І ч. – теми вступу, головної та побічної партій

ІІ ч. – основна тема

ІІІ ч. – основна тема

IV ч. – тема на основі народної пісні “Во поле березонька стояла”

14 – 15. Опера “Євгеній Онєгін”

Місце і значення жанру опери у творчості П. Чайковського. Новаторські риси у трактуванні оперного жанру, акцент на відтворенні внутрішнього світу героїв. Жанрові особливості опери “Євгеній Онєгін”. Історія створення, літературна основа, перше виконання опери. Роль теми і образу Тетяни.

І картина. Експозиція всіх основних образів опери, зав’язка однієї з драматургічних ліній. Особливості змалювання народних сцен у хорових епізодах; характеристики образів Ольги, Тетяни, Лєнського та Онєгіна у сольних та ансамблевих номерах.

ІІ картина. Розгорнута характеристика образу Тетяни у “сцені листа”.

ІІІ картина. Використання принципу контрасту у композиції картини (хор та сцена Тетяни з Онєгіним).

IV картина. Змалювання провінційного поміщицького побуту (вальс); найдраматичніша сцена опери (мазурка, сцена зіткненняОнєгіна з Лєнським).

V картина. Сцена дуелі як трагічна кульмінація розвитку образу Лєнського в опері.

VІ картина. Музична характеристика аристократичного середовища (полонез). Образ Греміна.

VІІ картина. Драматична кульмінація опери та розв’язка основної драматургічної лінії, завершення розвитку образів Тетяни та Онєгіна.

 

Музичний матеріал:

П. Чайковський. Опера “Євгеній Онєгін”:

Вступ

І картина – дует Тетяни та Ольги “Слыхали ль вы”,

хор “Болят мои скоры ноженьки”,

хор “Уж как по мосту, мосточку”,

Арія Ольги “Я не способна к грусти томной”,

Аріозо Лєнського “Я люблю вас”,

ІІ картина – сцена листа

ІІІ картина – хор “Девицы-красавицы”,

арія Онєгіна “Когда бы жизнь домашним кругом…”

IV картина – вальс,

Мазурка (сцена зіткнення Онєгіна з Лєнським),

Фінал

V картина – арія Лєнського “Что день грядущий…”,

дует Лєнського і Онєгіна “Враги”

VI картина – полонез,

Арія Греміна “Любви все возрасты покорны”,

сцена і аріозо Онєгіна “Ужель та самая Татьяна”

VII картина – сцена-діалог Онєгіна та Тетяни

 

 

16. Підсумковий урок

ІІ семестр

 

Розділ ХI. Українська музика і світова музична культура

17. Відображення української теми у творчості західноєвропейських і

Російських композиторів

Розвиток української музичної культури в тісному зв’язку з західноєвропейською музичною культурою та музичними культурами слов’янських народів. Зацікавленість музикантами різних країн українською тематикою, народним мелосом, українською піснею-романсом.

Відображення української теми у творчості західноєвропейських і російських композиторів:

1) на рівні тем та сюжетів творчості (Ф. Ліст, М. Мусоргський, М. Римський-Корсаков, П. Чайковський);

2) створення композицій на слова українських поетів (М. Глинка, О. Сєров, М. Мусоргський, П. Чайковський);

3) цитування українських пісень (Л. Бетховен, К.М. Вебер, Ф. Ліст, О. Сєров, М. Римський-Корсаков, П. Чайковський, С. Прокоф’єв та ін.).

 

Музичний матеріал:

Л. Бетховен. Варіації на тему української пісні “Їхав козак за Дунай”

Ф. Ліст. Українська балада

М. Глинка. Романси: “Гуде вітер вельми в полі” (слова В. Забіли)

“Не щебечи, соловейко” (слова В. Забіли)

М. Мусоргський. Романси: “На Дніпрі” (на слова Т. Шевченка)

“Гопак” (на слова Т. Шевченка)

Гопак (з опери “Сорочинський ярмарок”)

М. Римський-Корсаков. Опера “Майська ніч” (фрагменти) або

Опера “Різдвяна ніч” (фрагменти)

П. Чайковський. Симфонія № 2, фінал

Концерт № 1 сі бемоль мінор для фортепіано з оркестром, фінал

 

Розділ ХІI. Музична культура України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

18. Особливості культурного життя України другої половини ХІХ –

Початку ХХ століття.

М. ЛИСЕНКО (1842–1912). Біографія та короткий огляд творчості.

Фортепіанна творчість

Політико-економічна та культурна несамостійність українських земель.Валуєвський циркуляр і Емський указ та їхні наслідки для розвитку культури Наддніпрянської України.

Інтелігенція – рушійна сила національного підняття. Діяльність Київської Старої та Молодої громад, Південно-західного відділу Російського географічного товариства. Журнал “Киевская старина”.

Українська література другої половини ХІХ століття. Творчість І. Франка, П. Грабовського, М. Коцюбинського, Л. Українки.

Український театр корифеїв. Постаті М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, М. Заньковецької та ін.

Музичне життя та музична освіта: відкриття ІРМТ в різних містах України. Училища і школи ІРМТ, приватні школи, студії, курси (школа П. Столярського в Одесі, школи С. Блюменфельда, М. Тутковського в Києві). Відкриття оперних театрів у Києві, Харкові, Львові, Одесі. Київське Літературно-артистичне товариство (діяльність М. Лисенка, Л. Українки, М. Старицького). Діяльність товариства "Боян" з музичними видавництвами при ньому (Львів, Перемишль, Стрий, Коломия). Участь західноукраїнських композиторів (Д. Січинський, О. Нежанківський) у роботі товариства "Боян". Діяльність Літературного товариства ім. Тараса Шевченка. Діяльність аматорських та професійних хорових колективів. Видатні українські співаки: О. Мишуга, М. Менцинський, С. Крушельницька.

М. Лисенко – основоположник національної композиторської школи. Багатогранність творчої діяльності (композиторська, виконавська, дириґентська, педагогічна, музично-громадська, науково-фольклористична).

Дитячі роки, початок занять музикою, роки навчання в гімназії, університетах Харкова і Києва. Навчання в Лейпцизькій консерваторії. Початок композиторської, виконавської та дириґентської діяльності. Організація хорових колективів. Лисенко і російська музична культура. Заснування Музично-драматичної школи. Музично-громадська діяльність. Останні роки життя і творчості. Жанри творчості М. Лисенка.

М. Лисенко – визначний піаніст. Поєднання у фортепіанній творчості М. Лисенка традицій західноєвропейської та російської романтичної фортепіанної музики з українськими фольклорними інтонаціями. Фортепіанна мініатюра як основний жанр фортепіанної музики М. Лисенка. Великі форми – соната і рапсодія. Переосмислення традицій жанру рапсодії (Ф. Ліст) на українській музичній основі у фортепіанній творчості М. Лисенка (Друга рапсодія для фортепіано на українські теми “Думка-Шумка” ор. 18).

 

Музичний матеріал:

М. Лисенко. Фортепіанні твори: