Який з аргументів використовують у кейнсіанській теорії макроекономічної рівноваги для доведення необхідності держав-ного втручання в економіку через фіскальну політику?

а) кейнсіанська школа вважає, що державне втручання забез-печує ефективніший розвиток економіки;

б) якщо ціни стабільні, то немає впевненості в тому, що ринок забезпечить макроекономічну рівновагу в умовах повної зайнятості;

в) нестабільність розвитку приватного сектору породжує багато макроекономічних проблем;

г) тільки держава може брати до уваги суспільні інтереси;

д) усі відповіді є правильними.

 

19. Згідно з концепцією мультиплікатора збалансованого бюдже-ту, рівне за обсягом скорочення податків і державних закупівель:

а) не змінить рівень національного доходу і виробництва;

б) сприятиме витисненню приватних інвестицій;

в) збільшить рівноважний рівень національного доходу і виробництва;

г) обумовить перехід раніше збалансованого бюджету до дефіцитного стану.

20. Прямий зв’язок між чистими податковими надходжен-нями і реальними ЧВП:

а) приводить до утворення бюджетних надлишків у період рецесії;

б) підвищує ефективність дискреційної фіскальної політики, спрямованої на подолання рецесії й досягнення повної зайнятості;

в) розширює можливості для підтримки повної зайнятості;

г) знижує вплив змін обсягу планових інвестицій на рівень національно доходу і зайнятості.

 

Запитання і навчальні завдання

 

1. Валовий внутрішній продукт в умовах повної зайнятості стано-вить 150 млрд грн. Фактичний обсяг ВВП дорівнює 130 млрд грн. Сума податків становить 10% від величини ВВП. Державні витрати на товари і послуги –14 млрд грн.

Визначте:

Зводиться Державний бюджет з дефіцитом або надлишком. Які його розміри?

Як зміниться сальдо Державного бюджету в умовах повної
зайнятості?

2. У табл. 11.1 наведені дані про реальний обсяг ЧВП і величину чистих податкових надходжень (млрд грн).

 

Таблиця 11.1

 

Реальний ЧВП	Чисті податкові надходження	Державні закупівлі	Бюджетний дефіцит (–)

 

Припустимо, що в умовах повної зайнятості величина ЧВП дорівнює 1200 млрд грн, а обсяг державних закупівель становить на всіх рівнях реального ЧВП 200 млрд грн. Заповніть таблицю, роз-рахувавши величину дефіциту або надлишку Державного бюджету на кожному рівні реального ЧВП (дефіцит зі знаком «–»).

3. Уряд отримав позику іноземних банків у розмірі 1 млрд грн за річною ставкою 8%. Ці кошти інвестуються в реалізацію проектів, які дають змогу збільшувати валовий продукт протягом наступних років на 300 млн грн щороку.

Приведе ця позика до збільшення державного боргу країни і в якому розмірі?

Збільшиться чистий фінансовий тягар для громадян даної країни?

4. Покажіть графічно розміри рівноважного ЧВП у приватному секторі методом потоку сукупних витрат – валового «випуску» і ме-тодом «вилучень-ін’єкцій». Потім додайте державні витрати і подат-ки, показавши дію кожного з цих чинників на величину рівноважного ЧВП. Поясніть, як дискреційна політика може використовуватися для згладжування інфляції та подолання спаду.

5. Економіку країни характеризують: фактичний дохід N_i = 80 млрд грн, гранична схильність до споживання MPC = 0,8, рівноважний дохід = 82 млрд грн.

Як мають змінитися урядові витрати (за інших рівних умов) для того, щоб економіка досягла рівноважного стану?

Як має змінитися величина податкових надходжень (за інших рівних умов), щоб економіка досягла рівноважного стану?

6. Модель економіки характеризують такі дані: C = 1000 + 0,9D_i,
G = 600, І = 390, T = 400, Y = ВВП – Т, Х – М = 0,

де С – споживацькі витрати, G – державні витрати, І – плановані інвестиції, T – податки, D_i – дохід у розпорядженні (млн грн).

Розрахуйте:

а) рівноважний ВВП;

б) мультиплікатор державних витрат;

в) вплив на величину ВВП приросту податків на 1 млн грн;

г) обсяг заощаджень за рівноважного ВВП;

д) інфляційний розрив, якщо ВВП за повної зайнятості дорівнює 15 трлн грн.

7. Припустимо, що державні закупівлі дорівнюють 18 млрд грн, податки становлять 0,2 D_i млрд грн. Через дію податків графік спо-живання С = 10 + 0,8 D_i набуває виду С_а = 10 + 0,8 (D_i – Т), де величи-на D_i – Т є доходом, що знаходиться у розпорядженні (після сплати по-датків)_. За умови, що всі податки є індивідуальними прибутковими, ін-вестиції дорівнюють 10 млрд грн, а чистий експорт незалежний від рів-ня доходів і дорівнює 5 млрд грн. Визначте рівноважну величину дохо-ду, використовуючи умову рівноваги D_i = С_а + I_g + Х_n + G.

8. Дайте визначення «бюджету повної зайнятості» і поясніть його значення. Чим він відрізняється від «фактичного бюджету»? В чому полягає різниця між циклічним і структурним дефіцитом?

9. Економіку характеризують такі параметри: С = 10 + 0,9N_i,

де С – дохід, який споживають домогосподарства. Інвестиції
І = 70 млрд грн, податки Т = 40 млрд грн, трансферти F = 10 млрд грн, державні витрати G = 50 млрд грн.

Розрахуйте рівноважний рівень доходу.

Уряд зменшує витрати до 40 млрд грн. Що відбудеться:

а) з кривою запланованих доходів;

б) рівноважним рівнем доходу;

Якою буде величина мультиплікатора державних витрат?

Як зміниться сальдо Державного бюджету?

10. Поясніть дію механізму вбудованих стабілізаторів. Чи можете ви внести які-небудь пропозиції щодо посилення дії вбудованих ста-білізаторів?

11. Використовуючи балансові звіти комерційного банку і Націо-нального банку України (НБУ), покажіть вплив на резерви комерцій-ного банку кожної з наступних операцій:

а) НБУ купує цінні папери у приватних підприємств і споживачів;

б) комерційні банки беруть позики в НБУ;

в) НБУ знижує резервну норму.

12. Заповніть табл. 11.2.

 

Таблиця 11.2

 

Резервна норма, %	Грошовий мультиплікатор	Максимальний обсяг збільшення позик на кожну гривню надлишкових резервів
окремим банком	банківською системою
12,5
16,7
33,3

13. Користуючись спрощеними об’єднаними балансовими звіта-ми системи комерційних банків і НБУ, покажіть, як зміняться гр. 1-3 балансових звітів після того, як будуть виконані такі операції:

а) припустимо, пониження облікової ставки спонукає комерцій-ні банки взяти в НБУ додаткову позику у розмірі 1 млрд грн. Запов-ніть гр. 1 даними балансового звіту;

б) НБУ продає цінні папери вартістю 3 млрд грн населенню, яке оплачує покупки облігацій чеками. Заповніть гр. 2 даними балан-сового звіту;

в) НБУ купує цінні папери вартістю 2 млрд грн у комерційних банків. Заповніть гр. 3 даними нового балансового звіту.

Проаналізуйте кожну з операцій:

Чи змінилася під прямою або опосередкованою дією кожної з операцій грошова пропозиція і, якщо так, то як саме?

Яке було збільшення або зменшення резервів комерційних банків у кожній з операцій?

Як змінилася спроможність системи комерційних банків ство-рювати гроші в результаті кожної з операцій, якщо резервна норма становила 20%?

 

Об’єднаний балансовий звіт

 

А. Всі комерційні банки

 

Активи	Од. гр. виміру	(1)	(2)	(3)
Резерви
Цінні папери
Позики
Зобов’язання і власний капітал
Безстрокові внески
Позики в НБУ

 

Б. Балансовий звіт НБУ

 

Активи	Од. гр. виміру	(1)	(2)	(3)
Цінні папери
Позики комерційним банкам
Зобов’язання і власний капітал
Резерви комерційних банків
Депозити
Банкноти НБУ

14. У попередньому році грошова пропозиція (М₁) становила 300 млрд грн, а ВВП дорівнював 1200 млрд грн. Якою була швидкість обігу грошей в 2008 р.?

15. На підставі наведених нижче даних (табл. 11.3) складіть балансовий звіт центрального банку (млн грн).

 

Таблиця 11.3

 

Стаття балансу	Од. гр. виміру
Золоті сертифікати
Інші зобов’язання і власний капітал
Цінні папери
Банкноти, випущені в обіг
Резерви комерційних банків
Інші активи
Депозити Казначейства
Позики комерційним банкам

Запитання і задачі для самоконтролю

 

1. Оцініть можливості використання фіскальної політики як інструменту стабілізації:

а) збалансування бюджету на щорічній основі;

б) збалансування бюджету на циклічній основі;

в) здійснення функціонального фінансування.

