Поняття, предмет і система кримінології. суспільний феномен здебільшого на абстрактно-соціологічному рівні

 

суспільний феномен здебільшого на абстрактно-соціологічному рівні, існує інша наука — кримінальна юстиція. Вона вивчає та на­уково обґрунтовує прикладне вирішення проблем протидії зло­чинності, її окремих видів, категорій, методи поводження зі зло­чинцями та особами, схильними до вчинення злочинів, забезпе­чення соціального та правового контролю за їх поведінкою. При цьому визначаються функції, засоби та способи виконання ос­танніх для різних установ системи кримінальної юстиції, у тому числі різних видів поліції (їх налічується понад півтора десятка), прокурорів, слідчих, працівників служби пробації, безпосередньо установ юстиції, а також певною мірою щодо суддів.

В європейських країнах, зокрема Україні, наукові питання кримінальної юстиції значною мірою охоплюються криміно­логією, зокрема її особливою частиною, а також наукою кримі­нального процесу, науковими засадами оперативно-розшукової діяльності.

Намагаючись поєднати різні галузі наук, знання та методи яких використовуються в кримінології, її пропонувалося вважати «со-ціолого-правовою»¹, «соціально-правовою»². Вважаємо, що подіб­ні визначення, крім змістовної еклектики, знаходяться не в ладах з теорією наукової диференціації, згідно з якою предмети різного рівня останньої не можуть ставитися до однопорядкової кла­сифікації. Адже ознака «соціальний» належить до більш високого рівня узагальнення, ніж її «правовий» різновид. У підручниках ос­таннім часом кримінологію називають «комплексною наукою про злочинність»³ або визначають як «комплексну науку про зако­номірності злочинності та її конкретних проявів» і при цьому як комплекс перелічують складові її предмета⁴.

Що можна сказати з приводу цих визначень? По-перше, не ба­жано до визначення поняття науки включати складові її предмета. Складові — це окреме питання, що виходить за межі визначення поняття науки. Останнє має визначати її змістову сутність, що

¹ Алексеев А. И. Криминология: Курс лекций. — М., 1988. — С 3.

² Криминология и профилактика преступлений. — М., 1989. — С. 3.

³ Курс кримінології: Підруч.: У 2 кн. / За заг. ред. О. М. Джужи. — К., 2001. — Кн. 1.— С. 6.
^і Кримінологія. Загальна та Особлива частини / За заг. ред. І. М. Дапьшина. — X., 2003. —
С. 9.

18

розкривається через її основний предмет — сферу відносин, вивчення яких становить наукове призначення та основне завдан­ня (мету) цього вивчення і здобуття через це наукових знань, які є змістом науки.

По-друге, введення до визначення науки кримінології ознаки «комплексна» нічого не додає до розуміння її змісту. Насамперед, не зрозуміло в чому проявляється «комплексність» кримінології: в комплексі рівнів або предметів її вивчення чи в комплексі ме­тодів, які вона застосовує для їх вивчення. Але це притаманне будь-якій науці, у тому числі низці юридичних наук, зокрема криміналь­ному праву. Очевидно, може йтися про знання з комплексу наук, якими частково користується кримінологія. Але ця «ком­плексність» стосується лише частини наукового знання криміно­логії і не дає підстав всю її визначати як комплексну. І наукознавст­во загалом у диференціації наук не знає поняття «комплексна».

Останнім часом глибокий аналіз проблеми про місце криміно­логії в системі наук здійснила І. К. Туркевич. Вона послідовно по­казала необґрунтованість віднесення кримінології до соціоло­гічних, клінічних, комплексних, у тому числі соціально-правових, та лише прикладних наук, висловила прихильність до визнання кримінології юридичною наукою, бо, мовляв, юридичний аспект у кримінології «безспірно, домінує над всіма іншими»¹. Пославшись на відомих російських кримінологів А. І. Долгову та Д. О. Шеста-кова, вона навела деякі додаткові аргументи на підтримку зазначе­ної думки, а саме: переважання юристів серед кадрів кримінологів, тих, хто створив сучасну школу вітчизняної кримінології та має у розвитку останньої більші успіхи, нерозривну її пов'язаність з пра­вовим полем тощо². Наведені аргументи, очевидно, не можуть «по­хитнути» основи диференціації наук за їх предметом, а суспільних наук, різновидом яких є кримінологія, — за характером суспільних відносин, які вони вивчають. Визначальною ознакою суспільних відносин, які становлять предмет юридичних наук, є їхня норма­тивно-правова урегульованість. Однак предметом кримінології є й не унормовані правом відносини, об'єкти, прояви людської актив-

¹ Туркевич І. К. До проблеми про місце кримінології в системі наук // Вісн. Акад. адвокату­
ри України. - 2005. - Вин. 3. - С 53.

² Там само. — С 53-54.

19

Глава 1