Особливості травлення у шлунку коней та свиней.

У коней шлунок має сліпий мішок в кардіальній частині. Цей мішок позбавлений залоз і там створюються оптимальні умови для перетравлення вуглеводів за рахунок ферментів слини і ферментів мікробного походження. Об’єм шлунку дорівнює 20-25 л. Шлунковий сік виділяється постійно, але після годівлі має місце підсилення секреції у вигляді 2х фаз. За добу виділяється 30 л соку, навіть коли тварина голодує. Моторика слабка.

У свиней шлунок складний. Є сліпий мішок – дивертикул – тут створюються оптимальні умови для перетравлювання вуглеводів. Сік виділяється постійно. Моторика слабка. У поросят-сисунів до 20-денного віку при відсутності НСІ в шлунку не перетравлюється білок курячого яйця. Але тваринний білок і білок зерна злакових добре перетравлюється. Це відбувається за рахунок гарно вираженого кишкового травлення, яке і забезпечує високе перетравлення білків рослинного корму. Рання підгодівля поросят-сисунів значно прискорює появу НСІ і скорочує період вікової ахлоргідрії у шлунковому соку.

 

Лекція №5. Травлення у шлунку жуйних.

Травлення у передшлунках, мікрофлора передшлунків.

Шлунок жуйних складний і складається з 3х передшлунків: рубець, сітка, книжка; і власне шлунка – сичуга.

Рубець – велика ферментативна камера, слизова вкрита плоским епітелієм і не містить залоз. Травлення відбувається за рахунок ферментів мікробного походження. Об’єм рубця – до 300 л.

Сітка виконує сортувальну функцію. Грубі частинки вона повертає в рубець, а рідку і розріджену частини в книжку.

Книжка виконує фільтрувальну функцію. В ній всмоктується до 200 л рідкої частини вмісту.

Мікрофлора передшлунків різноманітна і представлена бактеріями, інфузоріями, грибками і заселяє передшлунки з перших днів народження. До 3х місяців у жуйних однокамерний шлунок.

Бактерії, які заселяють рубець: стрептококи, протеолітичні, целюлозолітичні бактерії, лактобацили. Всього до 20 видів. В 1 мл вмісту нараховується до 10 млрд. бактерій. Вони гідролізують полісахариди, крохмаль, білки, клітковину.

Серед інфузорій налічується до 120 видів в рубці. В 1 мл вмісту – 1 млн. інфузорій. Вони подібно бактеріям розщеплюють клітковину, роздрібнюють війками, перетравлюють власними ферментами, а також можуть затягувати дрібні частинки. Вони перетравлюють крохмаль до глікогену.

Ці мікроорганізми гинуть, просуваються по ШКТ і розщеплюються ферментами травних соків, засвоюються як високоякісний білок мікробного походження. За рахунок білку мікробного походження організм жуйних отримує 1/3 добової норми білка. Загальна кількість мікрофлори – 4 кг.

 

Перетравлення вуглеводів. Утворення ЛЖК (летких жирних кислот)

60-70% всієї кількості вуглеводів перетравлюються в передшлунках жуйних (крохмаль, целюлоза, дисахариди, сахароза, мальтоза...). на целюлозу діє фермент мікробного походження і гідролізує її до целобіози і целотріози, на які в свою чергу діє суміш ферментів глюкозідаз, які розщеплюють останні до глюкози.

Для кращого перетравлення клітковини в раціоні необхідно передбачити отриману кількість білків, а саме не більше 5% від кількості грубих кормів. При великій кількості білків в раціоні при їх гідролізі утвориться багато NH₃, що пригнічує діяльність целюлозолітичних бактерій. Необхідно вводити в раціон потрібну кількість вітамінів і мінеральних речовин (особливо кобальт – для синтезу вітамінів мікрофлорою).

Інтенсивність розщеплення целюлози залежить від віку трави. В старій траві  багато лігніну, а він не перетравлюється. При великій кількості в раціоні крохмалю, при його розщепленні утворюється велика кількість молочної пропіонової кислот, які знижують рН рубця, що впливає на гальмування розвитку і життєдіяльності целюлозолітичних бактерій.

 

Леткі жирні кислоти.

Оцтова, пропіонова, масляна – утворюються внаслідок ферментації вуглеводів і дезамінуванні амінокислот.

ЛЖК забезпечують до 40% енергетичних затрат організму. За добу у овець утворюється до 500 мл ЛЖК, у ВРХ – до 4 л. вони всмоктуються в рубці в кров і лімфу і частково йдуть на утворення молока (оцтова кислота).

Якщо раціон збалансований, то співвідношення ЛЖК становить: 20% масляної, 20% пропіонової, 60% оцтової кислот. Якщо раціон сільний, то кількість оцтової кислоти зростає до 70%, що впливає на підвищення жирності молока.