М. РАВЕЛЬ (1875 – 1937). Творчий портрет.

“Болеро” для симфонічного оркестру

Моріс Равель – видатний французький композитор, чий творчий метод близький до імпресіонізму. Образна палітра його творчості. Твори, пов’язані з іспанською тематикою.

“Болеро” для симфонічного оркестру. Задум твору як музики для хореографічної картинки у виконанні видатної танцівниці того часу Іди Рубінштейн. Використання ритмів та інтонацій іспанського танцю. Особливості композиції твору – своєрідне перетворення жанру симфонічних варіацій. Багаторазове повторення у різних інструментів незмінної теми з поступовим наростанням звучності оркестрового звучання і динаміки до кінця твору.

 

Музичний матеріал:

М. Равель. “Болеро” для симфонічного оркестру

Гра води (для фортепіано)

Інші твори (за вибором)

Розділ XV. Нові течії у музиці ХХ століття.

Аванґард як сукупність найновіших напрямків у мистецтві ХХ

століття*

Експресіонізм – один із перших проявів аванґардизму. Характерні риси: протест проти насильства, відображення складного внутрішнього світу людини; загострена емоційність. Видатні представники експресіонізму – композитори нововіденської школи: А. Шонберґ (1874 – 1951), А. Берґ (1885 – 1935), А. Веберн (1883 – 1945). Цілковита відмова нововіденців від звичних мелодії, гармонії та тональності. Дисонантність і атональність музичної мови. Метод додекафонії (буквально – «дванадцять звуків», які трактуються як повністю рівноправні, і мають застосовуватись у визначеному порядку).

Урбанізм (і близький до нього конструктивізм): відображення стрімкого і жорсткого ритму життя індустріального суспільства. Показовий приклад цього напрямку – оркестрова п’єса Артюра Онеґґера “Симфонічний рух № 1. “Локомотив. Пасифік –231”.

Сонористика та мінімалізм – створення в музиці “звукових плям”, “застиглих” і водночас рухливих звучань.

Алеаторика – культ випадковості, зростання ролі виконавця і зменшення ролі композитора.

Конкретна музика – конструювання музичних творів з різноманітних звуків та шумів за допомогою звукозаписувальної техніки (гудки пароплавів, спів птахів, скрип дверей і т. д.).

Електронна музика – конструювання музичних творів із синтетичних звуків, що записуються на магнітних та електронних носіях.

Поєднання аванґардизму та традицій у неофольклоризмі та неокласицизмі. Творчість Б. Бартока, К. Орфа, П. Гіндеміта, К. Шимановського.

 

Музичний матеріал:

А. Шенберґ. “Місячний П’єрро” (фраґменти)

А. Онеґґер.“Симфонічний рух № 1 “Локомотив “Пасифік – 231”

Б. Барток. Allegro barbaro (Варварське алеґро) (фраґменти)

К. Орф. Сценічна кантата “Карміна Бурана”

П. Гіндеміт. Вальс-бостон із сюїти ”ХХ століття”

К. Шимановський. Мазурки ор. 50 (на вибір викладача)

Джерело Аретузи

І. СТРАВІНСЬКИЙ (1882 – 1971). Творчий портрет.

Балет “Петрушка”

І. Стравінський – великий композитор ХХ століття. Значення творчості І. Стравінського для розвитку музичного мистецтва. Балет як один з основних жанрів творчості І. Стравінського. Балети “російського” періоду: “Петрушка”, “Жар-птиця”, “Весна священна”. Співпраця І. Стравінського з балетною трупою С. Дягілєва (“Російські сезони” в Парижі), видатними танцівниками та балетмейстерами (В. Ніжинський, А. Павлова, М. Фокін). Неофольклоризм, неокласицизм, додекафонія у творчості Стравінського.

Балет “Петрушка”: новаторство у використанні фольклору, оркестрова майстерність та темброва винахідливість композитора.

 

Музичний матеріал:

І. Стравінський. Балет “Петрушка” (фраґменти за вибором викладача)

 

Розділ XVI . Музична культура Росії ХХ століття.

С. ПРОКОФ’ЄВ (1891 – 1953).

Біографія та короткий огляд творчості.

Симфонія № 1 Ре мажор “Класична”.

Фортепіанні твори.

Музика до кінофільмів

С. Прокоф’єв – великий російський композитор ХХ століття, піаніст та дириґент. Оптимізм прокоф’євського світосприйняття, динамічність та енергія його музики.

Дитячі роки, навчання у Петербурзькій консерваторії, початок концертної та творчої діяльності. Закордонний період життя і творчості, світове визнання, аванґардні тенденції. Повернення на батьківщину, поєднання новаторства і традицій: «нова простота». Жорстка критика і тиск на композитора з боку тоталітарного режиму. Складна життєва ситуація останніх років.

Відтворення особливостей стилю класичної симфонії гайднівського типу в Симфонії № 1. Побіжна характеристика симфонії № 1 як одного з найбільш відомих ранніх творів композитора.

Особливості музичної мови С.Прокоф’єва на прикладі п’єс для фортепіано.

Зв’язок творчості С. Прокоф’єва з кінематографом, співпраця з С. Ейзенштейном, музика до кінофільму “Олександр Невський”. Створення на її основі однойменної кантати.

 

Музичний матеріал:

С. Прокоф’єв. Симфонія № 1 Ре мажор “Класична”, І ч.: