Предмет та система курсу кримінології як навчальної дисципліни.

Кримінологія є самостійною наукою про злочинність та її конкретні прояви, особу злочинців у широкому її розумінні, детермінацію і соціально-нормативний вплив на злочинність з метою її подолання, їй належить провідна роль серед інших наук у вирішенні зазначених проблем. Система кримінологічної науки — це розчленування, розділення єдиних кримінологічних знань на однорідні компактні частини (блоки), внутрішньо узгоджені між собою. За рівнем узагальнення науково-практичної інформації вбачається можливим розчленувати кримінологію на Загальну і Особливу частини. У загальній частині кримінології розглядаються її теоретичні основи і поняття, наводиться визначення злочинності, вивчаються її кількісні та якісні параметри (показники), аналізується проблема детермінації (причин і умов) злочинності. Значне місце в загальній частині приділяється особі злочинця й механізму злочинної поведінки. Ця частина містить також розділ, присвячений методиці кримінологічних досліджень і проблемі попередження злочинності. При вивченні загальної частини кримінології на перший план висувається здатність до абстрактного мислення і засвоєння теоретичних положень.  В особливій частині міститься кримінологічна характеристика різних видів і груп злочинів: корисливої й насильницької злочинності, професійної й організованої, рецидивної, економічної, злочинності неповнолітніх, жінок, злочинності в місцях позбавлення волі та ін. Цей розділ є найнасиченішим щодо інформації і для його засвоєння потрібна ретельна робота і глибоке знання Кримінального кодексу України.

  

21. Програма та план конкретного кримінологічного дослідження.

Кримінологічне дослідження починається з розробки програми і плану аналізу об'єкта, що вивчається. Від ступеня наукової обґрунтованості та рівня організаційно-технічного оформлення цих документів значною мірою залежить результативність дослідження. Загалом процедура кримінологічного дослідження зводиться до таких етапів (стадій): - підготовчий — визначення і вивчення проблеми, ознайомлення з літературними джерелами тематики, визначення наукової гіпотези і напряму дослідження; - розробка програми (проекту) дослідження, що складається з методологічного та процедурного розділів. У першому визначають мету й завдання дослідження, об’єкт і предмети дослідження, уточнюють основні поняття, якими оперуватимуть, а також джерела інформації з проблеми, що вивчається. Другий розділ охоплює загальний план дослідження, опис конкретних методів (методики), які використовуватимуться для збирання інформації та її аналізу, можливих висновків, рекомендацій, поетапний план і терміни дослідження, склад учасників, матеріально-технічне забезпечення; - визначення емпіричних об'єктів дослідження; - розробка методики конкретного дослідження; - апробація методик (пілотаж) і їх доопрацювання; - збирання первинної інформації; - кількісна та логічна обробка отриманих даних; - інтерпретація результатів, обґрунтування висновків, рекомендацій і пропозицій.  План-програма майбутнього дослідження повинна сприяти його повноті й об'єктивності. Цей робочий документ визначає мету й завдання дослідження, припускає висунення гіпотез, установлює строки його проведення, джерела одержання інформації, визначає форми впровадження отриманих висновків і сформульованих пропозицій. На цьому етапі провадиться вибір методів дослідження й технічних прийомів їхньої реалізації. Їхній певний набір залежить від предмета, об'єкта, цілей і масштабності дослідження. Програма кримінологічного дослідження - це науковий документ, який містить схему логічно обґрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про досліджуване явище до використання інструментарію та виконання дослідницьких процедур (збирання, обробки й аналізу інформації). Вона є стратегічним документом, який дає змогу дійти висновків щодо концептуальних засад, методики проведення, спрогнозувати результативність дослідження. У програмі визначається тема, мета та завдання дослідження; дається його обґрунтування; формулюється гіпотеза, котру необхідно перевірити; вказується характер і обсяг необхідної інформації до теми дослідження; описуються методи та наукові знаряддя дослідження; визначаються форми подання висновків і шляхи їх втілення; визначається склад дослідницької групи та загальні терміни проведення дослідження.