Мета і види Кримінального покарання. Обставини, що пом'якшу- ють і обтяжують відповідальність

Метою покарання за кримінальним законодавством є виправлення і пере-

виховання  засуджених,  запобігання  вчиненню нових злочинів з  боку засудже- них, вплив на інших осіб, щоб вони не вчиняли злочин.

Покарання як особливий засіб державного примусу характеризується та- кими ознаками:

·  призначається лише за вчинення злочину;

·  застосовується лише на підставі закону;

·  призначається лише судом;

·  передбачає позбавлення та обмеження прав і свобод;

· за  своїм  змістом  є  карою  (спричиняє  засудженому  певні  обмеження  і страждання).

Покарання  не має  на меті  завдати  фізичних  страждань  або  принизити людську гідність.

Кримінальний кодекс передбачає такі в и д и покарань:

· штраф — грошове стягнення, що накладається судом у розмірах залежно

від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного;

· позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфіка- ційного класу;

· позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльніс-

тю на строк від двох до п'яти років;

· громадські роботи, які полягають у виконанні засудженим  у вільний  від роботи час суспільно корисних робіт;

· виправні роботи строком від шести місяців до двох років за місцем робо-

ти засудженого і з відрахуванням у дохід держави від 10 до 20 відсотків суми заробітку;

· службові обмеження  для  військовослужбовців строком  до  двох  років (із суми грошового забезпечення засудженого відраховується в дохід держави від

10 до 20 відсотків, засуджений не може  бути протягом цього строку підвище- ний у посаді та у військовому званні);

· конфіскація майна за особливо тяжкі, а також за корисливі злочини;

· арешт — тримання засудженого в умовах ізоляції строком від одного до шести місяців;

· обмеження  волі  —  тримання  засудженого  в  кримінально-виконавчих установах  відкритого  типу без  ізоляції від  суспільства  в  умовах здійснення  за ним  нагляду  з  обов'язковим  залученням  до  праці строком  від  одного  до  п'яти років;

· тримання  військовослужбовців  у  дисциплінарному  батальйоні  строком від шести місяців до двох років;

· позбавлення  волі на певний  строк, що  полягає в ізоляції засудженого  та поміщенні  його  в  кримінально-виконавчі  установи  строком  від  одного  до  15

років;

· довічне позбавлення волі. Цей вид покарання встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, коли суд не вва- жає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.

При  призначенні  покарання суд  враховує  особу  винного  та обставини справи, що пом'якшують й обтяжують відповідальність.

За  Кримінальним  кодексом  обставинами,  які   пом'якшують   відповідаль-

 

ність, визнаються:

1)  з'явлення із  зізнанням,  щире  каяття  або  активне  сприяння  розкриттю злочину;

2)  добровільне  відшкодування  завданого  збитку  або  усунення  заподіяної шкоди;

3)  учинення злочину неповнолітнім;

4)  учинення злочину жінкою в стані вагітності;

5)  учинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

6)  учинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

7)  учинення  злочину  під  впливом  сильного  душевного  хвилювання,  ви-

кликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;

8)  учинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

9) виконання  спеціального  завдання  із  запобігання  злочинній  діяльності організованої групи, чи розкриття її, поєднане із учиненням злочину.

О б с т а в инами, які  обтяжують  покарання,  визнаються:

1) учинення злочину повторно та рецидив злочинів;

2)  учинення  злочину  групою  осіб  за  попередньою  змовою  організованою групою чи злочинною організацією;

3)  учинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворож- нечі або розбрату;

4)  учинення  злочину  в  зв'язку  із  виконанням  потерпілим  службового  або громадського обов'язку;

5) тяжкі наслідки, завдані злочином;

6)  учинення  злочину  щодо  малолітнього,  особи  похилого  віку  або  особи, що перебувала у безпорадному стані;

7) учинення злочину щодо жінки, яка за відомо для винного перебувала в стані вагітності;

8)  учинення злочину щодо особи, яка перебувала в матеріальній, службо- вій чи іншій залежності від винного;

9)  учинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страж- дає психічним захворюванням чи недоумством;

10)  учинення злочину з особливою жорстокістю;

11)  учинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;

12)	учинення злочину загально небезпечним способом;
13)	учинення  злочину  особою,  що  перебувала  у  стані  алкогольного	сп'я-

 

ніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманли-

 

вих засобів;

14) убивство заручника.

За  наявності  декількох  обставин,  що  пом'якшують  покарання  та  істотно знижують  ступінь  тяжкості  вчиненого  злочину,  з  урахуванням  особи  винного суд може призначити покарання більш м'яке, ніж передбачено законом.