Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема: Молочні консерви. Морозиво.
Навчальні цілі: ознайомитись з асортиментом морозива і молочних консервів. Дослідити споживні властивості морозива і молочних консервів. Виявити показники якості молочних консервів і морозива.
Програмна анотація 1. Товарознавча характеристика молочних консервів. 2. Товарознавча характеристика морозива. -1- До молочних консервів належать згущені і стерилізовані молоко і вершки. Білки, жири і цукри, які містяться у молочних консервах, дуже добре засвоюються. У молочних консервах містяться вітаміни (водо- і жиророзчинні), мінеральні речовини, особливо багато кальцію і фосфору. Загальними технологічними операціями виготовлення всіх видів згущених молочних консервів є такі: приймання, сортування та очистка молока, вершків й іншої сировини, нормалізація молока і вершків, додавання цукру, пастеризація, фільтрація, охолодження суміші, охолодження і розлив у тару. В сухих молочних продуктах міститься дуже мало води (від 2 до 4%). Сухі вершки дуже багаті жиром (42—45%); вміст білків і лактози в них відповідно складає 15—25% і 21—26%. Висушування ведуть трьома способами: розпилювальним, вальцьовим і сублімаційним. Залежно від термічної обробки молочні консерви поділяють на згущені і стерилізовані. За видами основної сировини вони бувають з молока і вершків. Згущене молоко випускають незбираним і нежирним. Залежно від наповнювачів незбиране згущене молоко може бути з цукром, з цукром і кавою, з цукром і кавовими напоями, з цукром і какао, вітамінізоване; нежирне — без цукру, з цукром, вітамінізоване. Згущені вершки бувають з цукром, з цукром і кавою, з цукром і кавовими напоями, з цукром і какао. Сухі молочні продукти. Залежно від основної сировини, серед сухих молочних продуктів виділяють сухе молоко, сухі вершки, сухі кисломолочні продукти, сухі молочні продукти для дитячого харчування і сухі молочно-білкові препарати. Сухі молочні продукти для дитячого харчування призначені переважно для дітей грудного віку. З органолептичних показників якості молочних консервів визначають колір, консистенцію, смак і запах. З фізико-хімічних показників у згущеному молоці і в згущених вершках визначають масову частку води, сахарози, сухих речовин (у тому числі жиру), кислотність, кількість олова і міді, наявність свинцю. В сухих молочних продуктах враховують масову частку води і жиру, кислотність, розчинність.
Згущені і стерилізовані молочні консерви, сухі молочні продукти зберігають при температурі від 0 до плюс 10°С. Відносна вологість повітря не повинна перевищувати 85%. -2- Морозиво багате цукрами, кількість яких становить від 14 (вершкове) до 25—27% (плодово-ягідне, ароматизоване). Із загальної кількості цукрів у морозиві на молочній основі міститься від 4 до 5% лактози. Морозиво має у своєму складі до 3—4% білкових речовин. Біологічна цінність морозива визначається вмістом повноцінних білків, поліненасичених жирних кислот, органічних кислот (молочної, лимонної), вітамінів і мінеральних речовин. До факторів які формують споживні властивості морозива належать вид і якість сировини, технологія виготовлення. Для виготовлення морозива використовують такі види сировини як молочні продукти, цукор і цукристі продукти; підсолоджуючі речовини; яйця і яєчні продукти; плоди, ягоди та овочі; органічні кислоти, ароматичні речовини (есенції, ваніль, ванілін та ін.); харчові барвники; вітаміни і стабілізатори. Виробництво морозива включає 3 етапи: приготування суміші, фрізерування (заморожування), пакування і загартовування. На формування асортименту морозива впливають такі фактори: термічний стан; вид основної сировини; види добавок і їх співвідношення; вміст жиру, цукру і сухих речовин; наявність або відсутність глазурі; вид глазурі (в глазурованому); призначення. Залежно від термічного стану морозиво поділяється на загартоване, м'яке і домашнє. В загартованому морозиві виділяють основні і любительські види. Морозиво основних видів буває на молочній і плодово-ягідній основі та ароматизоване. На молочній основі виготовляють морозиво молочне, вершкове і пломбір. Асортимент основних видів морозива на плодово-ягідній основі вузький. Ароматизоване морозиво виготовляють на основі цукрового сиропу з додаванням ароматизованих есенцій та олій, барвників, органічних кислот, стабілізаторів.
