Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Приклади актуальних концепцій модернізації політичної сфери
Модернізацію політичної сфери необхідно розглядати в трьохвимірному часовому плані: по-перше, як процес секуляризації, що розпочався індустріальною революцією, в ході якого розвинулась невелика група сьогодні модернізованих суспільств; по-друге, як всеохоплюючий процес, в ході якого відсталі наздоганяють уперед висунутих; по-третє, як спроби модернізованих держав дати відповіді на нові виклики на шляху інновацій і реформ. Падіння соціалістичних режимів і перехід багатьох країн від авторитаризму до демократичних систем інтерпретувалось як перемога західної ліберальної демократії, як кінець можливості великих конфліктів. В «третій хвилі» демократизації між 1974 і 1990 рр. приблизно 30 країн почали перехід до демократії. Підтвердилась класична формула модернізації Р. Бендикса: «Під модернізацією я розумію тип соціальних змін, який ґрунтується в англійській індустріальній і політичній французькій революціях. Він полягає в економічному і політичному прогресі окремих суспільств – першопрохідців і послідуючих змінах у відсталих». Порівняльний підхід до теорії модернізації, який дозволяє зіставляти події у Східній Європі з іншими прикладами трансформації, допомагає нам навести такі приклади модернізації: 1. Західна Німеччина, Японія і Італія після 1945 р. Тут перехід до демократії і ринку йшов під спостереженням і матеріальній підтримці держав-переможниць. Мова йшла про «накладення», переході під впливом зверху і ззовні. Трансформація вирішувала одночасно задачі демократизації і введення ринкової економіки. Не було дефіциту часу. Підйом після поразки йшов повільно, очікування росли поступово. Старі еліти частиною замінялись, частиною використовувались. 2. Іспанія, Португалія і Греція після 1974 р. В цій групі мова йшла про ліквідацію політичних диктатур в суспільствах, знайомих з демократією і ринковою економікою. Відбувався «договірний перехід»: компроміс старих і нових еліт стосовно умов передачі влади. 3. Процеси в Латинській Америці важко описати коротко. Помітна велика кількість перерваних трансформацій, неодноразових відкатів і від диктатури і демократії навіть після довгих періодів економічного росту. В літературі показано, щ одна з умов успіху демократизації в Латинській Америці –гарантії раніше пануючому класу з боку раніше нижчих прошарків суспільства, - у відомому плані теж «договірний перехід».
4. Процеси в ряді азіатських країн на перший погляд спростовують тезу школи залежності про «розвиток слаборозвинутих», тобто про проникнення капіталізму як причини недорозвитку. Спочатку «чотири малих тигра» (Пд. Корея, Тайвань, Гонконг і Сінгапур) показали, що в рамках світової системи капіталізму можливий самостійний розвиток. Зараз Таїланд, Малайзія І Індонезія - країни економічного росту. У них спільне те, що до недавнього часу їх населення жило у бідності, а демократичні реформи відстали від темпів росту економіки. 5. В світовому масштабі є дві альтернативи переходу до демократії і ринкової економіки. Є «соціалістична ринкова економіка» КНР. Китай - перша комуністична країна, як активно бореться за капіталістичні інвестиції і надає їм великий простір, отримуючи взамін високі темпи росту. Однак партія зберігає політичний контроль і придушує спроби демократизації і розширення партиціпації. Вірогідно, цей потенціал виллється у фракційні сутички і спроби сецесії, якщо не буде поступок в плані демократизації і федералізації. Друга альтернатива – країни ісламського фундаменталізму, які цінують культурну самобутність і політико-релігійну експансію вище економічного розвитку. Але і вони підвладні модернізації по меншій мірі через індустріалізацію, а саме, - створення військової промисловості. 6. Якщо порівнювати країни Східної Європи що трансформуються з названими групами, виявиться, що тут не було зовнішнього примусу в поєднанні з матеріальною допомогою, як це було після окупації 1945 р. Далі, поєднання вимог демократії, росту і благоустрою набагато перевищує наявні можливості, а нестача внутрішнього капіталу і часу затрудняє виникнення нових еліт і підприємців, але сприяє старим кадрам і мафіозним структурам. В критичних випадках, як в колишній Югославії і в деяких частинах СРСР, ставиться під питання навіть національна єдність: виникає загроза регресу, а не ріст як в стабільних країнах Америки і Азії.
7. Наскільки є важким процес трансформації, добре видно на прикладі самого «сприятливого випадку» - Східної Німеччини. Тут соціалістична система переведена в діючу демократію і ринкову економіку, в «готову державу», яка здійснила гігантський перенос капіталу і знань. Не дивлячись на це, є складні проблеми переходу: багато зв’язків минулої ГДР зруйновані, значні групи населення повинні терпіти радикальну втрату статусу і безробіття, а входження у ФРН часто сприймається з безсиллям як рішення чужаків. У наслідку можна сказати: спільне в процесах трансформації – принципова відомість цілей розвитку, демократія, зростання, соціальний захист. Намагаються досягти цього шляхом запозичення чи створення за існуючими моделями базових інститутів суспільств – взірців: конкурентна демократія, ринкове господарство, соціальну державу і масове споживання.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 35; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.38.125 (0.006 с.) |