Природно-наукові засади синергетики

Синергетика – це теорія самоорганізації в системах різноманітної природи. Вона має справу з явищами та процесами, в результаті яких в системі – в цілому – можуть з’явитися властивості, якими не володіє жодна з частин. Оскільки йдеться про виявлення та використання загальних закономірностей в різних галузях, тому такий підхід передбачає міждисциплінарність. Останнє означає співробітництво в розробці синергетики представників різних наукових дисциплін. Тому термін синергетика використовується, як в природничих науках так і в гуманітарній сфері.

Синергетика вивчає нелінійні відкриті дисипативні системи. Такі системи перебувають далеко від термодинамічної рівноваги і обмінюються енергією чи речовиною із навколишнім середовищем. Для перехідних процесів, що відбуваються в таких системах, не виконується закон неспадання ентропії, що призводить до утворення різноманітних дисипативних структур: автоколивань, автохвиль, може виникнути детермінований хаос.

Закон синергії може бути реалізований в трьох варіантах.

Перший варіант: Керівник і підлеглі нічого не знають про закон синергії.

Результат стихійної дії закону. Керівник і персонал, піклуючись про процвітання своєї компанії, виходячи із засобів будуть основну увагу звертати на особисті і професійні якості фахівців, що знов приймаються, технічні характеристики устаткування. Проте дуже хороший професіонал і чудова людина може не вписатися в мікроклімат колективу і його віддача буде менше; куплене першокласне швидкодійне устаткування може не реалізувати свої можливості у ряді вже наявного морально застарілого устаткування або за відсутності необхідної підготовки персоналу. Таким чином, потенціал багатьох придбаних ресурсів може в сумі дати менший, ніж заплановано, результат. Так, наприклад, в 1945 р. в останні місяці Другої світової війни США і СРСР шукали і вивозили з Німеччини військових і цивільних фахівців екстракласу для роботи на вітчизняних підприємствах. Німецькі фахівці сумлінно працювали на відповідних об'єктах, проте синергетичний ефект досягнутий не був. Цьому заважали численні перешкоди особистого і професійного характеру. І врешті-решт багатьом з цих фахівців дозволили повернутися на батьківщину у ФРН.

Другий варіант: керівник знає про закон, а його підлеглі ні.

Результат дії закону. Керівник прагнутиме придбати або правильно розставити ресурси в організації для досягнення гармонії і отримання позитивного синергетичного ефекту. Підлеглі можуть не зрозуміти стратегічних і тактичних задумів керівника і почнуть чинити опір згідно закону самозбереження, оскільки не завжди непрофесіонал у області управління може правильно зрозуміти маневр керівника. Так, для підбору персоналу в конкретний колектив керівник повинен мати (або зібрати) своєрідне досьє на кожного працівника колективу, щоб якості нового працівника відразу знайшли там своє місце і не створили незручностей для вже працюючих. Проте багато що працівники з великим небажанням даватимуть достовірну і докладну інформацію про себе. Це найпоганіший варіант, що приводить до нерозуміння дій керівника і персоналу.

Третій варіант: Керівник і підлеглі знають про закон синергії.

Результат дії закону буде найсприятливішим. Всі працівники в рамках своїх повноважень і відповідальності з розумінням відноситимуться до дій керівника по гармонізації діяльності і ресурсів. Крім того, підлеглі самі самоудосконалюватимуться для досягнення синергії. Синергія — це перш за все сприятливий клімат, творча робота і прибуток.

Ознаки досягнення синергії в організації

Наперед спроектувати умови досягнення синергії достатньо важко. Також важко оцінити можливе збільшення загального потенціалу організації. Вимірювання синергетичного ефекту поки не виробляється. Проте проводяться накопичення статистичних даних про вплив синергії, формуються прості моделі умов її досягнення. Як елемент такої моделі можна привести ряд ознак, що характеризують наявність синергії:

- гарний настрій в колективі;

- зниження простудних і серцево-судинних захворювань;

- підтримка колективної, а не відрядної платні праці;

- скорочення технологічного циклу;

- використовування заморожених ресурсів, зокрема що знаходяться в особистому користуванні;

- часткова відмова від послуг сторонніх організацій;

- зростання числа пропозицій по вдосконаленню виробництва і управління;

- посилення інтересу працівників до підвищення професійної освіти;

- активне придбання акцій своєї компанії;

- вироблення і підтримка традицій організації;

- посилення технологічної і організаційної дисципліни;

- посилення лояльності до своєї організації і безпосереднього керівництва;

- скорочення кількості оперативних (зокрема організаційних) питань, що включаються в повістку нарад і збільшення кількості стратегічних питань (просування товару на ринки і стимулювання збуту, якість товарів і послуг, нові види товарів і послуг);

- зменшення утомленості працівників;

- стійкість організації до невеликих зовнішніх обурюючих дій;

- добродійна діяльність,

- постійний попит на продукцію,

- виконання бізнес-плану.

Так, щоб реалізувати закон синергії, керівник повинен створити в своїй організації систему. Як відомо, одним з елементів будь-якої системи є зв'язки (комунікації): адміністративні, функціональні і міжособові. Формування і відбір зв'язків — важлива задача керівника.