Схема аналізу куточка природи.

1. Чи відповідає підбір об’єктів загальним педагогічним вимогам:

- дидактична цінність;

- безпечність для здоров’я дітей (отруйні види, рослини з колючками);

- чи враховані індивідуальні особливості при розміщенні об’єктів (відношення до світла, тепла, вологи);

- доступність догляду за об’єктами (рекомендується обирати рослини та тварин, невибагливих до їжі та догляду за ними).

3. Чи є у куточку природи рослини, що відносяться до різних груп (красиво квітучі, декоративно-листяні, сукуленти, виткі, цибулинні)?

5. Чи враховані можливості нормальної життєдіяльності, росту та розвитку тварин та рослин в умовах приміщення дитячого садка, для якого характерні постійна температура повітря, велика концентрація вуглекислого газу, сухість повітря, шум?

7. Чи є у куточку природи предмети догляду за рослинами та тваринами.

8. Які мешканці є у куточку природи? (постійні мешканці куточка природи, тимчасові). Назвіть їх.

Примітка: Проведіть спостереження за роботою вихователя і дітей у куточку природи.

Запропонуйте свої рекомендації по покращенню куточка природи.

Й тиждень

Завдання: Спостереження різних видів колективної праці.

 

Методичні рекомендації до спостереження різних видів колективної праці

Види:

  Праця поруч – форма організації трудової діяльності, за якої діти незалежно один від одного, одночасно виконують індивідуальні завдання.

Вводиться з молодшої групи, а також в середній і старшій групі коли знайомлять з новим трудовим навиком.

 

  Загальна праця – форма організації, яку характеризують спільні мета і результат. Трудовий процес розгортається як індивідуальний, проте результат – тільки після закінчення всієї роботи (одна дитина миє іграшки, інша – витирає, третя – ставить на місце…).

Вводиться з ІІ половини середньої групи.

 

  Спільна праця – найскладніша форма організації.

Їй характерна: -    спільна мета і результат;

                          -     участь всіх дітей;

                          -     наявність етапів роботи;

                          -     поділ на ланки;

                          -    тривалість в часі;

                          - уміння дітей співпрацювати, домовлятись, здійснювати взаємодопомогу

 

Примітка: У висновку звернути увагу на доцільність педагогічного керівництва трудовою діяльністю дошкільників, вибір методів і прийомів, створення атмосфери психологічного комфорту, прояв співпраці дітей і дорослого.

 

ІІІ курс V І семестр

Й тиждень

Завдання: Вивчення дисциплінованості і культури поведінки.

 

Дисциплінованість – здатність свідомо виконувати правила поведінки, обов’язки, доручення в сім’ї та дитячому садку.

У молодшому дошкільному віці дитину слід привчати до слухняності – вміння слухатись дорослого, виконувати поставлені ним завдання, поради, вказівки. В цьому віці у переважної більшості дітей з’являється прагнення бути слухняним, що ґрунтується на емоційно-позитивному ставленні дитини до улюблених дорослих та вихованні їхнього авторитету, прагненні отримувати схвалення ними своєї поведінки, наслідувати їх. Отже, для маленької дитини визначальну роль відіграє бажання «бути хорошим», заслужити похвалу близького дорослого.

Вищим виявом свідомої дисциплінованості дитини дошкільного віку є відповідальна поведінка – самостійне встановлення і виконання вимог, норм поведінки і діяльності. Вихованню відповідальної поведінки сприяють:

- приклад дорослого;

- вправляння дітей у позитивних учинках з метою створення емоційного випередження ситуації безвідповідальної поведінки;

- використання ефекту власного задоволення внаслідок відповідального виконання дорученої справи чи самостійно визначеного обов’язку;

- використання жартівливої форми роз’яснення дітям правил поведінки («правила навпаки»);

- педагогічна оцінка, яка може бути попереджувальною, супроводжуючою, підсумковою, серйозною, жартівливою, але неодмінно – справедливою, вмотивованою і заохочувальною до поліпшення поведінки.

 

Культура поведінки – сукупність корисних, стійких форм щоденної поведінки у побуті, спілкуванні, різних видах діяльності.

Зміст культури поведінки дошкільників охоплює:

- культурно-гігієнічні навички (акуратність, охайність тіла, зачіски, одягу, взуття, культура вживання їжі, поводження за столом);

- культура діяльності (вміння тримати в порядку місце для роботи, ігор, навчання, звичка доводити розпочату справу до кінця, бережливе ставлення до речей, іграшок, книг та ін.);

- культура спілкування (дотримання норм в правил спілкування з дорослими та однолітками на основі доброзичливості, поваги, ввічлива поведінка у громадських місцях тощо).

 

  Виховання дисциплінованості та культури поведінки неможливе без:

- відповідності вимог розумінню дитини, їх аргументованості та доцільності, зв’язку з інтересами дитини і потребами життя;

- дотримання чіткого режиму життя дітей удома та в дошкільному закладі;

- єдності вимог дорослих до поведінки дитини в різних життєвих ситуаціях;

- чітких пояснень дорослим мотивів власної поведінки та своїх вимог до дитини.

 

Й тиждень

Завдання: Вивчення здібностей дітей дошкільного віку.

 

Здібності – індивідуально-психологічні якості, завдяки яким досягається успіх у діяльності. Їхньою природною основою є задатки як передумова подальшого розвитку особистості. Нахили й інтереси виступають першою ознакою наявності здібностей.