Всі основні види морозива випускають неглазурованими і глазурованими. Як глазурну масу використовують шоколадну, шоколадно-горіхову, вершково-кремову, помадну та ін. Масова частка глазурі становить приблизно 20% від маси виробу. М'яке морозиво має м'яку ніжну консистенцію. При визначенні якості загартованого морозива враховують температуру, стан тари та упаковки, стан маркування, органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники. З органолептичних показників визначають колір, консистенцію, смак та аромат. З фізико-хімічних показників у морозиві визначають відхилення від маси нетто; масову частку жиру, цукру і сухих речовин; кислотність. У торговельній мережі температура зберігання загартованого морозива не повинна перевищувати -12° С. Контрольні питання 1. Споживні властивості сухих молочних консервів. 2. Споживні властивості згущених молочних консервів. 3. Споживні властивості морозива. 4. Асортимент молочних консервів. 5. Асортимент морозива. 6. Показники якості молочних консервів і морозива. Тема: Вершкове масло. Навчальні цілі: дослідити споживні властивості вершкового масла. Розглянути асортимент вершкового масла. Виявити показники якості вершкового масла.
Програмна анотація 1. Споживні властивості вершкового масла. 2. Класифікація і асортимент вершкового масла. 3. Оцінка якості вершкового масла. Самостійна робота 1. Вади молочних консервів і морозива. Пакування. Маркування і зберігання вершкового масла. -1- Вершкове масло — високожирний харчовий продукт, який виготовляється із вершків молока. За структурою вершкове масло являє собою жирове середовище з вкрапленнями плазми і бульбашками повітря. На формування споживних властивостей вершкового масла впливають такі фактори: вид і якість основної і допоміжної сировини, технологія виготовлення. За основну сировину служать солодкі і кислі вершки. Розрізняють два способи виготовлення вершкового масла: збиванням вершків (традиційний) і перетворенням високожирних вершків. Технологічний процес виготовлення солодковершкового масла способом збивання вершків складається з таких операцій: очистка, нормалізація, пастеризація, охолодження та дозрівання вершків; збивання вершків; промивання масляного зерна; засіл масла; підфарбовування, механічна обробка і розфасовування. -2- На формування асортименту вершкового масла впливають такі фактори: вид вершків (солодкі, кислі); термічна обробка вершків; масова частка жиру в маслі; наповнювачі; призначення; вид термічної обробки і якість масла. У біологічному відношенні цінними видами масла є дієтичне, закусочне, кулінарне і дитяче. До консервних видів масла належать плавлене, пастеризоване і стерилізоване. Масло солодковершкове і кисловершкове, любительське, селянське і топлене за органолептичними показниками поділяється на два товарні сорти — вищий і перший. Решта видів масла на товарні сорти не поділяються. -3- При визначенні якості вершкового масла враховують стан зовнішньої і споживчої тари, органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні, медико-біологічні і санітарні показники.
Визначення органолептичних показників (консистенції, кольору, смаку і запаху) масла проводиться при температурі продукту в межах +10 +14° С. З фізико-хімічних показників у вершковому маслі враховують: температуру; відхилення від маси нетто; вміст жиру, вологи, солі, цукру; кислотність. Товарний сорт масла (при наявності сортів) визначають за 20 баловою шкалою. При цьому для окремих показників передбачено таку кількість балів: на смак і запах 10, консистенцію і зовнішній вигляд 5, колір 2, упаковку і маркування 3. Оптимальними умовами для зберігання масла великими партіями є температура в межах -12 -18° С і відносна вологість повітря 80%. Контрольні питання 1. Споживні властивості вершкового масла. 2. Класифікація і асортимент вершкового масла. 3. Оцінка якості вершкового масла. 4. Зберігання вершкового масла.
Тема: Сири. Навчальні цілі: визначити споживні властивості сирів. Ознайомитись з асортиментом сирів. Дослідити особливості оцінки якості сирів.
Програмна анотація 1. Товарознавча характеристика сичужних сирів. 2. Товарознавча характеристика розсільних сирів. 3. Перероблені сири. 4. Оцінка якості сирів. -1- Сичужні сири — це високопоживні харчові продукти, які виготовляють шляхом ферментативного згортання білків молока, з подальшою обробкою і дозріванням виділеної сирної маси. Сичужні сири поділяються на натуральні і перероблені. До натуральних належать: тверді, напівтверді, м'які і розсільні. Тверді сичужні сири мають у своєму складі майже всі речовини, які містяться у молоці, тільки в іншому співвідношенні. Особливо багато в них білків і жирів. На формування споживних властивостей твердих сичужних сирів впливають вид молока; якість молока, солі і ферментів; технологія виготовлення. Класифікація та асортимент твердих сичужних сирів Сири типу Швейцарського. До них належать: Швейцарський, Швейцарський брусковий, Український, Карпатський сир. Сири типу Голландського. До них належать: Голландський, Костромський, Углицький, Естонський, Буковинський, Дністровський, Львівський, Сир "Славутич". Сири типу Чедера. Характерним для них є видозмінене дозрівання (чедеризація). Сири типу Російського. Сири цього типу представлені Російським сиром. Сири типів Швейцарського і Голландського поділяються за якістю на два товарні сорти — вищий і перший.
