Дж. Россіні. Творчий портрет.

Опера “Севільський цирульник”*

Нове піднесення італійського оперного мистецтва у творчості видатного італійського композитора першої третини ХІХ ст. Дж. Россіні. Життєрадісність, дотепність, сценічність його кращих опер, блискучий мелодичний дар, ефектне володіння оркестровими барвами. Яскравий національний колорит музики.

Раннє визнання як оперного композитора, надзвичайна творча продуктивність, всесвітня слава. Використання традиційних оперних жанрів seria та buffa. Створення опери нового типу: романтичної національної героїко-патріотичної опери (“Вільгельм Телль”). Раптова відмова від продовження композиторської діяльності. Підтримка молодих італійських оперних композиторів В. Белліні, Г. Доніцетті, Дж. Верді.

Опера “Севільський цирульник” за п’єсою П.О.Бомарше – шедевр світового оперного мистецтва, один із кращих зразків опери buffa.

Головна сюжетна інтрига, стрімкий розвиток дії, гострота комічних ситуацій, яскрава переконливість музичних характеристик.

Відображення в увертюрі загальної атмосфери опери. Мелодійна яскравість тематизму, простота будови (сонатна форма без розробки).

Арія Фіґаро з І дії – яскрава замальовка характеру: стрімкий рух, ритм тарантели, скоромовка, загальна віртуозність музики.

Арія Розіни з І дії – музичний портрет героїні, що складається з двох розділів: повільного мрійливо-ліричного і жвавого кокетливо-жартівливого.

Канцона Альмавіви з І дії – мелодійність, щирість, простота, близькість до народних зразків італійської пісенності.

Арія дона Базиліо “Поговір” з І дії – використання звукозображальних оркестрових прийомів у створенні символічної картини розростання пліток.

 

Музичний матеріал:

Дж. Россіні. Опера “Севільський цирульник”:

Увертюра

І дія – каватина і арія Фіґаро

Арія Розіни

Канцона Альмавіви

арія дона Базиліо “Поговір”

ІІ дія – дует Альмавіви і Бартоло

Н. ПАГАНІНІ (1782 – 1840) – постать романтичного віртуоза-

Виконавця. Творчий портрет

Н. Паганіні – видатний італійський виконавець-скрипаль і композитор ХІХ ст. Втілення у композиторській творчості власних виконавських здобутків. Патріотична спрямованість деяких творів, опора на народні італійські пісенно-танцювальні зразки.

Відомості про життя: правда і легенди.

Вплив постаті Паганіні на творчі пошуки і діяльність Р. Шумана, Ф. Ліста, Ф. Шопена та ін. Використання теми 24-го капрису в творах Р. Шумана, Й.Брамса, С. Рахманінова та ін.

 

Музичний матеріал:

Н. Паганіні. Каприс № 24 для скрипки соло

інші каприси (на вибір)

Концерт № 2 для скрипки з оркестром, ІІІ ч. (фраґмент)

 

Р. ШУМАН (1810 – 1856). Творчий портрет

Р.Шуман – великий німецький композитор-романтик, палкий пропагандист високих мистецьких ідеалів. Емоційність і психологізм створених ним музичних образів.

Яскраві події життя. Захоплення з дитинства літературою і музикою. Навчання в Лейпцизькому університеті. Заняття з Ф. Віком, трагічний злам виконавської кар’єри. Історія кохання та одруження з Кларою Вік. Дириґентська, педагогічна, критична, громадська діяльність, концертні подорожі разом з дружиною-піаністкою. Створення “Нової музичної газети”, пропаганда класичної музики і творчих досягнень сучасників (Н. Паганіні, Ф.Шопена, Г. Берліоза, Ф. Мендельсона, Ф. Ліста).

Фортепіанні твори (“Фантастичні п’єси”, “Метелики”, “Карнавал”). “Карнавал” – новий жанр програмного фортепіанного циклу. Романтичний образ свята, на якому сам композитор і його сучасники “ховаються” під карнавальними масками.

Розвиток у творчості Р. Шумана жанрів німецької романтичної пісні і вокального циклу.

 

Музичний матеріал:

Р. Шуман. Твори для фортепіано:

Цикл “Карнавал”:

Пьєрро

Арлекін

Евзебій

Флорестан

Кіаріна

Шопен

Паганіні

Марш давидзбюндлерів проти филистимлян

“Альбом для юнацтва”:

Мрії

Вокальний цикл “Любов поета” (слова Г. Гейне):

“Як в травні місяці сади”

“Мій гнів минув”

 

 

12. Ф. МЕНДЕЛЬСОН (1809 – 1847). Творчий портрет*

Ф. Мендельсон – видатний німецький композитор та музично-громадський діяч першої половини ХІХ ст. Поєднання класичних і романтичних рис в музиці Ф. Мендельсона.

