Розвиток і вдосконалення систем обліку відповідальності

 

Розрізняють три типи систем обліку відповідальності:

1) функціонально орієнтовану;

2) орієнтовану на процеси або діяльність;

3) стратегічно орієнтовану.

Який саме тип системи обліку відповідальності використовує те чи інше підприємство, залежить від того, на кого покладається відповідальність за ре­зультати діяльності, які критерії встановлюються для виконання, яким чином здійснюється оцінка виконання та як будується сис­тема винагородження менеджерів, відповідновимогам і еко­номічним умовам бізнес-середовища, в якому підприємство функціонує.

Функціонально орієнтовану систему обліку відпо­відальності ефективно застосовують у стабільному економічно­му середовищі, яке характеризується низьким рівнем конку­ренції та стандартизованими процесами і продукцією. Розвиток ринкових відносин, загострення конкурентної боротьби, підви­щення динамічності довколишнього підприємницького середо­вища зумовили появу нових типів систем обліку відповідаль­ності: системи обліку відповідальності, орієнтованої на процеси або діяльність, та стратегічно орієнтованої системи обліку відпо­відальності.

Системи обліку відповідальності відрізняються приз­наченням відповідальності. Зокрема, при функціонально орієнто­ваній системі, яка зосереджується на функціональних підрозділах підприємства та окремих працівниках, центром відповідальності ви­ступають такі організаційні одиниці, як підрозділ (цех, відділ) або виробнича лінія. Незалежно від виду функціональної одиниці відповідальність покладається на посадову особу, що відповідає за даний підрозділ. При цьому відповідальність визначається у фінансових показниках (наприклад, витратах).

 Системи обліку відповідальності відрізняються також вста­новленням показників виконання. Зокрема, у функціонально орі­єнтованій системі еталоном ви­ступають бюджетне та нормативне калькулювання. Ці показники є об’єктивними, фінансовими й відносно стабільними.

Зовсім інша ситуація спостерігається з організаціями, що пра­цюють у середовищі безперервного вдосконалення (виробництво комп’ютерної техніки, програмне забезпечення тощо). Тут кри­терії виконання зорієнтовані на процеси, а отже, мають стосува­тися таких їх параметрів, як тривалість, якість та ефективність. При цьому стандарти оцінки діяльності мають бути динамічні за своєю природою, їх необхідно змінювати, щоб вони відбивали нові умови, нові цілі і допомагали підтримувати будь-який прог­рес, якого вже досягнуто.

Третя відмінність полягає в оцінці виконання. Зокрема, у ме­жах функціонально орієнтованої системи виконання оцінюється шляхом порівняння фактичних результатів з плановими. В прин­ципі, на працівників покладена відповідальність лише за ті статті, які вони повинні контролювати, особливо наголошується на до­триманні бюджетного рівня витрат.

У середовищі, яке безперервно вдосконалюється, виконання оці­нюється не лише за фінансовою перспективою. Вирішальними показниками діяльності стають час, якість та ефективність. Разом з тим, удосконалення процесів має поліпшити фінансові резуль­тати.

Незважаючи на ефективність функціонування у середовищі безперервного вдосконалення, облік відповідальності за процесами має певні недоліки.

Основним недоліком системи обліку і управління, орієнтованої на процеси або діяльність є, здебільшого, її неузгодженість зі стратегією роз­витку підприємства. Для усунення цього недоліку розроблено стратегічно-орієнтовану систему обліку відповідальності, яка ґрунтується на стратегічному аналізі конкурентних переваг підприємства та визначенні його стратегічних завдань. В цій системі показники вико­нання повинні бути інтегровані таким чином, щоб вони були вза­ємно сумісними й справляли підсилюючий вплив один на одного, тобто вони мають бути збалансованими та пов’язаними зі страте­гією підприємства.

Зазвичай стратегічні завдання підприємства систематизують за такими основними напрямами: фінансова перспектива; пер­спектива щодо співпраці з діловими партнерами підприєм­ства; перспектива вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів; перспектива навчання та розвитку персоналу підприємства.

Завдання для перевірки знань

Питання для самоконтролю

1. Наведіть поняття децентралізації управління, його переваги та недоліки

2. Що таке центри відповідальності? За якою ознакою і для чого їх виокремлюють?

3. Які види центрів відповідальності існують? Наведіть приклади кожного з них.

4. У чому полягають принципи організації обліку за центрами відповідальності та його зміст?

5. У чому полягає різниця у підходах до оцінки діяльності підрозділу та його керівника?

6. Які показники застосовують для оцінки діяльності центрів відповідальності?

7. У чому полягає організація управлінського контролю за діяльністю центрів відповідальності?

8. Звітність центрів відповідальності та оцінка результатів їх діяльності.

9. Охарактеризуйте оцінку діяльності центрів доходу.

10. Охарактеризуйте оцінку діяльності центрів прибутку.

11. Охарактеризуйте оцінку діяльності центрів інвестицій.

12. Що таке економічна додана вартість? У чому полягає сутність і переваги цього показника?

13. Що таке прибутковість інвестицій?Якими є переваги і вади цього показника?.

14. Особливості системи обліку відповідальності, орієнтованої на процеси.

15. Сутність стратегічно орієнтованої системи обліку відповідальності.

16. Що таке трансфертна ціна? Наведіть загальне поняття про трансфертне ціноутворення.

17. Сутність і види трансфертних цін.

18. Дайте коротку характеристику методів трансфертного ціноутворення

19. Переваги і недоліки трансфертного ціноутворення на основі ринкових цін.

20. Характеристика трансфертного ціноутворення на основі витрат.

Задач і

Задача 8. 1 Підприємство “Фенікс” виготовляє фотоапарати двох видів: цифрові і звичайні. Підприємство реалізує продукцію у захід­них областях України. У таблиці представлені дані про ціну та обсяги продажу фотоапаратів підприємством “Фенікс” за звіт­ний рік.

Таблиця 8.3

 

Дані про ціну і обсяги продажу фотоапаратів підпри­ємством “Фенікс” за звітний рік

Виріб	Ціна за один виріб, грн.		Обсяг продажу,од.		Дохід від продажу, тис. грн			Обсяг ринку збуту фотоапаратів у західних областях України, од.
	бюд­- жетн.­	фак­- тичн.­	бюд­- жетн.­	фак-­ тичн.	бюд­жетн.­	фак- тичн.	від­хи- ле­ння	бюд­жет­ний	фак­тич­ний
Цифрові фотоапарати	900	980	2000	2200	1800	2156	356	20 000	25 000
Звичайні фотоапарати	300	320	5000	3800	1500	1216	(284)	80 000	70 000
Разом:			7000	6000	3300	3372	72	100000	95 000

Необхідно:

Обчислити відхилення фактичної суми доходу підприємства від бюджетної за видами фотоапаратів унаслідок:

а)   зміни ціни реалізації;

б) зміни обсягу продажу фотоапаратів за їх видами;

в) зміни загального обсягу (кількості) продажу фотоапаратів на підприємстві;

г) зміни розміру (обсягу) ринку фотоапаратів;

д) зміни частки підприємства на ринку фотоапаратів.

Задача 8. 2. Для оцінки діяльності дочірнього підприємства (центру інве­стицій) використовують показник рентабельності активів (ROI). У таблиці наведено дані про діяльність дочірнього підприєм­ства за два роки:

Таблиця 8.4