2. Які основні причини появи державного боргу і його збільшення? Які обсяги зовнішнього і внутрішнього державного боргу України?
Поясніть, які є відмінності між рефінансуванням і погашенням боргу.

3. Чи буде ефект витиснення значнішим у період спаду або в той час, коли економіка близька до стану повної зайнятості? Для відповіді використовуйте модель «сукупного попиту – сукупної пропозиції».

4. Чи вважаєте ви слушною пропозицію про щорічне збалан-сування бюджету? Чи є приватизація способом скорочення бюджетних дефіцитів або розмірів державного сектору? Обґрунтуйте відповіді.

5. Чи може внутрішній державний борг перетворитись на тягар для майбутніх поколінь? Чому може статися так, що дефіцитне фінан-сування пришвидшить темпи виробництва порівняно з фінансуванням урядових витрат за допомогою збільшення податків?

6. Як великі бюджетні дефіцити можуть вплинути на величину ставок відсотка, внутрішні інвестиції, вартість національної грошової одиниці та зовнішню торгівлю?

7. Припустимо, що державні закупівлі G становлять 50 млрд грн, величину податкових надходжень визначає залежність Т = 0,4N_i, трансфертів – F = 0,2N_i, а рівень цін дорівнює 1. Державний борг становить P = 90 млрд грн, а відсоткова ставка r = 0,1. Фактичний обсяг виробництва в країні N_i = 120, а потенційний – 150 млрд грн.
Визначте:

а) надлишок або дефіцит має Державний бюджет;

б) величину структурного дефіциту Державного бюджету;

в) величину циклічного дефіциту Державного бюджету.

8. Населення країни становить 50 млн людей. Частка дітей віком до 16 років – 20%. Коефіцієнт участі дорослого населення в робочій силі – 60%. Природна норма безробіття – 5%. Середнє виробництво на зайнятого щороку – 25 тис. грн. Податкові надходження ста-новлять Т = 0,2N_i, а державні витрати G = 122 млрд грн. Фактич-ний дефіцит бюджету дорівнює 14 млрд грн, а рівень цін – 1.

Визначте питому вагу структурного і циклічного дефіциту в
загальному обсязі фактичного дефіциту Державного бюджету.

9. Назвіть і схарактеризуйте основні проблеми у проведенні фіскальної політики. Поясніть ідею ділового циклу, обумовленого політичними мотивами. В чому полягає ефект витиснення? Як він пов’язаний з фіскальною політикою? В якому значенні ефект чистого експорту схожий на ефект витиснення?

10. Прокоментуйте наступні твердження:

а) зіткнувшись з інфляцією, кейнсіанські економісти рекомен-дують підвищити податки для обмеження попиту, тоді як прихиль-ники теорії пропозиції радять знизити податки для збільшення сукуп-ної пропозиції;

б) кейнсіанські економісти вважають, що попит створює власну пропозицію, а на думку прихильників теорії пропозиції, пропозиція створює собі попит.

11. За допомогою рис. 11.1 поясніть стабілізуючий і дестабілізую-чий вплив фіскальної політики у разі ухвалення конституційної поправ-ки про щорічне збалансування бюджету, млрд грн.

 

Дефіцит

 

 

0 ЧВП₂ ЧВП₁ ЧВП₃

 

Рис. 11.1. Стабілізуючий і дестабілізуючий

вплив фіксальної політики

12. Зобразіть графічно потенційну дію збільшення податків на збільшення сукупного попиту і пропозиції.

13. Поясніть, чому збільшення дефіциту, яке має стимулюючу дію на економіку, може самоліквідовуватися. Пропонувавши Конг-ресу скорочення податків на початку 60-х років ХХ ст., Президент США Кеннеді стверджував: «Парадоксальна правда полягає в тому, що ставки податку сьогодні високі, а податкові надходження дуже низькі, й найрозумнішим способом підвищення податкових доходів у довгостроковому плані є сьогоднішнє зниження ставок податку». Чи було це твердження логічно правильним? Чи прийнятна така політика для України?

14. Розкрийте теорії макроекономічної політики Я. Тінбергена та Р. Манделла.

15. Сформулюйте закон ефективності урядового впливу на еко-номіку А. Вагнера і теорію В. Парето.