Основні події життя. Зростання у висококультурному середовищі, спілкування з Й.В. Ґете. Рання творча зрілість, створення увертюри до комедії В.Шекспіра “Сон літньої ночі” – одного з перших зразків втілення казково-фантастичних образів у романтичній музиці. Виконавська, дириґентська діяльність, пропаганда класичної спадщини, перше виконання після довгих років забуття “Пасіону за Матвієм” Й.С.Баха. Подорожі, спілкування з Берліозом, Шопеном, Шуманом, Глинкою. Видатна просвітницька діяльність Мендельсона як засновника і керівника Лейпцизької консерваторії і філармонії.

Широкий жанровий діапазон творчої спадщини.

Характерні ознаки романтичного концерту на прикладі Концерту мі мінор для скрипки з оркестром.

І ч. – лірико-драматична,

ІІ ч. – романсова,

ІІІ ч. – скерцозна.

 

Музичний матеріал:

Ф. Мендельсон. Концерт мі мінор для скрипки з оркестром (фраґменти)

Увертюра до комедії В. Шекспіра “Сон літньої ночі”:

Весільний марш

Скерцо

Шотландська симфонія, І ч. (фраґмент)

Твори для фортепіано:

Пісні без слів (на вибір)

Рондо-капричіозо

 

13. Ф. ЛІСТ (1811 – 1886). Творчий портрет*

Ф. Ліст – великий угорський композитор і піаніст. Творчість Ліста — новий етап розвитку європейського музичного романтизму.

Основні події життя. Дитяче захоплення майстерністю народних музикантів. Рання слава вундеркінда. Подорож до Відня, зустріч із Бетховеном, заняття з К.Черні. Переїзд до Парижа, спілкування з передовими митцями часу. Формування віртуозного виконавського стилю, його відображення у власних творах. Звернення до жанру транскрипції як прагнення пропагувати кращі музичні здобутки минулого і сучасності (орґанні твори Баха, симфонії Бетховена, пісні Шуберта, опери Моцарта, Верді, Ваґнера та ін.).

Роки концертних поїздок по всій Європі (в тому числі по Росії й Україні), відбиття вражень і роздумів у фортепіанному циклі “Роки мандрувань”. Переїзд до Риму, прийняття духовного сану.

Значний внесок у розвиток угорської музичної культури, викладання у Будапештській академії музики. Втілення характерних рис угорської національної музичної традиції в Угорських рапсодіях. Створення нового жанру програмної симфонічної поеми.

 

Музичний матеріал:

Ф. Ліст. Твори для фортепіано:

Ноктюрн “Мрії кохання”

Угорська рапсодія № 2

Транскрипція “Лісового царя” Ф. Шуберта

Транскрипція “Кампанели” (з “Великих етюдів за Паганіні”)

Цикл “Роки мандрувань”:

Каплиця Вільгельма Телля або

Женевські дзвони

Симфонічна поема “Прелюди” (початок)

14. Б. СМЕТАНА. Огляд творчості*

А. ДВОРЖАК. Огляд творчості*

Самобутність чеської народної музики, спорідненість слов’янських музичних культур, давні традиції професійної музичної творчості.

Б. Сметана (1824 – 1884) – класик чеської музики, музично-громадський діяч, автор національних опер (народно-патріотичної “Бранденбуржці в Чехії”, комічно-побутової “Продана наречена” та ін.), циклу програмних симфонічних поем “Моя Батьківщина”.

Життєрадісний, оптимістичний характер увертюри до опери “Продана наречена”, використання жанру польки для створення народного колориту. Симфонічна поема “Влтава”: мелодійна щирість основної теми, чергування її з яскравими епізодами – музичними картинами природи і побуту.

А. Дворжак (1841 – 1904) – видатний чеський композитор, послідовник Б.Сметани.

Творче становлення під впливом спілкування зі Б. Сметаною, продовження національної традиції в операх, симфонічних і камерних творах, популярних “Слов’янських танцях”. Інтенсивна педагогічна діяльність, виховання нового покоління чеських композиторів (З.Фібіх, Л.Яначек, Й.Сук та ін.). Перебування у США. Створення симфонії № 5 “З Нового Світу” – однієї з найвідоміших симфоній ХІХ ст. ЇЇ народна чеська основа у поєднанні з елементами негритянської народної музики.

 

Музичний матеріал:

Б. Сметана. Увертюра до опери “Продана наречена”

Симфонічна поема “Влтава”

А. Дворжак. Симфонія № 5 “З Нового Світу” (фраґменти)

Слов’янські танці (на вибір)

Циганська пісня (Мелодія)

Гумореска