Ярослав одружив з різними європейськими династіями всю свою рідню, за що історики прозвали його «тестем Європи».

Стосунки з Константинополем.

  Ярослав мав дуже амбітний і сміливий план завоювання Константинополя з метою посісти його трон і зробити столицею світової імперії. Але Східна Римська імперія в цей час була ще дуже сильною. У 1043 році Ярослав послав свого сина Володимира в похід на Константинополь. Але цей похід закінчився трагічно для русів. Греки взяли багато воїнів у полон і осліпили їх. Партія руського реваншу в Києві, яку очолювала княгиня Інгігерда, наполягала на тому, щоб Ярослав помстився грекам. Але Ярослав не став цього робити, через що Інгігерда навіть покинула його. То був останній похід великокняжої Руси на Константинополь. Ярослав налагодив стосунки зі Східною Римською імперією й від планів її завоювання відмовився.

У цілому, в зовнішній політиці Ярослав, незважаючи на те, що за життя князя Володимира Великого мав проблеми у стосунках з батьком, продовжував справу його життя, ведучи країну тими шляхами й уживаючи тих же зовнішньополітичних засобів, що їх накреслив князь Володимир. Нащадки назвали великого князя Ярослава Мудрим.

Разом з тим, слід мати на увазі, що колонізаційні процеси, спрямовані на оволодіння Чорноморським узбережжям, не набули для Києва свого логічного завершення. Більш успішною була його колонізація на північному напрямку, яка фактично не зустрічала протидії. Але вона викликала й масові переселення, перш за все, найбільш активного й пасіонарного елементу з русів з центру, що послаблювало Київ, який не зміг утримати за собою навіть гирло Дніпра й опинився під безпосередньою загрозою степових орд.

Таким чином, Київська Русь за дуже короткий історичний час – два століття – пройшла період виникнення й розквіту. На сході Європи сформувалась велика держава, що своїми кордонами сягала від Кавказу до Фінської затоки, від середньої Волги до Карпат і Кракова. Київська держава стала бажаним об’єктом і поважним суб’єктом зовнішньої політики багатьох країн. На її могутність мусили зважати визнані лідери Європи. То був закономірно й період розквіту київської дипломаті.

Період князювання Володимира, Ярослава й перших Ярославичів становить цілісну епоху в розвитку староукраїнської державності, яка характеризувалася припиненням далеких та виснажливих військових завойовницьких походів, спрямуванням зусиль на внутрішню консолідацію, піднесенням господарства і культури. Ці зусилля перетворили Київську Русь у найбільшу державу в тогочасній Європі.

Однак після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році почнеться період міжкнязівської боротьби за владу, що у співдії з зовнішнім чинником (степові орди) поступово призведе до занепаду Київської держави, її розкладу й нарешті знищення Києва навалою монголо-татар у 1240 році. Це ознаменує собою завершення Київського періоду історії України.

ЛЕКЦІЯ 8

Культура Київської Руси

*Входження Київської Руси в християнський світ. Чинники культурного взаємозв’язку * Головні особливості Київського християнства * Освіта і давнє руське письменство (перекладне та вітчизняне) *Архітектура і образотворче мистецтво, музика * Печерні міста та монастирі Криму.

 

Основні поняття та терміни: двовір’я, паломництво, цезаропапізм, іконоборство, Київське християнство, паулінізм, універсалізм, софійність, візантинізм, ісихазм, аскеза, «філософи і простеці», Четьї Мінеї, Остромирово Євангеліє, Ізборник Святослава, агіографи або житійна література («житія»), патерики, апокрифи, палеї, хроніки, хронографи, «євангельське відродження», христологічність, «старини», емаль, зернь, скань, чернь, філігрань, смальта, пряслиця, берестяна грамота, печерні міста, печерні монастирі.

Питання до педагогічного диктанту:

1. На центральній апсиді Софії Київської зображена …….

2. Князь Володимир Великий побудував храм: ………...

3. Першу бібліотеку та архів при Софійському соборі заснував князь …….