16. Ви Голова Правління Національного банку України. В еко-номіці сильна і тривала інфляція. Які зміни, на ваш погляд, були б до-цільними:

а) в резервній нормі;

б) обліковій ставці;

в) операціях на відкритому ринку?

Поясніть, як кожна зі змін вплине на резерви комерційних бан-ків, грошову пропозицію, відсоткові ставки і сукупні витрати.

17. У чому полягає мета кредитно-грошової політики? Визначте мету причинно-наслідкових зв’язків. Поясніть зміну результатів мо-нетарної політики:

а) залежно від форми кривих попиту на гроші й на інвестиції;

б) розміру граничної схильності до заощаджень (МРS).

18. Припустимо, Національний банк України вирішує застосу-вати політику дорогих грошей для обмеження інфляції попиту. Пока-жіть за допомогою моделі сукупного попиту і пропозиції сутність цієї політики в закритій економіці. Розгляньте випадок відкритої еконо-міки і поясніть, як потоки міжнародного фінансового капіталу впли-вають на положення кривої сукупного попиту.

 

Лiтература

[ 1, с. 497-644; 3, с. 154-195, 240-264; 4, с. 95-207; 6, с. 325-422;

9, с. 143-170, 249-274; 11, с.299-332; 12, с. 186-206; 13, с. 115-151;
16, с. 62-83, 309-353, 394-605]

Змістовий модуль 12. Зовнішньоекономічна діяльність

12.1. Вплив міжнародних ресурсів і продуктів на національну економіку. За статистикою, переважна більшість економік світу є відкритими: країни ведуть зовнішньоекономічну діяльність. Це така діяльність, за якої національні та іноземні суб’єкти господарювання будують економічні взаємовідносини між собою як на території країни, так і за її межами. В Україні ця діяльність відбувається згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991).

Для організації зовнішньоекономічної діяльності всі суб’єкти керуються принципами суверенітету народу при здійсненні міжна-родних взаємовідносин, свободи підприємництва, юридичної рівно-ваги та недискримінації, верховенства закону, захисту інтересів та еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при купівлі-прода-жу товарів.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

· фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які мають господарську дієздатність і постійно про-живають на території України;

· зареєстровані юридичні особи, які мають постійне місцезнахо-дження на території України (підприємства, асоціації, концерни, кон-сорціуми, посередницькі та консалтингові фірми, кредитно-фінансові установи, об’єднання підприємств та громадян тощо);

· органи влади та місцевого самоврядування в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій.

До видів зовнішньоекономічної діяльності належать:

· експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

· надання послуг іноземним суб’єктам (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консалтингових, маркетингових, посеред-ницьких, брокерських, агентських, обліково-управлінських, аудитор-ських, туристичних, юридичних тощо);

· наукова, науково-технічна, навчальна та інша кооперація з іно-земними суб’єктами;

· міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;

· кредитні та розрахункові операції між суб’єктами зовнішньо-економічних відносин;

· спільна підприємницька діяльність;

· організація виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіу-мів, семінарів на комерційній основі;

· організація оптової, консигнативної та роздрібної торгівлі;

· товарообмінні та орендні операції з продажу та обміну валюти на аукціонах, біржах і міжбанківському валютному ринку тощо.

З перелічених видів зовнішньоекономічної діяльності України головними залишаються експорт та імпорт. Так, у 2008 р. експорт українських товарів становив 67 млрд дол. США, а імпорт іноземних – 85,5 млрд дол., що більше, ніж у 2007 р. відповідно на 35,9 та 41%. Основними країнами-партнерами зовнішньоекономічних відносин були:

а) з експорту

 

б) з імпорту

 

Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами з 217 країн світу. Експортні поставки до країн СНД становили 35,5, до Європи – 29,5% від загального обсягу експорту. Це – сортні метали, енергетичні матеріали, нафта та продукти її переробки, зернові культури, залізничні та трамвайні локомотиви, шляхове обладнання, добрива. Імпортувались до України енергетичні матеріали, нафта, ме-ханічні машини, електрообладнання, полімерні матеріали, пластмаси тощо.

Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють її на основі договорів (контрактів), укладених у письмовій формі. Держава регулює зовнішньоекономічні відносини з метою забезпечення зба-лансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України, стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, створення найкращих умов для залучення України до міжнародного поділу пра-ці та наближення до ринкових структур розвинених країн світу. Таке регулювання зовнішньоекономічних відносин здійснюється за допо-могою Законів України, актів тарифного регулювання, економічних заходів (валютного, кредитного та іншого регулювання), рішень не-державних органів управління економікою і договорів між суб’єк-тами зовнішніх зв’язків.

