Аналіз та оцінка результатів ендоскопічного дослідження шлунково-кишкового тракту.

40. Езофагогастродуоденофіброскопія: інфільтративно- виразковий рак великої кривини тіла шлунку.

41. Езофагогастродуоденофіброскопія: еритематозний езофагіт нижньої третини стравоходу; помірний дифузний антральний гастрит; виразка передньої стінки цибулини 12-палої кишки діаметром до 0,7 см, деформація цибулини 12-палої кишки, бульбіт.

42. Фіброколоноскопія: хронічний невиразковий коліт, катаральна форма.

43. Фіброколоноскопія: хронічний невиразковий коліт (тифліт, трансверзит, сигмоїдит), атрофічна форма.

44. Фіброколоноскопія: хронічний неспецифічний виразковий проктосигмоїдит.

V. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛАБОРАТОРНИХ ТА

ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЩО

ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ ЗА ВИБОРОМ ВНЗ.

5.1. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження харкотиння та ендоскопічного дослідження бронхів:

5.1.1. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження харкотиння.

1. Аналіз характерний для гнійного бронхіту.

2. Аналіз характерний для гнійного бронхіту.

3. Аналіз характерний для гнійного бронхіту.

4. Можливо крупозна пневмонія.

5. Можливо крупозна пневмонія.

6. Можливо крупозна пневмонія.

7. Харкотиння запального характеру.

8. Аналіз не характерний для запалення бронхів.

9. Аналіз не характерний для запалення бронхів.

10. Можливо абсцес легені.

11. Можливо абсцес легені.

12. Можливо абсцес легені.

13. Можливо бронхоектатична хвороба.

14. Можливо бронхоектатична хвороба.

15. Можливо бронхоектатична хвороба.

16. Туберкульоз легень.

17. Туберкульоз легень.

18. Туберкульоз легень.

19. Бронхіальна астма.

20. Бронхіальна астма.

21. Бронхіальна астма.

22. Необхідно виключити рак легень.

23. Необхідно виключити рак легень.

24. Необхідно виключити рак легень.

25. Необхідно виключити рак легень.

5.1.2. Аналіз та оцінка результатів ендоскопічного дослідження бронхів:

1. Фібробронхоскопія: двобічний гнійний ендобронхіт.

2. Фібробронхоскопія: ймовірно центральний рак правого головного бронха.

3. Фібробронхоскопія: дифузний катаральний ендобронхіт.

Аналіз та оцінка результатів дослідження біоптатів тканин, плевральної, асцитичної і синовіальної рідин, кісткового пунктату

Та проби Манту.

5.2.1. Аналіз та оцінка результатів дослідження біоптатів тканин, плевральної, асцитичної і синовіальної рідин, кісткового пунктату:

1. Гістологічне дослідження лімфатичного вузла: лімфогранульоматоз.

2. Дослідження пунктату кісткового мозку: мієлограма хворого з В₁₂-дефіцитною анемією.

3. Дослідження пунктату кісткового мозку: мієлограма хворого з хронічною лімфоїдною лейкемією.

4. Дослідження пунктату кісткового мозку: мієлограма хворого з гострою лейкемією.

5. Дослідження плевральної рідини: гнійний ексудат.

6. Дослідження плевральної рідини: трансудат.

7. Дослідження плевральної рідини: мезотеліома легень.

8. Дослідження плевральної рідини: туберкульоз легень (плеври).

9. Дослідження плевральної рідини: емпієма плеври.

10. Дослідження асцитичної рідини: хільозний асцит.

11.  Дослідження асцитичної рідини: очевидно трансудат.

12.  Дослідження асцитичної рідини: очевидно ексудат.

13.  Дослідження синовіальної рідини: феномен фагоцитозу, мутна, низької в’язкості рідина, з підвищеною кількістю білка, нейтрофільних лейкоцитів, що характерно для ревматоїдного артриту.  

