Методи аналізу та оцінювання міжнародної конкурентоспроможності продукції

 

Конкурентоспроможність об'єкта, який аналізується, бажано вимірювати кількісно, що дозволить управляти її рівнем. Для вимірювання КС необхідна якісна інформація, що характеризує корисний ефект даного об'єкта та об'єктів конкурентів за нормативний термін їх дії і сукупні витрати за ЖЦ об'єктів.

Корисний ефект – віддача об'єктів, інтегральний показник як система окремих показників якості об'єкта, які використовуються в конкретних умовах і задовольняють конкретну потребу. Тобто, корисний ефект – це сукупність властивостей об'єкта, які використовуються для виконання конкретної роботи конкретним споживачем, а якість – це потенційний корисний ефект для декількох груп споживачів. Корисний ефект об'єкта, який використовується конкретним споживачем, як правило менше, ніж інтегральний показник якості об'єкта. Наближення цих показників один до одного за розміром призводить до збільшення витрат у сферах виробництва та відтворення.

Значна різниця між інтегральним показником якості об'єкта та його корисним ефектом призводить до недовикористання корисних можливостей об'єкта, що також погано. Тому доцільно проектувати об'єкт з корисним ефектом для конкретних умов, який би дорівнював 0,8-0,9 інтегрального показника якості. Тоді в одних умовах буде повністю або частково використовуватися набір одних потенційних параметрів об'єкта, а в інших – набір інших параметрів.

Після кількісного визначення усіх відомих нам споживчих параметрів виробу ми можемо перейти до їх порівняння з параметрами зразка. Вибір зразка є одним з найбільш відповідальних моментів аналізу КС. Помилка на цьому етапі може призвести до хибних результатів аналізу. Насамперед, зразок:

- повинен належати до того ж класу товарів, що і виріб, який аналізується;

- повинен бути найбільш характерним для даного ринку;

- його основні параметри повинні розглядатися в динаміці з урахуванням чинника часу у мінливому ринковому середовищі.

Ступінь відповідності параметрів нашого виробу параметрам еталону можна виразити як %-ве відношення, маючи на увазі, що параметри еталона відповідають повному задоволенню потреби.

Аналогічний розрахунок можна провести за всіма параметрами, які кількісно вимірюються. Для цього потрібно побудувати для кожного з них відповідний параметричний індекс (Ji).

J_i = P_i/P_iз, де і = 1,...,n

P_i – значення і-го споживчого параметра оцінюваного товару, P_iз – значення і-го споживчого параметра товару зразка.

Визначення ваги параметра – складне завдання. Її рішення доцільно доручити сформованій на підприємстві групі експертів. Якщо виникає необхідність уточнення зібраної ними інформації, можна отримати додаткову інформацію шляхом телефонного опитування або розсилки письмових анкет фахівцям з інших компетентних у цьому питанні установ. Оцінка ступеня задоволення покупцем споживчими властивостями виробу в цілому може бути проведена за допомогою зведеного параметричного індексу J_P.

,

де n – кількість споживчих параметрів, які аналізуються, A_i – вага і-го параметра, який виявлений групою експертів раніше, J_і – параметричний індекс.

Як правило, J_i і J_p не повинні перевищувати 100%, оскільки потреба задоволена більш ніж на 100% – це абсурд, а в даному випадку не врахована споживачем економічно недоцільна розтрата ресурсів.

Взагалі, параметричний індекс будь-якого параметра, який регламентується, може мати тільки 2 значення – 0 і 1, залежно від того, чи відповідає цей параметр вимогам всіх норм і стандартів. При цьому 0 відповідає повній втраті КС вироба. Розрахунок зведеного параметричного індексу споживчих властивостей товару, який безпосередньо характеризує величину корисного ефекту (P), важливий етап аналізу КС. Однак аналіз не буде повним, якщо ми не розглянемо за аналогічною схемою вартісні параметри товару, які відображають елементи витрат покупця на придбання і вживання виробу протягом усього періоду його споживання.

Ці параметри називаються економічними. Вони прямо чи опосередковано вказують на витрати, які несе споживач у момент купівлі товару і в процесі цого використання.

Ціна споживання в загальному вигляді:

С = С1+С2+С3+С4+...+Сm

С1 – ціна виробу; С2 – витрати на його транспортування; С3 – монтаж, встановлення; С4 – екслуатація; С5 – ремонт; С6 – техобслуговування; С7 – навчання персоналу; С8 – податки; С9 – страхові внески.

Разом всі ці витрати становлять величину ціни споживання (С) – це обсяг коштів, які необхідні споживачеві протягом усього терміну служби товару. Оцінка КС вироба за економічними параметрами подібна аналізу КС за споживчими параметрами, хоча в цьому випадку вимірювання показників розглядається на вартісній основі.

Зведемо індекс КС за економічними параметрами:

де m – кількість економічних параметрів, які аналізуються, A_j – вага j-го параметра; J_j – параметричний індекс.

Параметричний індекс:

де C_j – значення j-го економічного параметру товару; C_jз – зразка.

На основі зведених індексів КС за споживчими та економічним параметрами будується загальний показник рівня КС (К) виробу відносно зразка, який являє собою відношення різниці між ними в споживчому ефекті до одиниці витрат.

K = J_p / J_e

Якщо К>1, то виріб, який аналізується, перевищує по КС зразок. Якщо К<1 – поступається, К=1 – однаковий рівень.

 

 

Лекційне заняття №2