М'які сичужні сири поділяють на декілька типів, які відрізняються смаковими та ароматичними властивостями, консистенцією, зовнішнім виглядом. До них належать сири з пліснявою, такі як Камамбер, Рокфор та інш. -2- Розсільні сири виготовляють з коров'ячого, овечого і козячого молока або їх суміші. До розсільних сирів належать бринза, бринза Гуцульська, сир Столовий, Лиманський, Сулугуні, Фета та ін. Бринза має форму куба масою від 1 до 1,5 кг. При виготовленні сиру Сулугуні продукт має форму низького циліндра. Маса сиру малих розмірів 0,3—0,8 кг, великих— 1—1,5 кг. -3- Плавлені сири виготовляють з натуральних сирів шляхом їх теплової обробки з використанням солей-плавників. Вони характеризуються високими споживними властивостями; в їх складі міститься від 20 до 30% білків і 15—25% жирів (на сиру масу). На формування асортименту плавлених сирів впливають такі фактори: вид сиру як сировини; масова частка жиру; наповнювачі і спеції; способи обробки сирної маси; призначення. Асортимент плавлених сирів об'єднують в такі групи: скибкові, ковбасні копчені, пастоподібні, пластичні, вершкові, консервні і "До обіду". -4- При визначенні якості сирів враховують стан тари і маркування, органолептичні, фізико-хімічні і мікробіологічні показники. З органолептичних показників визначають форму, розмір, стан зовнішнього покриття, колір, консистенцію, рисунок, смак і запах. З фізико-хімічних показників в сирах визначають масову частку жиру, вологи і солі. Товарний сорт сиру (за наявності сортів) визначають за 100-баловою шкалою. Максимальна кількість балів, яка виділяється окремим показником, становить: смак і запах 45, консистенція 25, рисунок 10, зовнішній вигляд 10, колір тіста 5, упаковка і маркування 5. Контрольні питання 1. Споживні властивості сирів. 2. Класифікація і асортимент сичужних сирів. 3. Класифікація і асортимент розсільних сирів. 4. Асортимент плавлених сирів. 5. Оцінка якості сирів. Тема: Вади сирів. Навчальні цілі: визначити вади сирів і причини їх виникнення. Дослідити особливості пакування і зберігання сирів.
Програмна анотація 1. Вади сирів. 2. Пакування, маркування і зберігання сирів. Самостійна робота 1. Сировина і особливості виготовлення сирів. -1- У сирах розрізняють дефекти форми і розмірів, кірки, рисунка, смаку і запаху. До дефектів форми і розмірів належать: неправильна форма, неправильна зачистка, нерівномірні розміри, випуклість (випуклі боки). Дефектами кірки сирів є осипання парафіну, загнивання, блідість, розтріскування, пліснявіння та ін. Нерівномірне забарвлення може виникати при нерівномірному розподілі солі в сирній масі або дуже сильному газоутворенні. Якість сирів знижують дефекти рисунка. Нехарактерний і нерівномірний рисунок може виникати внаслідок нерівномірного бродіння в сирній масі. Дефект "сліпий сир" виникає внаслідок поганого газоутворення (надмірна кількість солі, висока кислотність молока).
До дефектів консистенції належать: мазка, груба, тверда і крихка консистенції, свищ та ін. Причиною виникнення грубої і твердої консистенції є низька вологість сирної маси і низький вміст у ній жиру. Дефектами смаку і запаху є: занижений або завищений вміст солі в сирі, невиражений і нетиповий смак і запах, згірклість, аміачний смак і запах, кормовий, гнильний та затхлий присмаки і запахи, сальність. Короткий термін дозрівання сиру може бути однією із причин згірклості. При порушенні догляду за сирами і поганій вентиляції внаслідок розвитку на поверхні слизистих рас мікроорганізмів сири можуть набувати аміачного смаку і запаху. -2- Для пакування твердих сичужних сирів використовують ящики (дощані, картонні) і барабани, а також полімерні матеріали як споживчу тару. Виробничу марку, дату виготовлення і номер варки позначають безпосередньо на сирі. Виробничу марку наносять штампом на поверхню сиру перед парафінуванням. При цьому вказують вміст у сирі жиру (на суху масу), номер підприємства-виготувача і скорочену назву області або автономної республіки. Форма штампа залежить від масової частки жиру в сирі. Кількість штампів з виробничою маркою і місця їх розміщення залежать від назви, форми і розміру сиру. Дату виготовлення і номер варки наносять шляхом впресовування в тісто сиру цифр, виготовлених з казеїну або пластмасових матеріалів. Оптимальні режими при перевезенні і зберіганні сирів такі: температура від мінус 4° С до плюс 8° С, відносна вологість повітря в межах 80—85%. Контрольні питання 1. Вади сирів. 2. Причини виникнення вад сирів. 3. Пакування сирів. 4. Маркування сирів. 5. Зберігання сирів.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 52; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.70.203 (0.057 с.) |