Сучасне розуміння місії підприємства полягає у прискіпливому вивченні запитів споживача та визначенні можливих тенденцій змін його уподобань.

Під цілями діяльності підприємства розуміють певний їх набір у певній субординації та взаємозв’язку. Як основну ціль до недавнього часу називали максимізацію прибутку. Дана ціль не втрачає актуальності й сьогодні. Однак при цьому за сучасних умов слід враховувати соціальні та морально-етичні критерії, вимоги антимонопольного законодавства та цілі розвитку людського суспільства у 3-му тисячолітті.

Максимізація прибутку як ціль може стояти на певному проміжку часу, зокрема, перед інвесторами, підприємцями, керівниками як підприємств, так і окремих стратегічних бізнес-одиниць, як правило, на стадіях отримання віддачі на інвестиції (повернення коштів з певним прибутком), проте як тільки даний процес розтягується у часі та змінюються умови реалізації проектів, то це може закінчитися втратою стратегічних позицій підприємства на ринку. До основних цілей діяльності сучасних підприємств можуть бути віднесені: досягнення певних найбільш вагомих результатів діяльності, як-то: вихід до сотні (десятки) найкращих підприємств, завоювання найбільшої частки ринку на його певному сегменті, забезпечення щорічного прибутку у розмірі не менше як 150 млн. грн., при цьому питання конкретизації шляхів досягнення поставлених цілей (наприклад, забезпечення певного рівня рентабельності (прибутковості), випуску конкретних видів продукції, досягнення конкретних якісних характеристик тощо) відходять на другий план і розглядаються у вигляді цілей другого порядку або локальних цілей. У вигляді локальних цілей можна розглядати, зокрема, основні цілі діяльності підприємства як бізнес-одиниці у випадку, коли мається на увазі об’єднання підприємств.

Стратегії компаній інформаційної ери передбачають [2, с. 20-22]:

- збільшення цінності та споживчих властивостей продукції при незмінних витратах вироб­ництва;

- концентрацію зусиль на створенні нових сегментів і нових ніш ринку;

- урізноманітнення асортименту виробів та послуг.

В інформаційну епоху набувають поширення стратегічні альянси та спільні підприємства, котрі демонструють вигоди співробітництва у бізнесі. Діяльність альянсів справляє позитивний вплив і на споживача за рахунок підвищення рівня задоволення його потреб, зокрема, появи нових доступних послуг, товарів і кана­лів збуту внаслідок усунення географічних, галузевих і корпоративних перепон до еконо­мічної інтеграції, викликаних зменшенням витрат на взаємодію.

Ефективність стратегій сучасних підприємств визначається обраною ними формулою комерційного успіху. Відповідно до уявлень епохи індустріального розвитку сус­пільства комерційний успіх підприємства є функцією від товару і обсягу його реалізації [2]:

Успіх = F (Товар, Обсяг) (3.2)

У випадку застосування даного підходу менеджери починають вибудовувати стратегію бізнесу з аналізу продукту компанії. З метою розвитку бізнесу вони задаються питаннями поліпшення продукту, доцільності зміни цінової політики, способів дистрибуції продукту, переорієнтації на випуск інших продуктів чи інші ринки збуту. Дані керівники зайняті переважно питаннями конкурентної боротьби і визначенням позицій продуктів компанії. Науково-технічний прогрес веде до насиченості ринків товарів і послуг, у результаті чого переваги споживачів змінюються набагато швидше, ніж цього бажають виробники. Життєвий цикл товарів швидко скорочується. У міру посилення конкуренції споживачі бачать все менше роз­біжностей між продуктами конкуруючих компаній. Це заводить конкурентів у товарну пастку, в якій єдиною відмінністю між їх това­рами є ціна, що викликає стрімке зменшення прибутку компа­ній.

Ризики, пов’язані із невизначеністю вибору споживачем саме продукту підприємства (Р_і) та ймовірність виходу на очікувані обсяги реалізації (Р_о) враховує модифікована формула комерційного успіху:

Успіх = F (Товар • Р_і , Обсяг • Р_о) (3.3)

У сучасних умовах, якщо тільки продукти не є унікальними, ймовірність Р _і і Р_о є близькою до нуля, що свідчить про невідповідність формули (3.3) вимогам ринку. Стратегічні рішення щодо розвитку бізнесу через цінові війни, розширення продуктової лінії, рекламні компанії, спонсорство, відкриття веб-сайтів не дають бажаних результатів. Головним страте­гічним завданням сучасного підприємства стає наближення у своїх діях до споживача за рахунок вивчення його запитів і спільного вирішення проблем. Сучасна формула успіху у бізнесі визначає його як функцію від рівня взаємовідносин компанії зі споживачами і тієї вартості, яка виникає та реалізується в результаті цих відносин [2]:

Успіх = F (Рівень взаємовідносин зі споживачем, Вартість бізнесу) (3.4)

Процес спільного із споживачем створення вартості забезпечує підприємству надійну основу для прийняття ним обґрунтованих економічних рішень. При цьому процес стратегічного планування починається з визначення типу споживача (батьки, діти, автолюбителі тощо із врахуванням специфіки цільового споживача, наприклад, батьки дітей дошкільного віку, мотоциклісти).

У нових умовах важливо, щоб пропозиції, сформовані ціннісним ланцюжком компанії, відповідали попиту споживачів, а це передбачає безпосередню участь споживача у процесах формування цінності.

Нові імперативи стратегії розвитку підприємств передбачають [на основі 2, с.27]:

- збереження відносин із споживачем, незважаючи на власні втрати;

- кооперування з конкурентами для створення унікальної вартості;

- формування відносин із споживачами на довгостроковій основі;

- активна участь споживача у визначенні тієї вартості, яка має цінність для нього;

- інтереси бізнесу мають визначати структуру організації.