Особливості вікового періоду учнів старшого шкільного віку

Старший шкільний вік, як уже було зазначено, починається приблизно з 15-16 років. Перехід через цю вікову межу означає також закінчення підліткового періоду й початок періоду юнацтва.

Старший шкільний вік характеризується відносно спокійним і рівномірним протіканням процесів росту й розвитку. Ріст тіла в довжину сповільнюється, натомість збільшується ріст тіла в ширину, і водночас безперервно зростає маса тіла. Практично закінчується процес окостеніння значної частини скелету. Пропорції тіла починають наближатися до показників дорослої людини.

У цьому віці досить інтенсивно розвивається грудна клітина, особливо в юнаків. Скелет уже здатний витримувати значні навантаження. Спостерігається асиметрія у силі м'язів лівої та правої половини тіла, в цілому ж у юнаків швидко збільшується м'язова маса. На новий рівень виходить також і еластичність м'язів. Продовжується збільшення маси серця.

Хочу звернути вашу увагу на те, що в старшому шкільному віці максимуму досягають відмінності між особливостями розвитку юнаків і дівчат. Це необхідно постійно враховувати при плануванні занять із фізичної культури у старших класах, а для цього необхідно знати параметри, за якими ці відмінності проявляються найбільш чітко. Перш за все, у юнаків, на відміну від дівчат, з'являються більш сприятливі можливості для розвитку сили й витривалості. У дівчат меншою мірою зростає м'язова маса, помітно відстає в розвитку плечовий пояс, але натомість інтенсивно розвивається тазовий пояс і м'язи тазового дна. У дівчат набагато менш розвинені, ніж у юнаків, грудна клітина, серце, легені, сила дихальних м'язів, життєва ємність легенів, максимальна вентиляція легенів, об'єм споживання кисню. В них також помітно нижчі функціональні можливості органів дихання та кровообігу.

До цього можна додати, що, хоча самооцінка у старшому шкільному віці стає більш адекватною, юнаки все ж таки нерідко переоцінюють свої сили. Натомість дівчата, навпаки, часто недооцінюють свої сили, особливо там, де потрібна сміливість, рішучість; більш упевнено вони почувають себе, виконуючи, наприклад, пластичні рухи або займаючись аеробікою.

У старшому шкільному віці порівняно з попередніми віковими періодами (особливо з періодом молодшого шкільного віку) спостерігається подальше уповільнення розвитку координаційних рухових здібностей. Проте ще зберігаються досить значні резерви для покращення інших рухових здібностей, особливо якщо займатися фізичною культурою систематично і правильно.

Якщо середній шкільний вік є, як я нещодавно наголосила, сенситивним до позанавчальних справ, то старший шкільний вік є вже сенситивним до усвідомлення та поступового засвоєння власного внутрішнього світу. Це, як уже було сказано,  початок переходу від підліткового до юнацького віку. Старший шкільний вік характеризується значним посиленням внутрішньої роботи, початком пошуку перспектив власного життєвого шляху. У старших класах розвивається почуття відповідальності, з'являється намагання навчитися добре володіти собою. Надзвичайно сильно збагачується емоційна сфера.

Крім того, старший шкільний вік, як зазначають психологи, це період оволодіння "соціальним типом" діяльності. Дитина дошкільного віку (особливо у віці 1-2 років) – це "людина в потенції", і лише в процесі подальшої предметної діяльності можлива актуалізація цієї потенції, перехід її в дійсність. Найефективніше така актуалізація починає відбуватися саме в старшому шкільному віці, переважно завдяки ускладненню соціального оточення. Школа ще відіграє найголовнішу роль, але інтереси учня стають усе більш різноманітними (музика, танці, спорт, малювання, туризм, комп'ютер тощо). Все більше й чіткіше проявляються індивідуальні особливості. Підвищується чутливість до сприйняття власного зовнішнього вигляду іншими, що пов'язано багато в чому з настанням статевої зрілості. Якщо підліток поєднував у собі риси дитини й дорослого, то юнак (дівчина) вже має характерні риси дорослої людини.

Наприкінці хочу підкреслити наступне. Фізичне виховання у середньому та старшому шкільному віці мають особливе значення. Слід пам'ятати, що в цьому віці, тобто в період інтенсивного природного морфофункціонального розвитку, лише вдале застосування спеціально підібраних і правильно дозованих фізичних вправ сприятиме стимулюванню, впорядкуванню, активізації відповідних процесів, значному покращенню функціональних можливостей усіх систем організму. На більш пізніх вікових етапах досягти таких результатів буде вже набагато важче, а іноді й неможливо.

 

ЛЕКЦІЯ 2