Особливості боротьби із злочинністю неповнолітніх.

Серед суб'єктів профілактики злочинності та злочинів неповнолітніх можна виділити: - органи державної влади й органи місцевого самоврядування, що забезпечують програмування, планування, правове регулювання та ресурси цієї діяльності, контроль за її здійсненням і результатами; - інститути соціального виховання - родину, школу, трудовий колектив, установи культури та дозвілля, - органи захисту й соціальної, психолого-педагогічної, медичної та правової допомоги дітям і підліткам, які перебувають у несприятливих життєвих умовах;- правоохоронні органи загалом та їх спеціалізовані підрозділи й служби зокрема. Система профілактики злочинності неповнолітніх складається з таких етапів: 1) оздоровити середовище та допомогти неповнолітнім, які опинилися в несприятливих умовах життя та виховання, ще до того, як негативний уплив цих умов позначиться на їхній поведінці (етап ранньої профілактики);2) не допустити переходу на злочинний шлях і забезпечити корекцію осіб зі значним ступенем дезадаптації, що вчиняють правопорушення незлочинного характеру (етап безпосередньої профілактики);3) не допустити переходу на злочинний шлях та створити умови для корекції поведінки осіб;4) запобігти рецидивові злочинів підліткам, які раніше вчиняли злочини (профілактика рецидиву). Прийнято низку законів, які захищають інтереси неповнолітніх і молоді.зокрема ЗУ «Про держ.допомогу сімям з дітьми», «Про сприяння соц..становленню та розвитку молоді в Україні», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» тощо Заходи соц..становлення і розвитку молоді фінансуються з держ бюджету, місцевих бюджетів., створено соціальні служби для молоді, що подають молодим людям інформаційну, правову,психолого-педагогічну, медичну та ін. форми соц..допомоги з метою запобігання негативним явищам в молодіжному середовищі. Місцеві державні адміністрації, органи МВС України вживають заходів щодо захисту системи позашкільних закладів від зазіхань комерційних структур, а саме не допускають вилучення у них приміщень, необґрунтованої їх ліквідації або реорганізації, а також забезпечують створення в кожному мікрорайоні центрів дозвілля для молоді, умов для її розвитку і творчої самореалізації, змістовного відпочинку.

53.Основні напрямки попередження організованої злочинності.

Організована злочинність - це системно пов'язана сукупність злочинів, учинених учасниками стійких, ієрархізованих, тих, що діють планомірно, злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємно підтримується та узгоджується, будучи спрямованою на отримання максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території або у визначеній сфері, що взята під її контроль. Запобігання організованій злочинності передбачає: - достатню правову базу;- спеціалізацію кадрів, які ведуть боротьбу з цією злочинністю, та їх підготовку; -достатнє ресурсне забезпечення; - сучасну інформаційну базу; - комплексне програмування; - засоби, що перешкоджають проникненню організованої злочинності в органи державної влади, зокрема, правоохоронні; - проведення конференцій із проблем удосконалення боротьби з організованою злочинністю та ін.. Основні напрямки попередження о/з: Виявлення та припинення діяльності злочинних організацій та підрив їх економічного підґрунтя;Локалізація впливу лідерів кримінального середовища, встановлення видів їх протиправної діяльності та її припинення; Виявлення і перекриття каналів збуту зброї, наркотиків, алкогольної продукції, стратегічної сировини тощо; Протидія бізнесовій діяльності о/з обєднань; Протидія розкраданню та нецільовому використанню бюджетних коштів у державному секторі економіки; Документування діяльності о/з груп, їх корумпованих зв’язків, виявлення методів, які використовуються ними для захисту лідерів і активних учасників від правоохоронних органів.