Поняття і принципи виділення відповідальності

Під центром відповідальності розуміють структурний підрозділ організації, на чолі якого стоїть керівник (менеджер), контролюючий у визначеному підрозділі ступінь витрат, доходів і засоби, що інвестуються в цей сегмент бізнесу.

Організація обліку за центрами відповідальності дозволяє:

– використовувати специфічні методи управління витратами з урахуванням особливостей діяльності кожного підрозділу підприємства;

– пов'язати управління витратами з організаційною структурою підприємства;

– децентралізувати управління витратами;

– спостерігати за формуванням витрат на всіх рівнях управління;

– встановити відповідальних за виникнення витрат, виручки (доходу) і прибутку;

– підвищити економічну ефективність господарювання.

Характерні особливості системи обліку витрат за центрами відповідальності полягають в наступному:

– визначення області повноважень і відповідальності кожного менеджера (керівника), тобто він відповідає тільки за ті показники, які може контролювати;

– персоналізація документів внутрішньої звітності, тобто встановлення відповідальних за заповнення і надання вищому керівництву звітності, що характеризує результати роботи центру відповідальності;

– участь менеджерів центрів відповідальності в підготовці звітів за минулий період і плануванні діяльності на майбутній період.

Вибір способу розподілу підприємства на центри відповідальності визначається специфікою діяльності окремого підприємства, але при цьому повинні враховуватися такі принципи:

– у кожному центрі повинні бути виділені показник для вимірювання обсягу його діяльності і база для розподілу витрат;

– на чолі кожного центру повинна бути відповідальна особа – менеджер (керівник);

– необхідно чітко визначити сферу повноважень і відповідальності менеджера (керівника) кожного центру відповідальності;

– ступінь децентралізації повинен бути достатнім для аналізу, але не надмірним, щоб ведення обліку не було занадто трудомістким;

– бажано, щоб для будь-якого виду витрат підприємства існував такий центр витрат, для якого дані витрати були б прямими;

– оскільки розподіл підприємства на центри відповідальності сильно впливає на мотивацію керівників відповідних центрів, необхідно враховувати соціально-психологічні чинники.

2. Основні принципи встановлення відповідальності менеджерів (керівників) центрів

При побудові на підприємстві управлінського обліку на основі виділення центрів відповідальності необхідно враховувати принципах делегування повноважень і відповідальності окремим менеджерам (керівникам).

Існує два види відповідальності:

– відповідальність за понесені витрати;

– відповідальність у сфері продажу (виручка, дохід, витрати).

При встановленні відповідальності за понесені витрати в першу чергу треба визначити принцип її розмежування між окремими керівниками.

Для цього може застосовуватися функціональний або наочно-орієнтований принципи делегування повноважень.

Функціональний принцип означає, що конкретний менеджер (керівник) може відповідати за певний вид робіт.

При використанні наочно-орієнтованого принципу окремий менеджер (керівник) відповідає за всю роботу по одному виду продукції (послузі) або одній категорії продукції (послуг).

Наприклад,функціональний принцип– відповідальність бухгалтера-матеріаліста за правильність ведення обліку наявності й руху сировини і матеріалів по всьому підприємству полягає в тому, що даний фахівець відповідає за правильність документування руху сировини і матеріалів у цехах, на складах та інших структурних підрозділах.

Наочно-орієнтований принцип – директор виробництва продукту А несе відповідальність за весь процес його виготовлення і понесені при цьому витрати.

Процес встановлення відповідальності у сфері продажу схожий з процесом розмежування відповідальності за понесені витрати.

Основними принципами делегування повноважень і відповідальності у сфері продажу є:

– покладання відповідальності на конкретного менеджера (керівника), який має контрольні повноваження;

– розробка нормативів або планових показників, що відображають рівень результативності роботи центру відповідальності;

– збір даних за фактичними об'ємами збуту і доходу, які зіставляються із заданими показниками.

Відмінність між відповідальністю за понесені витрати і відповідальністю у сфері продажу полягає в тому, що менеджер (керівник), відповідальний за збут, несе відповідальність безпосередньо за обсяг реалізації і торгові витрати, а менеджер, відповідальний за понесені витрати, – за витрати виробництва. Проте, в обох випадках менеджери не несуть відповідальності за показник чистого доходу, що покладається на вище керівництво, від якого безпосередньо залежать обсяги реалізації, інші доходи (від інвестиційної і фінансової діяльності), а також витрати, що впливають на фінансовий результат (від інвестиційної і фінансової діяльності).