Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Державно-правові концепції Володимира Леніна
Володимир Ульянов (Ленін) (1870—1924) - революціонер, засновник і глава Радянської держави (з жовтня 1917 p.). Народився в Симбірську в родині інспектора й директора народних училищ. У 1887 р. старший син Ульянових, Олександр, був повішений за підготовку замаху на Олександра 111. Володимир Ульянов, закінчивши в 1887 р. гімназію, вступив на юридичний факультет Казанського університету, але за участь у студентському русі був з нього відрахований і висланий під нагляд поліції. У 1891 р. закінчив екстерном Петербурзький університет. Працював у Самарі помічником присяжного повіреного (адвоката). У 1893 р. переїхав до Петербурга, але за революційну діяльність у 1895 р. його заарештували й вислали натри роки до Сибіру (в село Шушенське). Після заслання жив в еміграції (1900-1905 pp. і 1906-1917 pp.), де брав участь у виданні газети "Іскра", підготовці з'їздів РСДРП. Повернувшись у квітні 1917 р. до Росії, проголосив курс на переростання буржуазно-демократичної революції в соціалістичну. Був організатором Жовтневого перевороту 1917р. Очолив радянський уряд (Раднарком), ініціював створення Комуністичного Інтернаціоналу, розробив план побудови соціалізму в СРСР. Автор багатьох праць, які виходили мільйонними тиражами як окремими виданнями, такі зібранням творів. Останнє-п'яте повне зібрання творів Леніна було видане в 70-х pp. XX ст. і нараховувало 55 томи. Теоретичні питання держави та права Ленін розробляв, насамперед, у таких роботах: "Імперіалізм якнайвища стадія капіталізму" (1916 р.), "Про завдання пролетаріату в данній революції" (1917 p.), "Пролетарська революція та ренегат Каутський" (1917 р.), "Про державу" (1919 p.), "Дитяча хвороба "лівизни" у комунізмі" (1920 р.)тощо. Основний зміст ленінського вчення про державу й право такий: - соціальним ідеалом є суспільство, що можливе лише як наслідок насильницької революції та зламу попереднього державного ладу; - держава є продуктом непримиренності класових суперечностей, вона виникає внаслідок класового розшарування в суспільстві та є, незалежно від форми, диктатурою панівного класу; -державний апарат формується, переважно, з представників панівного класу; -держава завжди антидемократична, оскільки ставить себе над суспільством, спирається на насилля, армію, чиновництво, поліцію, в'язниці, не зв'язана жодними законами;
- жодних загальнолюдських і соціальних цінностей держава не захищає, проводить політику, вигідну виключно панівному класові, а демократія в капіталістичному суспільстві є демократією для багатих; -держава буржуазного зразка, як і її елементи (парламентаризм, загальне виборче право, поділ влади та ін.), пролетаріатові не потрібні, вони повинні бути замінені пролетарською соціалістичною державою як знаряддям диктатури робітничого класу та найбіднішого селянства; - диктатура, з одного боку, є справжньою диктатурою для експлуататорських класів, а з іншого, - демократією для експлуатованих мас; -до функцій соціалістичної держави належать: придушення опору (а в перспективі й ліквідація) експлуататорських класів; здійснення контролю за мірою праці, розподілом і споживанням; охорона суспільної власності на засоби виробництва: зміцнення нової дисципліни праці; залучення до справи керування країною якнайширших мас трудящих (з цього приводу відомий вислів В. Ульянова про те, що "кожна кухарка повинна вчитися управляти державою") тощо; - найкращою формою диктатури пролетаріату є ради, що діють під керівництвом більшовицької партії; - право — це політика панівних класів, яка як чинне право втілюється в законах держави; - без примусу держави право не діє; - право є засіб і знаряддя диктатури пролетаріату, необхідне, передусім, для побудови соціалізму та комунізму, а не для служіння громадянському суспільству й захисту прав і свобод людей; - з переходом від першої до найвищої фази комуністичного суспільства держава та право мають повністю відмерти.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 39; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.216.239.46 (0.005 с.) |