Органами, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність в Україні, затверджено: Верховну Раду, Кабінет Міністрів, Національ-ний банк, Державну митну службу, Антимонопольний комітет.

Усі операції зовнішньоекономічної діяльності підлягають опо-даткуванню. Дохід від зовнішньоекономічних операцій в іноземній валюті обов’язково розподіляється між валютними фондами суб’єктів цієї діяльності, Державним валютним фондом України та валютними фондами місцевих органів влади. Розподіл валютного виторгу здійс-нюється за стабільними п’ятирічними нормативами, встановленими Верховною Радою України.

За цих умов посилюються міжнародні потоки продуктів, ресур-сів і доходів до національної економіки, та навпаки, окрема націо-нальна економіка все відчутніше впливає на світову. Саме наявність або відсутність впливу еконо­міки окремої країни на світовий ринок ле­жить в оcнові поділу національних економік на малі та великі.

Мала відкрита економіка – це національне господарство, якому властиві такі ознаки:

· його частка у світовій торгівлі незначна, тому воно не має відчутного впливу на світову економіку;

· уряд країн здійснює контроль за рухом капіталу;

· відносна відособленість національної грошової сис­теми від світового валютного ринку;

· внутрішні відсоткові ставки національної економі­ки залежать від світових ставок, а світова відсоткова ставка не зазнає впливу зміни ставок малих відкритих економічних систем.

Велика відкрита економіка – це національне господарство, для якого характерні такі риси:

· значна частка окремої країни у зовнішній торгівлі;

· абсолютна мобільність капіталу (уряд не обмежує його рух);

· спостерігається вплив відсоткових ставок та рівня цін у великих економічних системах на рівень світових ставок відсотка та рівень цін на товари і послуги в інших країнах.

У закритій економіці національний продукт виробляється ви-нятково внутрішніми національними ресурсами. Тут внутрішній і на-ціональний продукт тотожні. А на відкриту економічну систему впливає «інший світ» (сектор «закордоння»), тобто у відкритій еконо-міці продукт може вироблятись як власними ресурсами, так і ресур-сами «іншого світу».

Як уже зазначалося вище, у закритій економіці все, що вироб-ляється, споживається всередині країни: ВВП дорівнює сумі особис-того споживання домогосподарств (С), інвестування підприємниць-кого сектору (І) та державних закупівель (G):

,

де (C+I+G) – внутрішні витрати, які дорівнюють внут­рішньому споживанню.

У відкритій економіці продукт, вироблений всередині країни, може реалізуватись та бути спожитим як всередині країни, так і за її межами, тобто «іншим світом». Це означає, що у відкритій економіці обсяг ВВП може відхилятись від обсягу внутрішнього споживання та внутрішніх витрат (С+І+G) на величину зовнішньоторговельного сальдо, яке визначається як різниця між експортом та імпортом. Вищеозначена тотожність для відкритої економіки

(12.1)

де Е – експорт, тобто витрати іноземного сектору на придбання вітчизняних товарів і послуг;

Z – імпорт, як витрати сектору домогосподарств, підприємниць-кого сектору та уряду на товари і послуги «іншого світу»;

(Е – Z) – зовнішньоторговельне сальдо, або чистий експорт.

Якщо (Е – Z) позначити NЕ (чистий експорт), тотожність (12.1) набуде виду:

Щоб виявити залежність між обсягом національного продукту, внутрішніми витратами та чистим екс­портом, передамо тотожність в інший спосіб:

. (12.2)

Рівняння (12.2) вказує:

1) на те, що у відкритій економіці обсяг виробленого всередині країни продукту не обов’язково дорівнює внутрішнім витратам;

2) можливе перевищення рівня внутрішнього споживання над рівнем національного виробництва. Якщо обсяг національного вироб-ництва буде меншим за внутрішні витрати, тобто ВВП < (С + I + G), то країна імпортує ту частину продукту, яку не покриває товарами та послугами національна економіка. За цих умов величина чистого експорту буде від’ємною, тобто NE < 0;

3) країна може мати внутрішні витрати менші, ніж обсяг націо-нального продукту, тобто ВВП > (С + I + G). Тоді країна експортує ту частину продукту, яка не покривається витратами всередині краї-ни. За цих умов чистий експорт буде додатною величиною (NЕ > 0).