5.2.2. Аналіз та оцінка результатів проби Манту:

1. Уколочна реакція. Проба від'ємна.

2. Гіперемія, діаметр 10 мм. Проба від'ємна.

3. Гіперемія, діаметр 20 мм. Проба від'ємна.

4. Папула діаметром 2 мм. Проба сумнівна.

5. Папула діаметром 2 мм. Проба від'ємна.

6. Папула діаметром 5 мм. Проба позитивна. Тубінфікування.

7. Папула діаметром 22 мм. Проба гіперергічна. Тубінфікування.

8. Уколочна реакція. Проба від'ємна.

9. Гіперемія, діаметр 10 мм. Проба від'ємна.

10. Гіперемія, діаметр 20 мм. Проба від'ємна.

11. Папула діаметром 2 мм. Проба сумнівна.

12. Папула діаметром 4 мм. Проба сумнівна.

13. Папула діаметром 5 мм. Проба позитивна. Тубінфікування.

14. Папула діаметром 22 мм. Проба гіперергічна. Тубінфікування.

15. Уколочна реакція. Проба від'ємна.

16. Гіперемія, діаметр 10 мм. Проба від'ємна.

17. Гіперемія, діаметр 20 мм. Проба від'ємна.

18. Папула діаметром 2 мм. Проба сумнівна.

19. Папула діаметром 4 мм. Проба сумнівна.

20. Папула діаметром 5 мм. Проба позитивна. Тубінфікування.

21. Папула діаметром 22 мм. Проба гіперергічна. Тубінфікування.

22. Уколочна реакція. Проба від'ємна.

23. Гіперемія, діаметр 10 мм. Проба від'ємна.

VI. ВИКОНАННЯ 1-Ї МЕДИЧНОЇ МАНІПУЛЯЦІЇ – ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА ОЦІНКА РИЗИКУ ФАТАЛЬНОГО СЕРЦЕВО-СУДИННОГО ЗАХВОРЮВАННЯ НА ОСНОВІ СТАТІ, ВІКУ, РІВНІВ СИСТОЛІЧНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, ЗАГАЛЬНОГО ХОЛЕСТЕРИНУ ТА СТАТУСУ ПАЛІННЯ (SCORE)

 

 

Мал. 2. Методика вимірювання артеріального тиску.

 Артеріальним кров'яним тиском називається тиск, який здійснює кров на стінки артерій (боковий тиск) або на "стовп" крові, що є попереду (кінцевий тиск). Кінцевий тиск в будь-якій артерії дорівнює боковому тиску в попередній артерії, від якої відходить дана артерія. Наприклад, кінцевий тиск у плечовій артерії дорівнює боковому тиску у підключичній артерії. Однак у великих артеріях тиск незначно зменшується по напрямку від аорти на периферію, тому ці два види тиску крові на практиці не визначаються.

Упродовж серцевого циклу рівень кров'яного тиску в артеріях ритмічно коливається, досягаючи максимума у той момент, коли в дану ділянку артерії поступає нова порція крові з розташованої вище ділянки, що практично відповідає моменту проходження через досліджувану зону пульсової хвилі. Це і є систолічний артеріальний тиск. Він залежить насамперед від сили серцевих скорочень. Після того як кров із даної зони, яку досліджують, "пройшла" дальше на периферію, тиск у цій ділянці зменшується, досягаючи мінімума перед проходженням крізь дану ділянку наступної пульсової хвилі. Це діастолічний артерільний тиск. Він найбільше залежить від тонусу артеріальної стінки. Різниця між систолічним і діастолічним артеріальним тиском називається пульсовим тиском.     

Виділяють ще й середній артеріальний тиск, це сума величини діастолічного і третини пульсового тиску. На відміну від систолічного і діастолічного тиску середній тиск відрізняється більшою постійністю і незалежністю від випадкових чинників (температури навколишнього середовища, м'язової роботи тощо).