийкова основа тематизму як засіб втілення образів молодості та надії.

ІІ ч. “Іван і Марічка” – образ прекрасного та його руйнування під впливом об’єктивної данності.

ІІІ ч. “Смерть Івана” – трагічна розв’язка.

 

Музичний матеріал:

М. Скорик. Мелодія із кінофільму “Високий перевал”

Бурлеска

Музика до кінофільму “Тіні забутих предків” (фраґменти)

“Гуцульський триптих” для симфонічного оркестру: 1ч. «Дитинство» - тема коломийки 2ч. «Іван і Марічка» - теми першого та середнього розділів 3ч. «Смерть Івана» (фрагменти).

 

Партита № 5 для фортепіано.

Карпатський концерт для великого симфонічного оркестру* Карпатський концерт для великого симфонічного оркестру– один із найяскравіших творів М. Скорика. Інтерес до українського фольклору (зв`язок з музикою до кінофільму "Тіні забутих предків"), фольклорні елементи та елементи звукозапису. Віртуозність та оригінальне інструментування. Безперервність розвитку чотиричастинного циклу концерту, виразова роль інструментальних речитативів.

Партита № 5 для фортепіано “in modo retro” як вияв неокласичних тенденцій та полістилістики в українській музиці:

1) звернення до барокового жанру творчості;

2) класичне підґрунтя більшості частин циклу.

І ч. – Прелюдія (Moderato) — алюзії до прелюдії До мажор з І тому ДТК І.С. Баха;

ІІ ч. – Вальс (Con moto) — алюзії до вальсів Ф. Шопена, І. Штрауса, П. Чайковського, М. Равеля;

ІІІ ч. – Хор ( Andante sostenuto) — суворий хорал;

ІV ч. – Арія (Moderato) — стилізація барокової арії lamento та романтичного жанру “пісня без слів”

Vч. – Фінал (Allegro molto) — синтез усіх попередніх образів із домінуванням стихійної танцювальності.

Карпатський концерт для великого симфонічного оркестру – один із найяскравіших творів М. Скорика.

Музичний матеріал:

М. Скорик. Партита № 5 для фортепіано (фраґменти частин)

Карпатський концерт для великого симфонічного оркестру