Якщо рівняння (12.2) записати в інший спосіб:

,

то в лівій частині нового рівняння буде відбито вну­трішнє заоща-дження (S), що дорівнює

,

тоді (12.3)

Різниця між внутрішніми заощадженнями (S) та внутрішніми інвестиціями (І) утворює чисті іноземні інвестиції, які дорівнюють зовнішньоторговельному сальдо або чистому експорту.

Чому чистий експорт дорівнює чистим іноземним інвестиціям (NE=NFI)? Справа в тому, що продаючи товари і послуги «іншому світові», країна-продавець купує на суму реалізованих благ активи тієї держави, з якою має місце позитивне сальдо зовнішньоторго-вельних операцій, і навпаки, продає свої активи тій державі, з якою має від’ємне зовнішньоторговельне сальдо.

Суб’єктами, які купують ці активи, можуть виступати як цент-ральні банки, які нагромаджують валютні резерви, так й інші агенти. Але їх рішення про покупку іноземних активів буде залежати від спів-відношення відсоткових ставок та інших факторів.

12.2. Залежність іноземних інвестицій від внутрішньої від-соткової ставки. Внутрішні заощадження країни (S) можна вико-ристовувати як для інвестування всередині країни, так і для інвесту-вання в інші країни світу (придбання активів за кордоном).

Країни «іншого світу» теж можуть використовувати для інвес-тування свої власні (внутрішні) заощадження та чисті іноземні інвестиції.

Пропозиція позикового капіталу всередині країни визначається обсягом національних заощаджень. Попит на позиковий капітал зале-жить як від внутрішніх інвестицій (І), так і від чистих іноземних інвестицій (NFI).

Оскільки чисті іноземні інвестиції можуть бути додатними і від’ємними, попит на позиковий капітал всередині країни може бути більшим або меншим від внутрішніх інвестицій.

У попередніх змістових модулях ми розглядали залежність попиту і пропозиції позик від рівня реальної відсоткової ставки: висока ставка стимулює зростання заощаджень і водночас обмежує попит на позику і, як наслідок, на внутрішні інвестиції (I). Водночас реальна відсоткова ставка внутрішнього ринку позик впливає і на обсяг чистих іноземних інвестицій (NFI).

Пояснюється це так: якщо внутрішня реальна відсоткова ставка буде вищою за світову, то громадянам України вигідніше купувати активи у межах своєї країни, тобто вигідніше здійснювати інвести-ційний процес у внутрішню економіку, що зумовить зменшення чис-тих іноземних інвестицій цієї країни. І навпаки, якщо внутрішня реальна відсоткова ставка буде нижчою за світову, то резиденти купуватимуть активи інших країн – вливатимуть інвестиційні ресурси в них, що збільшить чисті іноземні інвестиції.

Залежність обсягу позик від величини відсоткової ставки зобра-жено на рис. 12.1. Крива попиту на позики (D^а) є низхідною, оскільки попит на позики перебуває у зворотній залежності від ставки відсотка, а крива пропозиції грошей (S) є висхідною, оскільки прямо залежить від величини цієї ставки.

 

 

 

Рис. 12.1. Рівновага на ринку позик

 

Точка перетину кривих D^а і S є рівноважною. Їй відпо­відає рівноважна реальна ставка відсотка (r₀), за якої обсяг заощаджень дорівнює сумі внутрішніх і чистих іноземних інвестицій

(12.4)

Із цього рівняння можна дійти висновку: чим більшими будуть заощадження громадян і підприємств, тим більшими можуть бути внутрішні інвестиційні ресурси і меншими позики.

 

12.3. Вплив валютного курсу на обсяг зовнішніх позик. При-гадаймо рівність NE = NFI, в якій чистий експорт (NE) визначає кіль-кість іноземної валюти, витраченої іноземцями для придбання товарів і послуг національної економіки, а NFI (чисті іноземні інвестиції) визначають кількість національної валюти, необхідної для купівлі активів інших країн світу.

Попит і пропозицію на валютному ринку визначає реальний валютний курс (рис. 12.2). Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни. На графіку по лінії абсцис відкладають обсяг національної валюти, а на осі ординат – обмінний курс національної валюти на іноземну.

 

 

Рис. 12.2. Рівновага на валютному ринку

 

Попит на національну валюту перебуває у зворотній залежності від обмінного реального курсу національної валюти (табл. 12.1).

Таблиця 12.1