Первісна доба в історії України

*Археологічна, історична та цивілізаційна періодизації історії первісного суспільства. *Первісна доба з точки зору гляціалістської теорії та критика останньої. *Поява людей на терені України. Україна в пізньопалеолітичну та мезолітичну добу. *Україна в неоліті та енеоліті. Цивілізації: Аратта і Аріана. Аратта і Шумер. Циркумпонтійська зона. *Україна в бронзовому віці: розселення індоєвропейців; проблема їхнього походження та прабатьківщини («арійська проблема»). *Проблема Півночі у вітчизняній історії, Бьярмія. Критика «північної версії» початків індоєвропейської історії в українській історичній літературі.

 

Основні поняття: археологічна періодизація, історична періодизація, цивілізаційна періодизація, первісна доба, палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, бронзова доба, залізний вік, гляціалістська теорія, пітекантроп, неандерталець, кроманьйонець, грімальдієць, Циркумпонтійська зона, Трипільська культура, динарська раса, індоєвропейська раса.

Археологічна, історична та цивілізаційна періодизації історії первісного суспільства. Існуючі нині в науці археологічна й історична періодизації історії первісного суспільства базуються виключно на парадигмі еволюціонізму. Ця парадигма передбачає, що людина сучасного виду з’явилася на планеті як результат розвитку попередніх видів розумних істот, що з’явилися в Африці приблизно 2 (за іншими даними – 5) млн. рр. тому. Хоча сучасна генетика надає переконливих доказів тому, що між людиною сучасного виду (Homo sapiens sapiens) і більш старшим за віком видом Homo sapiens neanderthalensis (неандертальцем) не існує жодного генетичного зв’язку.

У будь-якому разі створену на сьогодні археологічну періодизацію історії людства, яка є стрункою й демонструє дискретність історичного розвитку людства, доки не вирішена проблема походження людини сучасного виду, можна визнати і її треба знати.

Найперший і найдавніший період у розвитку людства – це КАМ’ЯНИЙ ВІК. У його історії виділяються три епохи:

    – Палеоліт (давньокам’яний вік):

           1) ранній (усі гомініди):

- культура Шелль – прибл. 1 млн. – 300 тис. рр.,

- культура Ашель – 300 – 150 тис. рр.,

- культура Муст’є (неандерталець) – 150 – 35 тис. рр. тому.

2) пізній (кроманьйонець):

- культура Орін’як – 40 – 28 тис. рр. до н.е.,

- культура Солютре – 28 – 25 тис. рр. до н.е.,

- культура Мадлен – 25 – 9 тис. рр. до н.е.

  

 – Мезоліт (середньокам’яний вік)

- культура Комп’єнь – 9 – 5 тис. рр. до н.е.,

    – Н еоліт ( новокам’яний вік) – 4400 тис. – 2800 рр. до н.е.

У неоліті визначальне значення мала неолітична революція (перехід від привласнюючих форм господарства до відтворюючих).

– Енеоліт (міднокам’яний вік) (не всі археологи його виділяють окремо) – 3400 – 2800 рр. до н.е. Ті з учених недавнього минулого, хто не виділяв ні енеоліт, ні мідний віки в окремі періоди, датують кінець неоліту 1800 роком до н.е. (часом загибелі Трипільської культури на території України).

– Бронзова доба – 2800 – 1200 рр. до н.е.,

– Залізна доба – з ХІІ ст. до н.е. – до ІV ст. н.е.

– Сучасна епоха – V – ХХІ ст.

Історична періодизація демонструє етапи розвитку людського суспільства, теж базується на парадигмі еволюціонізму і включає в себе:

– Праообщину (це якщо вважати пітекантропа й неандертальця предками кроманьйонця),

– Родо-племінну общину,

– Сусідську (протоселянську) общину,

– Добу воєнної демократії,

– Початок виникнення державності (цивілізації).

Цивілізаційна періодизація історії України є такою:

– первісна (доісторична) доба;

– індоєвропейська (арійська) доба;

– християнська доба.

Ця періодизація вже відтворює особливості розвитку людини і суспільства саме на теренах України. І хоча перші дві доби мають за основу все одно археологічну періодизацію, але доповнюють її даними щодо розвитку культури мешканців українських земель і насамперед – автохтонного населення (українського).

Первісна доба з точки зору гляціалістської теорії та критика останньої.

Матеріал з історії України (і не тільки), як ви переконаєтесь, містить у собі багато концепцій, які у низці найважливіших питань не просто не збігаються, а й почасти протирічать одна одній. Як же їх сприймати? Пропоную встати на позицію, яка віддзеркалює точку зору сучасного американського філософа Кена Уїлбера (праця «Краткая история всего») щодо того, що конкретні умови істинності можуть бути достовірними, навіть не будучи повними, тобто – це теж істина, але в окремому просторі (історичному, географічному, цивілізаційному, державному, науковому, особистісному тощо). І кожна окрема істина повинна розглядатись як частина інших однаково важливих істин. Тому ми в наших лекціях будемо подавати всі найважливіші концепції, як також подавати й їхню критику. Щоб уся повнота кожних окремих істин була вами засвоєна.

Гляціалістська теорія.

70 мільйонів років тому на планеті розпочалася Кайнозойська геологічна ера, яка триває й донині. У ній вчені виділяють дві під-ери, це:

– третинна – під час її розвинулися вже всі роди тваринного й рослинного світу від 70 млн. рр. тому до 1 млн. рр. тому),

– четвертинна – в ній сформувався весь сучасний рослинний і тваринний світ, в тому числі й на терені України. Ця під-ера триває й досі.

Четвертинна під-ера позначилася великими кліматичними змінами, щодо причин яких не вщухають суперечки вчених. Нині в науці цілком домінує гляціалістська теорія, згідно з якою північна частина континентів вкривалась льодовиками, які посувалися аж до Центральної Європи, або відступали далеко на північ, і маси води, які спливали з льодовика, торували русла існуючих річок.

Гляціалісти твердять, що люди в Європі з’явилися тоді, коли почалася остання, або Велика епоха льодовиків – гляціалів (плейстоцен). Характерною ознакою цієї епохи були ритмічні зміни клімату та його загальне похолодання, що зумовило розвиток материкових зледенінь у помірних, а навіть у тропічних широтах. Дата початку плейстоцену не точна, а коливається від 3,5 до 1,3 млн. рр. Льодовики відступили повністю й зайняли вихідне положення тільки близько 8300 р. до н.е. Тоді й настав сучасний геологічний період – голоцен.

Ми живемо в міжльодовиковий період, коли існує рівновага в атмосфері: водяної пари в ній стільки, скільки треба, щоб сонячні промені не розтопили льодовик і не сховалися за величезними хмарами зовсім. Та настане час, коли льодовик знов почне зростати й насувалися на Європу та Америку. На це вказує, як твердять гляціалісти, нинішнє глобальне потепління клімату й підвищення рівня океану. І хоча до нового зледеніння ще далеко, зміни на планеті вже почалися і навряд чи їх можна відвернути.

Найвідоміша схема зледенінь розроблена на прикладі Альп. Виділяють 5 зледенінь (гляціалів), названих за річками, до яких сповзли льодовики: Лугай, Гюнц, Мендель, Рісс, Вюрм, та 4 інтергляціали (періоди потеплінь) між ними: Дунай-Гюнц, Гюнц-Міндель, Мендель-Рісс та Рісс-Вюрм. У Східній Європі останні три зледеніння мають свої назви: окське, дніпровське, валдайське.