Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Історичний факультет

Кафедра історії України

БОРИСОВА ОЛЬГА ВАСИЛІВНА,

Доктор історичних наук, професор

ДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Електронний курс лекцій для студентів 1 курсу

історичного факультету

(спеціальність «Історія та правознавство»)

Луганськ

2009

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Вступ. Предмет, метод та завдання курсу. Проблема періодизації історії України. Загальна характеристика давньої історії України. Проблема визначення хронологічних меж давньої та середньовічної історії України. Теорія та методологія дослідження історії України. Джерела з давньої та середньовічної історії України.

МОДУЛЬ 1

Праісторія та давня історія України.

Первісна доба в історії України. Археологічна та історична періодизації історії первісного суспільства. Дарвінізм та його критика. Первісна доба з точки зору гляціалістської теорії та критика цієї теорії. Україна в палеолітичну та мезолітичну добу. Україна в неоліті. Цивілізації: Аратта і Аріана. Аратта і Шумер. Циркумпонтійська зона. Україна в бронзовому віці: розселення індоєвропейців; проблема їхнього походження та прабатьківщини («арійська проблема»). Проблема Півночі у вітчизняній історії, Бьярмія. Критика «північної версії» початків індоєвропейської історії в українській історичній літературі

Цивілізації раннього залізного віку на теренах України. Євразійський номадизм як оригінальна цивілізація. Україна в перший період раннього залізного віку: Кіммерія, Таврика. Україна в другий період раннього залізного віку: Велика Скіфія; грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї. Боспорське царство, Херсонес. Україна в третій період раннього залізного віку: Сарматія. Причорноморська Україна в складі Понтійської держави. Римська окупація Криму. Україна в першій половині І тис. н.е.: Готія, Кримська Готія (Країна Дорі, Феодоро, Готські Клімати); Гунська імперія, Антське царство.

МОДУЛЬ 2

Східні слов'яни та Київська Русь. Русь і Великий Степ.

Східні слов’яни: проблема походження, прабатьківщини та початків державності. Проблема етноґенези та прабатьківщини слов’янства. Перші історичні відомості про слов’ян. Географія східних слов’ян. Матеріальна культура східного слов’янства, суспільні відносини. Дискусія щодо концепції походження українського народу. Проблема нетотожності русів і слов’ян. Державницькі об’єднання східних слов’ян у VІІІ – ІХ ст.: Куявія, Славія, Артанія.

 Ґенеза слов’яно-руської державності. Виникнення Київської Руси. Степові каганати; Руський каганат у VІІІ – ІХ ст. Хазарський каганат; проблема взаємовідносин русів з іудейською Хазарією. Економічне та політичне піднесення Чорноморської Руси та Наддніпрянської Руси. Руси у Західній Європі (Порусія, Борусія). Київська держава часів князя Аскольда. Прихід «варягів з русів» і зміна влади в Києві. Проблема взаємовідносин Києва, Новгорода і Тмутаракані. Норманська та слов’янофільська теорії походження Руси. Проблема термінів «Русь» та «Україна».

Українські землі в період політичної єдності Київської Руси (80-ті роки ІХ ст. – перша третина ХІІ ст.). Становлення Київської держави та її територіальний устрій. Київська, Чернігівська та Переяславська землі. Тмутараканська (Чорноморська або Азовська Русь). Галицьке та Волинське князівства. Організація влади та управління. Державно-політичний устрії Київської Руси. Проблема спадковості влади. Внутрішня політика київських князів у дохристиянський період. Прийняття християнства в якості офіційної релігії князем Володимиром Святославовичем: причини, здійснення, історичне значення (у варіативних трактовках). Розквіт Руси за часів великого князя Ярослава Мудрого. Зовнішня політика Київської Руси.

 Соціально-економічний розвиток Київської держави. Загальна характеристика феодальних відносин. Феодальне землеволодіння та рента в Руси. Князівський домен, сеньйорії. Феодальна вотчина. Общинне землеволодіння. «Руська правда» як історичне джерело. Станова структура києворуського суспільства за «Руською правдою». Народні рухи 1068 р. та 1113 р.: причини, характер, наслідки.

Україна в період політичної роздробленості Київської Руси та монголо-татарської навали (друга третина ХІІ – ХІІІ ст.). Причини феодальної роздробленості. Відокремлення земель Київської держави. Змагання українських князівств за політичне лідерство. Боротьба Руси з монголо-татарською навалою, поразка й остаточний крах Київської Руси.

Культура Київської Руси. Освіта і писемність (перекладна та руська). Релігія і церква. Правові відносини та правова культура. Архітектура і мистецтво.