Внатуральних одиницях Маржинальний дохід на одиницю

Обсяг реалізації для отримання запланованої величини опера­ційного прибутку в грошових одиницях розраховується у такий спосіб:

 

Обсяг реалізації = Постійні витрати + Запланований прибуток (4.7)

   в гривнях                           Коефіцієнт маржинального доходу

Отже, щоб заробити прибуток у розмірі 15 тис. грн, підприємст­ву необхідно реалізувати:

   - в натуральному вимірі - 3 300 од. [(18 000 + 15 000):(25-15)];

   - в грошовому вимірі - на 82 500 грн. [(18 000 + 15 000):0,4].

Приклад 2. Підприємство, дані про ціни та витрати якого наведені в прикладі 1, розглядає можливість збіль­шення поточного обсягу реалізації продукції до 4 тис. од. Чому дорівнюватиме величина прибутку?

Для визначення фінансового результату при запланованому об­сязі діяльності можна застосувати формулу 4.3 або роз­рахувати на підставі формули 4. 7.

Коефіцієнт

Операційний = Запланований обсяг × маржинального - Постійні (4.8)

    прибуток   реалізації в гривнях          доходу     затрати

Прибуток при досягненні рівня продажу у розмірі 4 тис. од. дорівнюватиме 22 тис. грн [(4 000 × 25) × 0,4 - 18 000].

Приклад 3. Підприємство, яке розглядалося в попередніх прикладах, змушене скоротити поточний обсяг діяльності на 500 од. Яке зменшення прибутку слід очікувати?

Для вирішення завдання скористаємося наступною залежністю, що базується на визначенні коефіцієнта маржинального доходу:

Зміна у величині прибутку = Запланована зміна обсягу реалізації в

гривнях× Коефіцієнт маржинального доходу  (4. 9)

 

Отже, перехід до нижчого рівня діяльності зменшить величи­ну прибутку підприємства на 5 тис. грн. (500 х 25 х 0,4).

Важливим елементом аналізу взаємозв’язку “витрати — обсяг — прибуток” є аналіз беззбитковості.

Аналіз беззбитковості побудований на основі розподілу затрат на змінні та постійні, а також обчислення точки беззбитковості, що визначає критичний обсяг продажу.

Точка беззбитковості (Break - EvenPoint) - обсяг діяльності), за якого

виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) дорівнює сукупним затртам підприємства, тобто це обсяг продажу, за якого підприємство не має ні прибутку, ні збутку  або маржинальний дохід дорівнює загальним постійним витратам.

Точку беззбитковості можна виразити в натуральних (кількість продукції), грошових (виручка) одиницях, або у відсотках до нормальної потужності.

Для визначення точки беззбитковості традиційно застосову­ють такі підходи: математичні - метод рівняння і метод мар­жинального доходу, а також графічний метод.

Метод рівняння заснований на загальному підході розрахун­ку фінансового результату (формула 3), за умови, що прибуток дорівнює нулю:

 

Точка    = змінні затрати × кількість + постійні

беззбитковості на одиницю       продажу затрати (4.10)

Метод рівняння зручно використовувати для аналізу впливу структурних змін в асортименті продукції.

Метод маржинального доходу є похідним від методу рівнян­ня. Розрахунок точки беззбитковості здійснюється за допомогою формуліз застосуванням мар­жинального доходу та коефіцієнта маржинального доходу. При цьому критичний обсяг діяльності найчастіше визначається у на­туральних одиницях або у грошовому вимірі:

Точка беззбитковості =            Постійні затрати               (4.11)

 у натуральному вимірі         Маржинальний дохід на одиницю;

  Точка беззбитковості =            Постійні затрати

у грошовому вимірі   Коефіцієнт маржинального доходу (4. 12 )

