Елегія (фа дієз мінор, ор. 41)

Сумний спів (ре мінор)

Друга рапсодія на українські тем “Думка-Шумка” ор. 18

 

Солоспіви. Обробки українських народних пісень

Місце і значення камерно-вокальної творчості М. Лисенка в українській музичній культурі.

Поняття “солоспів” і причини введення М. Лисенком цього терміну. Звернення до творчості Т. Шевченка. Різноманітність тем, образів та жанрових виявів солоспівів М. Лисенка на слова Т. Шевченка. Поєднання традицій європейської вокальної лірики з особливостями українського фольклору у романсах на вірші Г. Гейне, І. Франка, Л. Українки, О. Олеся, М. Вороного.

М. Лисенко – вчений-фольклорист. Розмаїття жанрів пісенного фольклору в обробках М. Лисенка. Методи обробки народних пісень, художньо-естетичні принципи.

 

Музичний матеріал:

М. Лисенко. Солоспіви:

“Ой одна я одна” (слова Т. Шевченка)

“Садок вишневий коло хати” (слова Т. Шевченка)

“Безмежнеє поле” (слова І. Франка)

“Айстри” (слова О. Олеся)

“Коли розлучаються двоє” (слова Г. Гейне)

“Мені однаково” (слова Т. Шевченка)

“Місяцю-князю” (слова І. Франка) та ін.

Обробки народних пісень:

“Ой не світи місяченьку”

“Ой ходила дівчина бережком”

 

Музика до “Кобзаря” Т. Шевченка”.

Кантата “Радуйся, ниво неполитая”

Чинники звернення М. Лисенка до поезії Т. Шевченка. Унікальність твору М. Лисенка “Музика до “Кобзаря” Т. Шевченка” у світовій музичній спадщині. Жанрова панорама твору та його структура.

Кантата “Радуйся, ниво неполитая” для солістів, хору і симфонічного оркестру. Структура твору. Літературне першоджерело: тлумачення Т. Шевченком біблійних образів. Музичне втілення образів поезії Т. Шевченка:

І ч. – образ весняного оновлення; використання інтонацій обрядового фольклору та кантів.

ІІ ч. – ліричне інтермецо, спорідненість із мелодикою ліричних пісень.

ІІІ ч. – лірико-драматичний центр циклу.

ІV ч. – натхненність мелодекламації, піднесеність настрою; образи героїки.

V ч. – величний гімн: ствердження ідеї визволення. Переосмислення інтонацій календарно-обрядового фольклору. Форма фуґи.

 

Музичний матеріал:

М. Лисенко. Кантата “Радуйся, ниво неполитая”:

І ч. – “Радуйся, ниво неполитая”

(перше проведення основної теми)

ІІ ч. – “І процвітеш, позеленієш”,

(перше проведення основної теми)

ІІІ ч. – “І спочинуть невольничі утомлені руки”

(перше проведення основної теми)

ІV ч. – “Тоді як, Господи, святая...” (соло тенора)

V ч. – “Оживуть степи, озера” (тема фуґи)

 

21 – 22. Опера “Тарас Бульба”

Жанр опери в творчому доробку М.Лисенка. Використання традицій українського музично-театрального мистецтва (вертепу, творів І. Котляревського, С. Гулака-Артемовського), досягнень західноєвропейської та російської опери.

Опера “Тарас Бульба” та її значення для розвитку українського оперного мистецтва. Літературне першоджерело і розгортання сюжету в опері М. Лисенка. Основна ідея опери – визвольна боротьба українського народу. Жанр твору – історико-героїчна драма. Багатоплановість образів Тараса Бульби і народу. Сценічна доля опери. Л. Ревуцький та Б. Лятошинський – редактори опери.

Увертюра – розкриття патріотичної ідеї опери.

І дія. Образ Кобзаря як виразника народних сподівань про вільне життя, використання жанру думи. Експозиція образу Тараса Бульби.

ІІ дія. Розкриття ліричних якостей українського народу (музична характеристика Насті). Нові риси характеру Тараса Бульби у пісні “Гей літа орел” (зв’язок з історичними народними піснями). Жанрові сцени.

ІІІ дія. Розкриття героїчної іпостасі українського народу у хорі запорожців “Гей не дивуйте”

IV дія. Поглиблення ліричних рис в образі Андрія.

V дія. Кульмінація та розв’язка драми. Аріозо Тараса – героїчна вершина розвитку образу. Арія Остапа – трагедійна кульмінація опери. Фінальний хор як символ перемоги над ворогами.

 

Музичний матеріал:

М. Лисенко. Опера “Тарас Бульба”:

Увертюра

І дія – дума Кобзаря “Ой, кряче ворон”,

Пісня Кобзаря “Ой чи довго ще нам”,