Маючи інформацію про точку беззбитковості підприємства мож­на альтернативним шляхом розрахувати обсяг реалізації, необхід­ний для отримання прибутку (див. приклад 1). При цьому засто­совується залежність між прибутком та загальним маржинальним доходом: при перевищенні критичного обсягу реалізації весь при­ріст загального маржинального доходу спрямовується на форму­вання прибутку. Отже, необхідно розрахувати лише додатковий обсяг продажу

 

 

Кількість одиниць продукції,

 яку необхідно реалізувати =              Прибуток               

 понад точку безбитковості   Маржинальний дохід

на одиницю (4.13)

Приклад 4. Підприємство виготовляє та продає телефонні автовідповідачі. Змінні витрати підприємства на одиницю продукції складають: виробничі - 100 грн, реалізаційні - 15, адміністративні - 35, а загальні поістійні витрати - 35 000 грн. Ціна продажу одиниці продукції - 250 грн. Поточний обсяг вироб­ництва та реалізації продукції за місяць становить 400 од., що знаходиться в межах релевантного діапазону.

За таких умов точка беззбитковості складає:

   - в натуральному вимірі - 350 од. [35 000:(250 - (100 + 15 + 35))];

   - в грошовому вимірі -87 500 грн (35 000: 0,4).

Точка беззбитковості - це один з небагатьох показників, які тим кращі, чим нижче значення вони мають. Але на різних етапах роботи підприємства вона може мати різне значення. При цьому зростання точки беззбитковості не завжди свідчить про погірше­ння становища суб’єкта господарювання. Так, розширення його діяльності призводить переважно до зростання постійних затрат, що зумовлює вище значення точки беззбитковості. Це означає, що поріг рентабельності підприємства змінюється пропорційно зміні його обсягу діяльності. Тому точка беззбитковості майстер­ні по ремонту взуття буде нижчою, ніж у взуттєвої фабрики. От­же, здійснювати управління підприємством виключно на основі аналізу точки беззбитковості недоцільно. Проте її визначення має зосередити увагу керівництва на повних витратах та обґрунтува­ти напрямок їх оптимізації.

Хоча точка беззбитковості завжди покаже мінімаль­ний обсяг продажу, необхідний для досягнення беззбиткової діяльності - дати відповідь на питання, чи поліпшилося фінансове становище підприємства, вона не може. Тому підприємства роз­раховують інший показник - запас міцності.

Запас міцності - це рівень поточної діяльності підприємства, що перевищує точку беззбитковості.

Запас = Фактичний обсяг - Точка беззбитковості (4.14)

  міцності        реалізації

Незважаючи на різноманітність назв даного показника, що зуст­річається в літературі (фінансовий запас міцності, запас фінансо­вої міцності, маржинальний запас міцності, маржа безпеки, зона безпеки), він завжди показує максимально припустимий розмір зниження виручки підприємства без загрози одержання збитків або необхідну величину збільшення обсягу продажу для досягнення беззбиткового рівня діяльності. Чим більше запас міцності, тим на­дійніше становище господарюючого суб’єкта на ринку і тим мен­ші негативні наслідки для нього матимуть такі несприятливі тен­денції, як зниження попиту на продукцію, зростання витрат дія­льності тощо.

На відміну від точки беззбитковості запас міцності усуває вплив масштабу підприємства і дозволяє об’єктивно порівнювати підприємства з різними обсягами діяльності та оцінювати зміни фінансового становища підприємства на різних етапах його життя.

Запас міцності можна розраховувати як у грошовому, так і в натуральному вимірі, а також порівнюючи фактичне та беззбит­кове завантаження виробничих потужностей. Крім того, цей по­казник можна обчислити у відсотках. У такому разі його назива­ють коефіцієнтом запасу міцності.

Коефіцієнт запасу міцності - не відносне зниження обсягів реалізації, яке може дозволити собі підприємство до досягнення точки беззбитковості. Чим менша точка беззбитковості, тим біль­ше зона безпеки діяльності підприємства. Розрахунок запасу міц­ності проводиться за формулою:

 

 Коефіцієнт =        запас міцності (4.15)